Ухвала суду № 91802374, 25.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

25.09.2020 Справа №607/16230/20

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Надія Михайлівна, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 25 вересня 2020 року подала до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, вказуючи, що має намір пред`явити віндикаційний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР», ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Легінь Оксани Михайлівни про витребування нерухомого майна, яким є магазин по АДРЕСА_1 і три земельні ділянки під ним площами 0,03, 0,0317 і 0,0318 га, з чужого незаконного володіння від ТОВ «ТАЛАН ТЕР».

У заяві про забезпечення позову заявник просить вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову, який нею буде подано у визначені частиною 4 статті 152 ЦПК України строки, шляхом постановлення ухвали про заборону TOB «Талан Тер» (код ЄДРПОУ 42768852, вул. Живова, 47, м. Тернопіль) здійснювати дії щодо відчуження нерухомого майна, та заборону даному Товариству вчинення щодо нерухомого майна інших розпорядчих дій, як то поділ його на окремі об`єкти, перебудову тощо, а саме щодо наступного нерухомого майна:

- магазину за адресою АДРЕСА_1 , площею 1515.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1159416061101;

- земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0023, площею 0.0317 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545471661101;

- земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0024, площею 0.0318 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545444361101;

- земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0028, площею 0.0300 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 106959461101.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обгрунтовує тим, що TOB «ТАЛАН ТЕР», директором, одноосібним власником та кінцевим бенефеціаром якого є ОСОБА_2 , має намір відчужити вказані об`єкти нерухомості, які фактично є власністю заявника ОСОБА_3 , про що, зокрема, свідчить зазначення у видах діяльності даного Товариства КВЕДу 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна» при тому, що іншого нерухомого майна у власності даного Товариства немає, та факт реєстрації місцезнаходження TOB «ТАЛАН ТЕР» не за адресою місцезнаходження магазину по вул. Живова, 45 в м. Тернополі, а за адресою місцезнаходження магазину по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , який чинить на ОСОБА_2 тиск, змушуючи її вчиняти подальші дії, спрямовані на перешкоджання поверненню ОСОБА_1 належного їй майна в разі задоволення її віндикаційного позову, серед яких можливе відчуження, перебудова, поділ тощо.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до таких висновків.

Як слідує з викладених у заяві обставин, брат заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , починаючи з 2017 року, вчиняє спроби незаконного заволодіння належним заявнику майном, з приводу якого заявлено застосування заходів забезпечення позову, зокрема здійснює морально-психологічний тиск на їх маму ОСОБА_2 , схиливши її до подання заяви про визнання пред`явленого ним позову, предметом якого було визнання недійсними договорів дарування вищевказаного магазину та земельних ділянок, що суперечить змісту раніше поданої нею заяви, яку вона подавала нотарісу з метою укладення цих договорів дарування. В подальшому ОСОБА_1 пред`являв неодноразові надумані позови з приводу вказаного майна, які під його тиском і впливом визнавала ОСОБА_2 .

Крім того, позивач, обгрунтовуючи наявність підстав вжиття заходів забезпечення позову, посилається на таке:

Дізнавшись про те, що внаслідок зупинення ухвалою Касаційного цивільного суду від 07.02.19р. дії рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.09.18р. у справі №607/15555/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: ТзОВ «Дорога родина», приватний нотаріус Мастенко Н.П., приватний нотаріус Ломакіна Л.В., приватний нотаріус Кравець Т.В., яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано недійсними нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л.В. договори дарування від 31.05.2017р., відповідно до яких ОСОБА_1 отримала безоплатно у власність від ОСОБА_2 магазин по АДРЕСА_1 площею 1515.8 кв.м. та три земельні ділянки під ним з кадастровими номерами 6110100000:12:012:0023, 6110100000:12:012:0024 і 6110100000:12:012:0028, відпала правова підстава набуття нею права власності на магазин та три земельні ділянки, ОСОБА_2 повинна була повернути ОСОБА_1 дане майно, або ж принаймні хоча б не чинити з ним жодних розпорядчих дій, але аж ніяк не передавати до статутного капіталу TOB «ТАЛАН ТЕР», директором, одноосібним засновником та кінцевим бенефіціаром якого вона є.

Відтак, TOB «ТАЛАН ТЕР» є недобросовісним правонабувачем, який, діючи в особі свого директора ОСОБА_2 , в злочинний спосіб, ігноруючи ухвалу Касаційного цивільного суду у справі №607/15555/17 від 07.02.19р. про зупинення дії рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.09.18р., незважаючи на презумпцію правомірності договорів дарування від 31.05.17р. про отримання ОСОБА_1 у дарунок магазину по АДРЕСА_1 та трьох земельних ділянок під ним, домігся державної реєстрації за ним 25 березня 2019 року права власності на її нерухоме майно.

