Рішення № 91810683, 25.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5635/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини А-0284 та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправною відмову військової частини А - 0284 у відповіді від 21.05.2020 № 1201 щодо задоволення заяви ОСОБА_2 від 08.05.2020 та прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів на визначення розміру грошового забезпечення зі всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням з військової служби, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у повному обсязі та про усунення порушень чинного законодавства і недоліків в діяльності під час складання довідки від 30 листопада 2017 року № 1696 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії та об`єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства про усунення недоліків довідки від 30 листопада 2017 року № 1696 і забезпечити їх виконання;

- визнати протиправною довідку військової частини А - 0284 від 30 листопада 2017 року № 1696 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії та скасувати її;

- зобов`язати військову частину А-0284 видати довідку, якою виправити помилки і недоліки довідки від 30 листопада 2017 року № 1696, а саме: вказати назву «Довідка про додаткові види грошового забезпечення», внести відомості про всі додаткові види грошового забезпечення та премії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зазначенням інформації про нарахування страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, назву первинних документів і адреси їх знаходження з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 92402,59 грн., грошової допомоги на оздоровлення в сумі 13563,01 грн, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 8626,50 грн, премії, як заохочення у порядку ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в сумі 3351,50 грн, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у загальній сумі 8644,13 грн, винагороди за стрибки в сумі 217,50 грн, винагороди за безпосередню участь в АТО в сумі 18131,61 грн, індексації в сумі 1422,80 грн та надіслати до Львівського обласного військового комісаріату для долучення її до подання Львівського ОВК від 14.12.2017 № 1/2-55775 до ГУ ПФУ Львівської області встановленим порядком.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі вивчення та аналізу довідки від 30.11.2017 № 1696, довідки від 28.02.2018 № 160, положень діючих на час призначення пенсії позивача нормативно - правових актів України стосовно пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та які підлягали загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, позивачем з`ясовано, що наслідком не внесення відповідачем до довідки від 30.11.2017 № 1696 не врахованих сум додаткових видів грошового забезпечення, але з сум яких тим же відповідачем нараховувався та сплачувався до ГУ ПФУ у Львівській області єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивача, є зменшення суми розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, яке визначалося на підставі даних довідки від 30.11.2017 № 1696, що призвело до зменшення розміру пенсії та до порушення конституційного права позивача як громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від нього обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом та яке гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Вважає протиправними дії відповідача щодо не внесення до довідки від 30.11.2017 № 1696 всіх додаткових видів грошового забезпечення, а саме: 1) щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 92402,59 грн; 2) грошова допомога на оздоровлення в сумі 13563,01 грн; 3) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 8626,50 грн; 4) грошова компенсація за невикористані дні відпустки в сумі 8644,13 грн; 5) грошова премія в сумі 3351,50 грн, як заохочення відповідно до пункту в) статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; 6) винагорода за стрибки в сумі 217,50 грн; 7) винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 18131,61 грн; 8) індексація в сумі 1422,80 грн.

