Ухвала суду № 9180039, 13.04.2010, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63

Справа № 10 84/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції Горовець М.І.

Категорія ст.178 КПК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кадегроб А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Медведенка Ю.С.,

суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

за участю прокурора: Горщак П.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області про надання дозволу на проведення виїмки документів, що становлять банківську таємницю у філії Добровеличківському відділенні №2979 ВАТ „Державний ощадний банк України”.

Слідчий прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області Прилуцький М.М. звернувся до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з поданням про проведення у філії Добровеличківському відділенні №2979 ВАТ „Державний ощадний банк України” (ЗКПО:02761743, МФО 323839, адреса: вул. Леніна, 100, смт Добровеличківка, Кіровоградської області) виїмки оригіналів документів, які становлять банківську таємницю, згідно їх переліку наданому банком на запит слідчого, щодо оформлення та видачі з 01.03.2004 року по 30.04.2004 року споживчих кредитів на ім'я фізичних осіб позичальників.

В якості обґрунтування подання зазначено, що протягом березня-квітня 2004 року посадові особи філії Добровеличківського відділення №2979 ВАТ „Державний ощадний банк України” зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів та всупереч інтересам банку, використовуючи завідомо неправдиві документи на ім'я фізичних осіб - позичальників, а саме заяви на одержання кредитів, заяви індивідуальних позичальників на видачу кредитів, анкети індивідуальних позичальників, кредитні договори, договори поруки, видаткові касові ордери, використовуючи копії їх паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера, які були необхідні для оформлення та видачі споживчих кредитів, долучаючи їх до кредитних справ. Внаслідок вищевказаних злочинних дій та зловживань службових осіб, державі в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” заподіяно збитки на загальну суму 430 тис. грн. За даним фактом, 24.12.2009 року прокуратурою Добровеличківського району Кіровоградської області порушено кримінальну справу № 57-456, за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України. В рамках розслідування кримінальної справи слідчим зроблено запит, а філією банку надано перелік необхідних документів, що становлять банківську таємницю та зазначено, що вони перебувають у філії.

Розглянувши подання судом першої інстанції винесено постанову, якою подання залишено без задоволення, оскільки є необґрунтованим, а слідчий прокуратури має можливість отримати необхідні документи без рішення суду, витребувавши необхідні документи, а не інформацію з ВАТ „Ощадбанк” м. Кіровоград, оскільки філія Добровеличківського відділення № 2979 не є юридичною особою.

В апеляції на постанову суду першої інстанції прокурор Добровеличківського району Кіровоградської області просить постанову скасувати, а матеріали повернути на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на письмову вимогу слідчого можливо отримати лише інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, виключно стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи та ФОП за конкретний проміжок часу. Проте, документи про які йдеться у поданні не стосуються операцій вказаних осіб взагалі, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК України, їх можливо отримати лише шляхом виїмки за постановою суду.

Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який підтримав апеляцію та просив постанову суду першої інстанції скасувати, а матеріали повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно задовольнити, а постанову суд першої інстанції скасувати.

Відповідно ст.66 ч.1 КПК України слідчий у справі, яка перебуває у його провадженні, вправі вимагати від банків інформацію яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України „Про банки і банківську діяльність”.

Згідно ст.60 ч.1 Закону України “Про банки і банківську діяльність” до банківської таємниці належить інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею і перелік такої інформації наведений в частині 2 вказаної статті, а саме: відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі про стан кореспондентських рахунків банків; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці та інша комерційна інформація; коди, що використовуються банками для захисту інформації; інформація про клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду.

Виходячи з положень ст.62 ч.1 п.п.1,3 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банки розкривають банківську таємницю на письмовий запит або з письмово дозволу власника такої інформації, проте органи прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України мають право отримати будь-яку інформацію, віднесену Законом до банківської таємниці на їх письмову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи слідчим прокуратури до філії банку направлено вимогу про розкриття банківської таємниці (а.с.10-11), яку виконано філією банку та надано перелік документів, що містяться у кредитних справах позичальників, а також зазначено, що філія банку погоджується на розкриття банківської таємниці та проведення виїмки документів, тобто фактично банком розкрито банківську таємницю.

Відповідно ст.178 КПК України виїмка проводиться у випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи які мають значення для справи знаходяться в певної особи або в певному місці. Виїмка документів, що становлять банківську таємницю та отримання відомостей про стан рахунків в установах банків проводяться тільки за вмотивованою постановою судді і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. В поданні слідчого про проведення виїмки має бути зазначено: де планується провести ці дії, дані про те, що знаряддя злочину, речі чи цінності здобуті незаконним шляхом, інші предмети чи документи, речові докази, які можуть мають значення для справи, знаходяться в цьому місці, а також мають бути зазначені точні дані про предмети або документи, які підлягають вилученню, зокрема їх опис та характеристика. Якщо вони мають номери чи інші дані, про це також слідчий має вказати в поданні. Також подання має містити конкретний перелік предметів та документів, що підлягають вилученню і не допускається при цьому таке формулювання, що допускає його розширене тлумачення.

Проаналізувавши подання та долучені матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що подання слідчого прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області відповідає вимогам вказаної вище норми кримінально-процесуального закону, оскільки банківська таємниця банком розкрита і подання містить чіткий перелік документів, що підлягають виїмці, а також їх реквізитів, що дозволяють її проведення. За таких обставин, висновки суду першої інстанції, про можливість слідчого прокуратури отримати необхідні документи без рішення суду, є необґрунтованими, оскільки суперечать проаналізованим вище нормам Закону.

Щодо посилання суду першої інстанції на ту обставину, що філія Добровеличківського відділення № 2979 не є юридичною особою, то це дійсно так, проте філія діє від імені та в інтересах юридичної особи на підставі положення, яким регламентовано її діяльність та порядок взаємовідносин з юридичною особою, якою її створено, а тому відсутність статусу юридичної особи не позбавляє філію можливості надати документи, що становлять банківську таємницю, на підставі постанови суду.

Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області про надання дозволу на проведення виїмки документів, що становлять банківську таємницю у філії Добровеличківському відділенні №2979 ВАТ „Державний ощадний банк України” скасувати, а матеріали повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді:

Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Кадегроб А.І.