Ухвала суду № 91836631, 28.09.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5084/20

Провадження № 1-кп/461/551/20

УХВАЛА

28.09.2020 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді: Мисько Х.М.,

з участю секретаря: Волишин Ю.П.,

прокурора: Топилко І.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених: Величка О.Б., Роси В.П.,

Ковальчина М.Я., Стефановича Ю.М.,

потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст.198 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ст.198 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки такий закінчується 28.09.2020 року. Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків, покази яких було взято за основу при оголошенні підозри, вчиняти інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Відтак, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечили, у разі продовження судом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили зменшити розмір застави.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад чотири роки.

Враховуючи вищенаведене та особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, про що свідчить відсутність близьких родичів, осіб на його утриманні та відсутність офіційного місця роботи та/або навчання, раніше судимий, зокрема востаннє вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 12.03.2019 року за ч.1 ст.190, ч.1 ст.259 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням із призначенням іспитового терміну 2 роки, суд приходить до висновку про можливість продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки підстав для зміни чи скасування такого не вбачає, ризики, передбачені ст.177 КПК України не відпали та не змінились, а саме: з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, покази яких було взято за основу при оголошенні підозри, вчиняти інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, що повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд бере до уваги, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи те, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу з об`єктивних причин не забезпечить законослухняну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26.11.2020 року.

Разом з тим, альтернативний запобіжний захід у виді застави, який визначений ухвалою слідчого судді від від 10.06.2020 року продовжує діяти.

Керуючись ст.ст.199, 331, 369, 371-372 КПК України, суд –

у х в а л и в :

клопотання прокурора – задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 днів, тобто до 26 листопада 2020 року включно.

Вважати продовженим застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_3 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент. Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Обвинувачений, який перебуває під вартою, має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку у строк – сім днів з моменту отримання її копії.

Суддя Мисько Х.М.