Рішення № 91802375, 23.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2020 Справа №607/6453/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «ПриватБанк» пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця у розмірі 9141,18 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13 грудня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання виконав повністю, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За життя ОСОБА_2 скористалася кредитними коштами, однак свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, тому станом на 13 грудня 2011 року має заборгованість у розмірі 9141,18 гривень, яка складається із: 8852,37 гривень – заборгованість за кредитом; 288,81 гривень – заборгованість за відсотками. Позивачем 28 січня 2019 року була направлена претензія кредитора до приватного нотаріуса Кашанської Марії Іванівни. 15 лютого 2019 року банком було отримано відповідь приватного нотаріуса Кашанської Марії Іванівни, у якій зазначено, що єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . 15 жовтня 2019 року банком було направлено лист-претензію до спадкоємця боржника – ОСОБА_1 , згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. З цих підстав, оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 13 грудня 2011 року у розмірі 9141,18 гривень.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2020 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 до суду не подавав.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак, долучив до позовної заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задоволити, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.

Судом установлено:

13 грудня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що складено актовий запис №540 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, що стверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00014523837 від 01 жовтня 2014 року.

Позивачем 28 січня 2019 року судом була направлена претензія кредитора до Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Кашанської Марії Іванівни, із запитом щодо кола спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також просили включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу.

06 лютого 2019 року Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кашанською М.І. направлено Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відповідь за №11/01-16 на претензію кредитора, у якій повідомлено, що єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 є її син – ОСОБА_1 . Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видано ОСОБА_1 20 листопада 2014 року; 24 грудня 2014 року та 25 грудня 2014 року. Крім ОСОБА_1 до нотаріуса інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не зверталися.

Відповідь Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Кашанської М.І. від 02 лютого 2019 року отримана АТ КБ «ПриватБанк» 15 лютого 2019 року, що стверджується проставленим АТ КБ «ПриватБанк» штампом про реєстрацію вхідної кореспонденції.

15 жовтня 2019 року Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» було направлено лист-претензію №SAMDN52000109102564 відповідачу ОСОБА_1 , згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги про погашення наявної у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №б/н від 13 грудня 2011 року у розмірі 9141,18 гривень.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч. 2 цієї норми.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані, задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За змістом вказаних норм, спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані проценти, штрафи тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові (спадкоємцеві) за життя при умові наявності спадкового майна та пред`явлення вимоги в межах строку, визначеного статтею 1281 ЦК України. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися для сплати спадкоємцям.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки – це строки в межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право, а не є строком позовної давності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 8 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Положення статті 1282 ЦК України застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Оскільки не передбачено продовження даних строків вони є присічними (преклюзивними), і відповідно недотримання цих строків, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року, у справі № 522/407/15-ц (провадження №14-53цс18).

Як убачається із матеріалів вказаної цивільної справи, надана приватним нотаріусом Кашанською М.І. відповідь на претензію кредитора щодо кола спадкоємців ОСОБА_2 , отримана Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» 15 лютого 2019 року, проте претензію із вимогою про необхідність погашення заборгованості банк направив спадкоємцю ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року, тобто поза межами передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України шестимісячного строку, який є присічним.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку, про те, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог статті 1281 ЦК і не скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника у передбачений законом шестимісячний строк, а тому, в силу приписів частини четвертої статті 1281 ЦК України, банк позбавлений права вимоги до спадкоємця.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 23 вересня 2020 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» – місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ , 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка