Ухвала суду № 91800609, 25.09.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6712/19

пр.№ 1-кп/464/306/20

У Х В А Л А

25 вересня 2020 року Сихівський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді: Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судових засідань: Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140070002520 від 14.09.2019 р., за №12019140070003157 від 02.12.2019 р., за №12020140070000211 від 05.02.2020 р., про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

з участю сторін судового провадження:

прокурора Черневого В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Величка О.Б.,

в с т а н о в и в:

у провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувають вказані обвинувальні акти.

Прокурор Черневий В.Ю. у судовому засіданні подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки дія даного запобіжного заходу закінчується 27.09.2020 р., судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, а ризики, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою не відпали.

Захисник Величко О.Б. заперечив проти продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки останній за станом здоров`я не може перебувати у місцях позбавлення волі та потребує лікування, відтак просить обрати обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний із позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до такого висновку.

Згідно із ч. ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 12.05.2020 р. відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначним розміром застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 грн., ухвалою від 30.07.2020 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 27.09.2020 р. включно із раніше визначеним розміром застави.

Згідно із ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні доцільності продовження запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) під час іспитового строку, його вік та стан здоров`я, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушень (злочинів), у вчиненні яких він обвинувачується, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду. Окрім цього, із врахуванням справжніх інтересів суспільства та конкретних обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.

Таким чином, ризики, що існували на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, що виправдовує тримання ОСОБА_1 під вартою, відтак строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів із раніше визначеним розміром застави.

Щодо покликань захисника Коваля В.І. на те, що він хворіє та потребує лікування, відтак не може перебувати в умовах слідчого ізолятора, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на шістдесят днів, а саме до 23 листопада 2020 року включно, із раніше визначеним розміром застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м.Львова без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - 2 місяці.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя Д.Ю. Теслюк