У зв`язку з вищенаведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 22 липня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому суду відзиві відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що позивачу видавалась довідка «Про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії» від 30.11.2017 вих. № 1696, та довідка «Про додаткові види грошового забезпечення та нарахований і утриманий єдиний соціальний внесок за жовтень 2015р. - жовтень 2017 р.» від 28.02.2018 вих. № 160. Отже вважає, що вимоги заяви ОСОБА_2 від 08.05.2020 вже були вирішені по суті та видано довідку «Про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії» від 30.11.2017 вих. № 1696, та довідка «Про додаткові види грошового забезпечення та нарахований і утриманий єдиний соціальний внесок за жовтень 2015 р. - жовтень 2017 р.» від 28.02.2018 вих. № 160. Таким чином, правових підстав розглядати вказані питання, які вже вирішені суб`єктом владних повноважень відповідач не мав, про що й зазначив у відповіді від 21.05.2020. Вказує, що згідно роз`яснення, викладеному у вказівці Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/6/С/468-д від 17.04.2008 встановлено у військовому відомстві обов`язковий зразок форми Довідки «Про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії», що відповідає за формою та змістом виданій Довідці від 30.11.2017 вих. № 1696 військовою частиною А0284 капітану ОСОБА_1 . Відповідно до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/855 від 28.03.2018 визначено, що форму довідки, доведену вказівкою Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/6/С/468-д від 17.04.2008, вважати такою, що не застосовується для військовослужбовців, звільнених з військової служби виключених зі списків військової частини починаючи з 01.03.2018. Враховуючи, що позивач виключений зі списків військової частини А0284 09.10.2017 застосовувати іншу форму Довідки правових підстав у військової частини А0284 не було. Отже, враховуючи вищевикладені обставини та докази відсутні підстави для визнання Довідки від 30.11.2017 № 1696 протиправною та її скасуванню. Зазначає, що командування військової частини А0284 в своїй діяльності керується вимогами спеціального законодавства та керується вказівками вищого командування, отже довідка від 30.11.2017 року № 1696 підлягає вимогам та формі зазначеним в вказівках Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/6/С/468- д від 17.04.2008. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав суду відповідь на відзив в якому вказав, що заявляв вимогу про усунення порушень і недоліків під час складання довідки від 30.112017 № 1696 на підставі даних довідки від 28.02.2018 № 160 та діючих на час звільнення позивача з військової служби нормативно - правових актів України. Вказує, що відповідач у відповіді від 21.05.2020 № 1201 на заяву позивача від 08.05.2020 стверджував, що повторно довідку неможливо видати по причині знищення документів за завершенням строку зберігання, а не тому, що її видача вимагалася заявою повторно, хоча позивачем не заявлялося вимоги про повторну видачу однієї з довідок. Також зазначає, що зі змісту вказівки департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.04.2008 № 248/6/С/468-Д, якою роз`яснено зокрема зразок форми довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, легко зрозуміти, що дані вказівки стосуються звільнених військовослужбовців на протязі 2008 - 2009 років, а позивача звільнено з військової служби у 2017 році. Крім цього вказівка не є нормативно-правовим актом. Зразок форми довідки, доведеної вказівкою департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.04.2008 № 248/6/С/468-Д, хоча і не стосується позивача за змістом, має лише рекомендаційний характер та за жодних обставин не може змінити правові норми чинного законодавства та перешкоджати відповідачу дотримуватися правових норм чинного законодавства при складенні довідки від 30.11.2017 № 1696. Таким чином вважає, що відповідачем протиправно застосовано форму довідки від 30.11.2017 № 1696 на підставі вказівки департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.04.2008 № 248/6/С/468-Д.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

На підставі наказу командувача Високомобільних десантних військ від 25.09.2017 № 60 (по особовому складу) про звільнення з військової служби у відставку відповідно до пункту 8 підпункту "б" (за станом здоров`я) статті 26 Закону Украйни «Про військовий обов`язок і військову службу» капітана медичної служби ОСОБА_1 , старшого ординатора медичної роти військової частини А - 0284 наказом командира військової частини А - 0284 від 09.10.2017 № 222 (по стройовій частині) виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.21).

Після звільнення з військової служби позивач перебуває на військовому обліку у Галицько - Франківському об`єднаному районному військовому комісаріаті міста Львова, на пенсійному обліку - у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівський області

Для оформлення документів для призначення пенсії по інвалідності позивача відповідачем складено довідку від 30 листопада 2017 року № 1696 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії позивача (а.с.22).

Довідка від 30.11.2017 № 1696 складена за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням позивача з військової служби та зазначені в ній додаткові види грошового забезпечення у таких розмірах:

1) надбавка за виконання особливо важливих завдань в сумі 15377,50 грн;

2) надбавка за особливі умови служби в сумі 2092,50 грн;

3) премія в сумі 96210,00 грн.

Львівським обласним військовим комісаріатом у відповідності до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 1566/1184615 оформлено подання від 14.12.2017 № 1/2-55775 до ГУ ПФУ Львівської області про призначення пенсії по інвалідності позивача, до якого разом з іншими документами за порядковим номером « 7» додано довідку від 30.11.2017 № 1696 (а.с.23).

На підставі документів подання від 14.12.2017 № 1/2-55775, у тому числі і довідки від 30.11.2017 № 1696, ГУ ПФУ у Львівській області визначено право на пенсію, розмір пенсії та призначено пенсію по інвалідності позивача згідно протоколу від 10.10.2017 (а.с.24).

