Рішення № 91816494, 28.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Київ № 826/1652/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

29.01.2018 громадська організація Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" (РСТМ "Жайворонок", позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м.Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0046431406 від 27.12.2017.

В обґрунтування позову з урахуванням уточненої позовної заяви та додаткових пояснень зазначено, що перевірку проведено на підставі наказу, який не передбачав призначення такої перевірки РСТМ "Жайворонок", за результатами перевірки складено акт форма якого не відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (Положення №637), всупереч вимог пункту 7.2. Положення №637 перевірку проведено за період в кілька годин, відповідачем не забезпечено права позивача на участь у розгляді заперечень на акт перевірки й прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення без розгляду заперечень позивача.

Щодо встановленого в ході перевірки порушення позивач пояснив, що касова книга в РСТМ "Жайворонок" ведеться в електронному вигляді. Після отримання готівкових коштів були сформовані в автоматичному режимі касові ордери, а платникам видані відповідні відривні частини касових ордерів (квитанції). Відсутність письмових записів про отримані кошти в сумі 2 877,01 грн. пояснюється тим, що на час проведення перевірки не була сформована сторінка касової книги за цей день.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2018 відкрито провадження у справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких вказав на необґрунтованість позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що в ході перевірки РСТМ "Жайворонок" встановлено порушення пункту 2.6. Положення №637, яке полягає в не оприбуткування готівки у повній сумі в касовій книзі за 14.12.2017 в сумі 2 877,01 грн., так як на зазначену суму прибуткові касові ордери не формувались та не відображались в касовій книзі. Факт вчинення порушення підтверджено письмовими поясненнями головного бухгалтера РСТМ "Жайворонок" ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок" є неприбутковою громадською організацією, що обслуговує домашні господарства.

14.12.2017 на підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві №2195 від 30.11.2017 та направлень на перевірку від 12.12.2017 №6408 і 6409 працівниками ГУ ДФС у м.Києві проведено перевірку РСТМ "Жайворонок" з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Положення №637.

За результатами перевірки складено акт від 14.12.2017, який зареєстрований в органі ДФС 15.12.2017 за №3048/1000/14/23572489.

В ході перевірки встановлено, що в касі підприємства приймаються готівкові кошти як членські внески учасників громадської організації. При цьому, встановлено факт не оприбуткування готівки у повній сумі в касовій книзі за 14.12.2017 в сумі 2 877,01 грн., так як на зазначену суму прибуткові касові ордери не формувались та не відображались в касовій книзі, що є порушенням пункту 2.6. Положення №637.

Акт перевірки підписано з боку позивача головним бухгалтером ОСОБА_1 без зауважень. Крім того, в ході перевірки ОСОБА_1 надала пояснення згідно яких, в зв`язку із відсутністю касира в касовій книзі не було здійснено облік членських внесків.

27.12.2017 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0046431406, яким на підставі висновків акта перевірки 14.12.2017 №3048/1000/14/23572489 та згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 14 385,05 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення-рішенням, звернувся до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення ГУ ДФС у м. Києві, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

На підставі частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки

30.11.2017 ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ №2195 про проведення фактичних перевірок ряду підприємств, зокрема й РСТМ "Жайворонок".

Суд враховує, що згідно вказаного наказа метою проведення перевірки є, зокрема, дотримання законодавства з питань ведення касових операцій. Тому є безпідставними доводи позивача про те, що перевірку проведено на підставі наказа, який не передбачав призначення такої перевірки.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням № 637.

Відповідно до абзацу 4 пункту 7.2. Розділу 7 Положення № 637 перевірка безпосередньо за місцезнаходженням підприємства (підприємця) здійснюється на підставі документів, визначених законодавством України за певний період - квартал, півріччя, рік тощо.

Тобто, відсутні вимоги щодо мінімального періоду за який здійснюється перевірки, а тому є необґрунтованими доводи позивача щодо неможливості проведення перевірки за один день чи кілька годин.

Згідно пункту 7.4. Розділу 7 Положення № 637, якщо перевіркою підприємства (підприємця) було виявлено порушення, то за її результатами складається акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі - акт про перевірку) (додаток 9) у трьох примірниках, у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням. Акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків. Акт про перевірку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець). Перший примірник надсилається органам державної податкової служби України за місцем державної реєстрації підприємства (підприємця) для вжиття заходів, що передбачені законодавством України, другий - передається безпосередньо відповідному підприємству (підприємцю), третій примірник залишається в документах органу контролю.