Надалі, після визнання нечинним рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.09.2018р. в результаті відмови ОСОБА_2 від позову про визнання недійсними договорів дарування від 31.05.2017р., замість того, щоб повернути ОСОБА_1 безпідставно набуте майно, ОСОБА_2 як фізична особа, а також діючи від імені TOB «Талан Тер», подала касаційну скаргу та домоглася поновлення державної реєстрації за своїм Товариством права власності з чисто формальних причин.

Цілком очевидно, що TOB «Талан Тер», а фактично – ОСОБА_3 , вчиняє титанічні зусилля щодо повернення у своє незаконне володіння належних ОСОБА_1 магазину та земельних ділянок не для того, щоб спокійно очікувати, коли вона витребує це майно від даного Товариства за віндикаційним позовом, як на це вказав Касаційний цивільний суд, а для його подальшої реалізації з метою отримання незаконного доходу або ж для його передачі у власність ОСОБА_3 у той чи інший спосіб.

З огляду на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 серпня 2020 року у справі №607/9960/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні магазином по АДРЕСА_1 , її позов задоволено, то очевидним є те, що ОСОБА_3 , вчиняючи тиск на ОСОБА_2 , яка є формальним директором TOB «Талан Тер», буде змушувати її вчиняти подальші дії, спрямовані на перешкоджання поверненню ОСОБА_1 її магазину із земельними ділянками в разі задоволення її віндикаційного позову до цього Товариства, серед яких можливе як відчуження цього нерухомого майна, так і його поділ, перебудова, тощо до набрання законної сили судовим рішенням у справі за її віндикаційним позовом до TOB «Талан Тер».

ОСОБА_2 своєю поведінкою, після постановлення Тернопільським апеляційним судом ухвали від 27.06.2019р. про поворот виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.09.2018р., визнала ту обставину, що TOB «ТАЛАН ТЕР» не є добросовісним набувачем магазину і земельних ділянок по АДРЕСА_1 , що вбачається із її позовної заяви від 29.07.2019р. до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування, серед яких і договори дарування ОСОБА_1 вказаних магазину і земельних ділянок від 31.05.2017р., оскільки, як убачається із тексту цієї позовної заяви, в ній не згадується ні про існування TOB «Талан Тер», ні тим більше про будь-які права даного Товариства на магазин і земельні ділянки по АДРЕСА_1 .

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи неможливості його виконання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову заявник посилається значною мірою на неправомірність дій ОСОБА_3 , однак він не вказаний у заяві як особа, яка може отримати статус учасника справи за позовом, який ОСОБА_1 має намір пред`явити. Потенційними відповідачами в заяві зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР», ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Легінь Оксани Михайлівни.

З викладених у заяві обставин та долучених до неї документів не вбачається, що TOB «ТАЛАН ТЕР» має реальний намір чи вчиняє реальні дії, спрямовані на відчуження, поділ чи перебудову магазину по АДРЕСА_1 і трьох земельних ділянок під ним площами 0,03, 0,0317 і 0,0318 га.

Жодних доказів, окрім як припущень позивача, про те, що ОСОБА_3 , вчиняючи тиск на ОСОБА_2 , яка є формальним директором TOB «Талан Тер», буде змушувати її вчиняти подальші дії, спрямовані на перешкоджання поверненню ОСОБА_1 її магазину із земельними ділянками в разі задоволення її віндикаційного позову до цього Товариства, серед яких можливе як відчуження цього нерухомого майна, так і його поділ, перебудова, суду не надано.

Зазначення у видах діяльності даного Товариства КВЕДу 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна» за відсутності іншого нерухомого майна у власності даного Товариства та факт реєстрації місцезнаходження TOB «ТАЛАН ТЕР» за адресою: АДРЕСА_1 , де розташований магазин, який належить на праві власності ОСОБА_3 , не підтверджують наявності у TOB «ТАЛАН ТЕР» намірів відчуження, поділу чи перебудови вищевказаного майна.

Неправомірний, на думку ОСОБА_1 , перехід права власності до TOB «ТАЛАН ТЕР» на належне їй майно, може бути підставою пред`явлення відповідного позову, але не є достатньою підставою вжиття заходів забезпечення такого позову.

Відтак, підстав вважати, що виконання можливого рішення та ефективний захист та поновлення прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона має намір звернутися до суду, буде ускладненим або неможливим, суд не вбачає.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявником не доведено існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду або ефективного захисту чи поновлення її прав у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260 – 261, 353 – 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяН. М. Сташків