Рішення № 91800616, 15.09.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6390/19

пр.№ 2/464/291/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2020 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої Бойко О.М.

з участю секретаря судових засідань Комарницької Р.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти безпідставно отриманої допомоги з безробіття в сумі 13 100 грн. 77 коп. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.05.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського міського центру зайнятості, у зв`язку із звільненням 08.05.2018 року з військової служби з Державної прикрдонної служби України і її надано статус безробітньої відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» на підставі поданої заяви. За час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач отримувала матеріальне забезпечення – допомогу по безробіттю з 06.06.2018 року по 01.08.2018 року. Встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку як безробітна та в період отримання допомоги по безробіттю отримувала пенсію військового пенсіонера. У зв`язку із не повідомленням відповідачем спеціалістів центру про призначення та отримання пенсії за вислугу років, остання безпідставно продовжувала отримувати допомогу по безробіттю та перебувати на обліку як безробітня. У зв`язку з чим, Львівський міський центр зайнятості скерував відповідачу повідомлення про відшкодування коштів в сумі 13 100,77 грн., проте таке залишилось без задоволення. Просить позов задоволити та стягнути з відповідача кошти в сумі 13 100 грн. 77 коп. та судовий збір.

Представник відповідача до суду подав відзив на позовну заяву, у якому позов заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 звернувшись до позивача, не приховувала наявність у неї права на пенсію за вислугою років військової служби. На час подачі заяви про надання статусу безробітного вона не зверталася до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за вислугою років військової служби, не приховувала своє правове становище, надавши усі достовірні відомості. Вказує, що ОСОБА_1 добросовісно повідомила центр зайнятості про призначення її пенсії за вислугою років, яка фактично виплачена 05.09.2018 для припинення її реєстрації у центрі зайнятості. Вважає, безпідставною вимогу позивача про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 13 100 грн. 77 коп. та судовий збір, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила, однак з огляду на поданий її представником відзиву до позовну заяви, суд вважає за можливе, розглядати справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.44 цього Закону зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Судом встановлено, що 30.05.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначення виплати допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 08.05.2018 року звільнена з військової служби.

Як вбачається із витягу із наказів Львівського міського центру зайнятості про прийнятті рішення по ОСОБА_1 , останній 30.05.2018 року надано статус безробітного, та починаючи з 06.06.2018 року призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, яка за період з 06.06.2018р. по 01.08.2018р. склала 13 100 грн. 77 коп. З 02.08.2018 року припинено реєстрацію безробітної та виплату допомоги по безробіттю.

Із витягу з «Реєстру застрахованих осіб про отримання соцвиплат» встановлено, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за кодом «302» «Сума пенсії військового пенсіонера» з червня 2018 - вересень 2018 року.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач мала право на пенсію за вислугою років з 09.05.2018 року,підстави для виплати її допомоги по безробіттю були відсутні.

Суд вважає необгрунтованим твердження відповідача про те, що підстави припинення виплати допомоги виникли лише з 02.08.2018р. (з часу призначення пенсії), з огляду на те, що законом підстави припинення виплати допомоги пов`язані не з часом призначення пенсії, а з часом виникнення права на її призначення.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Як вбачається із розрахунку, сума виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття, яка підлягає до відшкодування, складає 13 100 грн. 77 коп., з яких: з 06.06.2018 р. по 30.06.2018 р. – 5 745,95 грн., з 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р. – 7 124,98 грн., 01.08.2018 р. - 01.08.2018 р. – 229,87 грн.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що у позивача були відсутні підстави для виплати відповідачу допомоги по безробіттю, оскільки така мала право на пенсію за вислугу років з 09.05.2018 р., хоч і реалізувала таке право і з певною затримкою, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 13 100 грн. 77 коп.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 921 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 – 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського міського центру зайнятості (місце знаходження- м.Львів, вул. Княгині Ольги, 122, ЄДРПОУ 25555035) кошти безпідставно отриманої допомоги з безробіття в сумі 13 100 грн. 77 коп. та 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2020 року.

Головуюча