Суд зазначає, що акт перевірки 14.12.2017 №3048/1000/14/23572489 складений у формі, що не відповідає формі такого акта, яка міститься у додатку 9 до Положення № 637. Крім того, акт перевірки 14.12.2017 №3048/1000/14/23572489 також не відповідає змісту акта, який має бути складений згідно пункту 7.4. Розділу 7 Положення № 637, адже не містить рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання та платнику податків надсилається відповідь. Платник податків має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях.

Розгляд заперечень на акт перевірки регламентується наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2017 (далі - Наказ).

Згідно пункту 6 Наказа за результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень. Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення. На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов`язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд враховує, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів подання заперечень на акт перевірки 14.12.2017 №3048/1000/14/23572489. Тому й відсутні підстави вважати, що відповідач порушив право позивача на участь в розгляді заперечень, а також прийняв податкове повідомлення-рішення №0046431406 від 27.12.2017 без урахування результатів розгляду заперечень на вказаний акт перевірки.

Відповідно до пункту 2.6. Розділу 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до пункту 4.8 Розділу 4 Положення № 637 касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов`язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов`язків касира.

У разі відсутності касира (у зв`язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.

Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Згідно пункту 7.12 Розділу 7 Положення № 637 особлива увага під час перевірки має приділятися встановленню повноти та своєчасності оприбуткування в касах готівкових надходжень, одержаних підприємством (за реалізовану продукцію, продані товари, виконані роботи, надані послуги і за позареалізаційні операції тощо).

Під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства (пункт 7.19 Розділу 7 Положення № 637).

Пунктом 3.3. Розділу 3 Положення № 637 встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до пункту 4.4 Розділу 4 Положення № 637 підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп`ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов`язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".

"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що станом на 14.12.2017 касова книга РСТМ "Жайворонок" велась в електронній формі.

14.12.2017 було здійснене приймання готівкових коштів у касу РСТМ "Жайворонок" на загальну суму 2 877,01 грн. та в автоматичному режимі сформовані прибуткові касові ордери №8885 на суму 82,25 грн., №8886 на суму 344,76 грн., №8887 на суму 100 грн. та №8888 на суму 2350 грн.

Встановлено, що платникам коштів згідно вказаних прибуткових ордерів видані відповідні квитанції (відривні частини таких ордерів), що також підтверджується поясненнями таких платників: ОСОБА_2 (№8885), ОСОБА_3 (№8886 та №8887), ОСОБА_4 (№8888).

Копії вказаних ордерів, квитанцій та пояснень платників наявні в матеріалах справи. Сума готівки, що оприбутковуються відповідає сумі, визначеній у прибуткових касових ордерах.

Відсутність вказаних ордерів станом на час перевірки позивач пояснив тим, що вони відображаються на відповідність сторінці касової книги, яка формується в кінці дня та не була сформована на час перевірки. При цьому позивач зазначив, що ревізори не просили надати проміжний звіт касира.

Крім того, відповідно до пункту 4.3 Положення №637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Оскільки на момент закінчення перевірки 14.12.2017 строк, визначений Положенням №637 для оформелння оприбуткування готівки, не закінчився, правові підстави для висновку про порушення вимог п. 2.6 названого Положення відсутні.

Відтак, судом встановлено факт оприбуткування позивачем готівки у касі підприємства, що спростовує правопорушення, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням до РСТМ "Жайворонок" застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №803/541/17.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З урахуванням наведеного та враховуючи встановлені в ході судового розгляду даної справи порушення допущені відповідачем під час фіксації результатів перевірки, а також недоведеність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення №637, суд вважає, що відсутні підстави стверджувати про вчинення РСТМ "Жайворонок" правопорушення, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції. Відтак, наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0046431406 від 27.12.2017.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №0516210 від 23.02.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1 762 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" (адреса: 07813, Київська область, Бородянський район, с. Галинка, вул. Лісова, 1В; код ЄДРПОУ: 23572489) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0046431406 від 27.12.2017

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" (адреса: 07813, Київська область, Бородянський район, с. Галинка, вул. Лісова, 1В; код ЄДРПОУ: 23572489) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак