Ухвала суду № 91811158, 28.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 вересня 2020 р. Справа № 480/2761/20

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Державної казначейської служби України про перевірку прийняття (вчинення) рішень, дій та бездіяльності, встановлення їх незаконності, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Державної казначейської служби України в якій просить:

- за імперативно встановленим ст. 2 КАС обов`язком суду перевірити, чи прийняті (вчинені) рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за прийняттям та виконанням виконавчого провадження АСВП № 58251361 від 01.02.2019 та за результатом перевірки встановити їх незаконність;

- стягнути з суб`єкта владних повноважень - Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Державної казначейської служби України на відшкодування завданої:

200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень) моральної шкоди,

619,13 грн. матеріальної шкоди. Всього 20 0619,13 грн.

- визнати не вчинення відповідачем імперативно встановлених вимог Закону України «Про виконавче провадження», що покладено на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, який по цей час відповідач не виконав, що містить ознаки непрямої дискримінація встановленою, а також що непряма дискримінація мала місце.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 160-161 КАС України, а саме, позивачем не надано суду докази сплати судового збору за подання позовної заяви до суду та необхідно було уточнити позовні вимоги, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України і надати до суду позовну заяву з усуненими недоліками та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" №540- ІХ від 30 березня 2020р., ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 08.05.2020 року, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу було встановлено п`ятиденний строк з дня завершення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України та роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 17.05.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)", п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" № 540- ІХ від 30 березня 2020р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

06.08.2020 року завершився 20-денний строк протягом якого позивач мав право подати до суду заяву про продовження процесуальних строків на усунення недоліків позовної заяви.

При цьому у період з 28.07.2020 року по 31.08.2020 суддя Павлічек В.О. перебувала у відпустці.

Суд зазначає, що станом на 07.09.2020 року ухвала Сумського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху була не виконана, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, заяви про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, позивачем подано не було.

Однак, враховуючи, що позивачем на електронну адресу суду 28.07.2020 року було надіслано заяву про відвід судді, в якій він, зокрема, просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судовий збір" та ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року було відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, продовжено позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви та запропоновано уточнити позовні вимоги та надати докази звільнення від сплати судового збору. Крім того, даною ухвалою встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків та попереджено ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до ухвали від 08.05.2020 року та від 07.09.2020, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачеві протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали від 07.09.2020 року отримана позивачем 14.09.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте вимоги суду виконано не було, позивачем не було уточнено позовні вимоги та доказів звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, надано не було. Будь-яких заяв чи клопотань, на виконання ухвал від 08.05.2020 року та від 07.09.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в додатках до заяви про відвід судді від 18.05.2020 року, ОСОБА_1 зазначив: "Надаю в обгрунтування клопотання копії наступних документів, зокрема, розмір пенсії з зазначенням (мовою оригіналу). Проте жодного документу, зазначеного в додатках до заяви, позивачем суду надано не було, про що судом було складено акт про відсутність документів від 18.05.2020 року № 192/20, копію якого було направлено на адресу позивача та отримано ним 26.05.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В подальшому, в додатках до заяв про відвід від 22.07.2020 року, від 28.07.2020 року, від 22.09.2020 року позивач зазначає про надання до попередньої заяви, зокрема, документу "розмір пенсії з зазначенням (мовою оригіналу), проте до цього часу зазначеного документу, суду надано не було. Крім того суд звертає увагу, що в ухвалі суду від 07.09.2020 року, крім іншого позивачу було запропоновано надати суду докази звільнення його від сплати судового збору. Проте станом на 28.09.2020 року позивачем суду таких доказів не надано.

Суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 р. № 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 р. № R (81) 7: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005 р., пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005 р., пункти 63-64).

Отже, єдиною підставою для вчинення дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування судом майнового стану сторін. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

Майновий стан визначається за сукупністю доказів, зокрема: довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.

Суд зазначає, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Отже, враховуючи викладене, суд не може приймати до уваги повідомлення про призначення житлової субсидії, наданого позивачем разом з позовною заявою, період якого не охоплює весь попередній рік, та дія якого скінчилась квітнем 2020 року, як доказ незадовільного майнового стану позивача. Так само не є самостійною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору його вік чи та обставина, що він є пенсіонером.

При цьому суд зазначає, що ненадання позивачем доказів, якими обгрунтовується його майновий стан, позбавляє суд можливості визначити, чи перевищує розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу при поданні даної позовної заяви до суду, 5 % розміру його річного доходу.

Разом з тим, щодо посилання позивача на п. 13 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судовий збір" та ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", як на підставу звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, суд зазначає.

Так, норма ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дійсно передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. При цьому суд зазначає, що Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до п.п. 3, 4, 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар. Продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

З наведених норм суд вбачає, що Закон України "Про захист прав споживачів" не розповсюджується на публічно-правові відносини.

Слід також зазначити, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється лише на договірні правовідносини, які виникають на підставі відповідного споживчого договору, зокрема, щодо надання послуг.

Спірні правовідносини в межах даної справи пов`язані із оскарженням рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за прийняттям та виконанням виконавчого провадження АСВП № 58251361 від 01.02.2019, із визначенням не вчинення відповідачем імперативно встановлених вимог Закону України «Про виконавче провадження» та стягненням матеріальної і моральної шкоди.

Отже в даному випадку позивач не є споживачем, а відповідач не є виробником чи продавцем товарів, виконавцем робіт або надавачем послуг в розумінні вказаного закону. За таких обставин, положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" до спірних правовідносин не застосовуються.

Тому доводи позивача про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору з огляду на вимоги Закону України "Про захист прав споживачів" не грунтуються на законі.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 24.03.2020 у справі №480/4274/19.

Також відповідно до п. 13 ч. 3 ст. Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

В даному випадку за вимоги щодо стягнення з відповідача суми моральної та матеріальної шкоди у загальному розмірі 20 0619,13 грн. судовий збір не повинен справлятися в силу норм Закону України "Про судовий збір". Однак, у позові ОСОБА_1 заявляє також інші вимоги, не пов`язані із відшкодуванням моральної шкоди, зокрема, немайнового характеру, та які підлягають оплаті судовим збором.

А відтак суд зазначає, що станом на 28.09.2020 року ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року та від 07.09.2020 не виконані, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пп. 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Дана позиція суду узгоджується з ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі № 480/4274/19 (адміністративне провадження № К/9901/9628/20).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи невиконання позивачем у встановлений строк вимог ухвали, суд вважає необхідним повернути позовну заяву.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Державної казначейської служби України про перевірку прийняття (вчинення) рішень, дій та бездіяльності, встановлення їх незаконності, стягнення матеріальної та моральної шкоди - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя В.О. Павлічек