Постанова № 91823907, 25.09.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1065/20 Провадження № 3/304/404/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

08 липня 2020 року о 23.35 год ОСОБА_1 по вул. Радванка в с. Т.Ремета Перечинського району керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху.

У судові засідання, призначені суддею Перечинського районного суду Закарпатської області на 08 та 25 вересня 2020 року, ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судових засідань не подавав. Крім того, що у самому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно підписався про те, що йому повідомлено про розгляд адміністративної справи у Перечинському районному суді, на офіційному сайті Перечинського районного суду Закарпатської області (https://pr.zk.court.gov.ua/sud0708/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП України визначено п`ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП України участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.1 ст.130 КупАП України не є обов`язковою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КупАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КупАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 388369 від 08 липня 2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом тестування на алкоголь № 1869 приладу «Drager ARBL-0607», за результатами якого у крові ОСОБА_1 станом на 08 липня 2020 року о 23.39 год виявлено 0,84 ‰, постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. 00 коп., письмовими поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 388370 від 08 липня 2020 року та відеоматеріалами відносно ОСОБА_1 , які не викликають у судді сумніви та узгоджуються між собою.

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 «а» Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на вказане, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім цього, відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 N 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли, зокрема, вісімнадцятирічного віку - категорії B1, B, C1, C.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року N 18, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

За вказаних обставин, оскільки ОСОБА_1 станом на 25 вересня 2020 року посвідчення водія на право керування транспортними засобами не видавалося, оскільки такий не досяг вісімнадцятирічного віку, відсутність посвідчення водія на право керування транспортними засобами також підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 388370 від 08 липня 2020 року (а. с. 6), тому суддя вважає, що до такого не може бути застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Тому, керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (отримувач – ГУК у Закар.обл/Закар.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37975895, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) – UA538999980313030149000007001, призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, код 21081300) в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби у порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) – UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір на користь держави, код 22030106) 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Гевці В. М.