Ухвала суду № 91831057, 24.09.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 755/13541/18

провадження № 2/753/896/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі РАСУЛОВІЙ А.А.

за участю

представника відповідача ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представником ОСОБА_2 - ОСОБА_1 заявлено клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, з посиланням на те, що у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем, а відтак у даній справі відсутній предмет спору.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

При цьому, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Разом з тим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №456/647/18.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення витрат на утримання та ремонт багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг.

При цьому, як вбачається, до позовної заяви доданий розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, наявність чи відсутність якої і підлягає доказуванню у даній справі.

Водночас, у клопотанні відповідач вказує на відсутність предмету спору у даній справі, оскільки визначеної позивачем заборгованості ніколи не існувало.

При цьому, у справі «Bellet v. Francespan», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, а також врахувавши те, що постановлення ухвали про закриття провадження у справі перешкодить подальшому провадження та доступу позивача до суду з даним предметом спору, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про стягнення витрат на утримання та ремонт багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись стст. 255, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.