Відповідно до довідки відповідача від 28.02.2018 № 160 про нараховане грошове забезпечення та нарахований і утриманий єдиний соціальний внесок за жовтень 2015 p.- жовтень 2017 р. (а.с.25), до складу грошового забезпечення сум інших додаткових видів грошового забезпечення, які не включені відповідачем до змісту довідки від 30.11.2017 № 1696, входять:

1) щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 92402,59 грн;

2) грошова допомога на оздоровлення в сумі 13563,01 грн;

3) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 8626,50 грн;

4) премія, як заохочення у порядку ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в сумі 3351,50 грн;

5) грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки у загальній сумі 8644,13 грн;

6) винагорода за стрибки в сумі 217,50 грн;

7) винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 18131,61 грн;

8) Індексація в сумі 1422,80 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.05.2020 про вище вказані недоліки і помилки довідки від 30.11.2017 № 1696 (а.с.26).

02.06.2020 позивачу надійшла відповідь відповідача від 21.05.2020 № 1201 (а.с.27) на заяву позивача від 08.05.2020, мотивована тим, що при звільненні позивачу надано довідку встановленої форми та видача довідки повторно неможлива, оскільки відсутня інформація у зв`язку із знищенням документів за завершенням строку зберігання.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, доводи про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем сум грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Щодо отримуваної позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 28.02.2018 №160 щомісячної додаткової грошової винагороди, слід зазначити, що її виплату запроваджено постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", відповідно до якої така виплата є щомісячною у відсотковому розмірі до місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Враховуючи, що таку щомісячну додаткову грошову винагороду позивач отримував, починаючи з жовтня 2015 року, щомісяця, і з неї щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, вона має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Разом з тим, судом встановлено із довідки від 28.02.2018 №160 виданої капітану ОСОБА_1 про нараховане грошове забезпечення та нарахований і утриманий єдиний соціальний внесок за жовтень 2015р.-жовтень 2017 р., що премія згідно Дисциплінарного статуту виплачувалася позивачу лише в грудні 2015 року в сумі 2307,90 грн та 1043,60 грн.

Також встановлено згідно вказаної довідки, що винагорода за стрибки виплачена в сумі 217,50 грн у грудні 2016 року, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 8644,13 грн виплачена у жовтні 2017 року, а винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 18131,61 грн виплачено у серпні 2016 року(890,32 грн), вересні 2016 року (80 грн), лютому 2017 року -березень 2017 року (по 2400 грн), квітень 2017 року (3766,67 грн), травень 2017 року (5177,42 грн) та червень 2017 року (2333,33 грн).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (№ 21-70а15) висловлена правова позиція, щодо відсутніх підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманих грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за участь в АТО.

Відтак, суд дійшов висновку, оскільки додаткові види грошового забезпечення у вигляді : грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії у порядку ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, винагороди за стрибки та винагороди за безпосередню участь в АТО, є не щомісячними виплатами, то відсутні підстави для включення їх до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія.

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, для належного захисту порушених прав позивача, суд задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача від 30.11.2017 №1696 відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення та зобов`язання відповідача підготувати довідку про додаткові види грошового забезпечення з урахуванням відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення у розмірах зазначених у довідці Львівського обласного військового комісаріату від 28.02.2018 №160 за формою передбаченою Додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (у редакції до 21.02.2018) та надіслати до Львівського обласного військового комісаріату для долучення її до подання Львівського ОВК від 14.12.2017 № 1/2-55775 до ГУ ПФУ Львівської області встановленим порядком.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0284 щодо невнесення у довідку від 30.11.2017 №1696 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Військову частину А0284 (вул. Стрийська, 88, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 08474967) підготувати довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення у розмірах зазначених у довідці Львівського обласного військового комісаріату від 28.02.2018 №160 за формою передбаченою Додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (у редакції до 21.02.2018) та надіслати до Львівського обласного військового комісаріату для долучення її до подання Львівського ОВК від 14.12.2017 № 1/2-55775 до ГУ ПФУ Львівської області встановленим порядком.

4. У решті вимог ОСОБА_2 - відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 25.09.2020.

Суддя Коморний О.І.