Ухвала суду № 91797591, 26.06.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11023/13-к

провадження № 1-кп/753/8/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого: - судді Даниленко В.В.

за участю секретаря: - Пасько І.В.

розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013110000000228 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України

за участю сторони обвинувачення - прокурора Марусечко Ю.С.

сторони захисту - захисника Кириленко Р.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні захисник Кириленко Р.О. заявив клопотання про визнання відповідно до ч. 3 ст. 89 КК України доказу недопустимим, а саме: рукописну заяву від імені ОСОБА_2 від 05 квітня 2013 року прокурору м. Києва про вимагання в нього працівниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві хабара в сумі 7 тисяч доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності (Том 2 а.с. 81).

Обґрутовуючи клопотання, захисник зазначає, вказана заява не містить відмітки про дату її прийняття та реєстрацію у Прокуратурі м. Києва. Із вказаної Заяви про вимагання хабара взагалі не видно ким саме із посадових осіб Прокуратури м. Києва чи органу досудового розслідування вказана заява була прийнята від ОСОБА_2 . Всі вищенаведені обставини викликають обґрунтовані сумніви у добровільності написання ОСОБА_2 заяви про вимагання хабара, законності її прийняття органами досудового розслідування та приєднання її до матеріалів кримінального провадження. Вказані порушення закону при отримані заяви про вимагання хабара являються очевидними, що тягне за собою визнання цієї заяви недопустимим доказом, у відповідності до ч. 2 ст. 89 КПК України. Вказує, що у заяві про вимагання хабара ОСОБА_2 повідомляє: «… що 04.04.2013 р. при затримані мене працівниками ВБНОН Дарницького рай управління міліції від мене почали вимагати хабар в сумі 7 тисяч доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності прошу прийняти рішення в порядку ст. 214 КПК України. 05.04.2013 р.». Якщо припустити, що заява про вимагання хабара була написана ОСОБА_2 саме 05.04.2013 року, то у ній також мала би бути інформація і про адвоката ОСОБА_1, який згідно версії обвинувачення також приймав участь у вимаганні в ОСОБА_2 хабара у співучасті з працівниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві. Проте, як видно із змісту вказаної заяви, у ній взагалі не йде мова про участь адвоката ОСОБА_1 у вимаганні хабара у ОСОБА_2 . Крім того, у цій заяві взагалі відсутні анкетні дані і самих працівників ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, які нібито вимагали у ОСОБА_2 хабар. Також у цій заяві відсутні відомості про те, у якому місці, та у який час працівники ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві вимагали у ОСОБА_2 хабар, і у чому саме полягало таке вимагання (у висловлюваннях, у погрозах, чи застосуванні фізичного насильства чи без такого). Всі вищевикладені обставини свідчать про те, що окрім недопустимості заяви про вимагання хабара, відомості викладені у ній викликають сумнів у її достовірності. Тим більше, вказана заява не може бути покладена в основу обвинувачення ОСОБА_1 у вимаганні хабара, оскільки вона його взагалі не стосується. Виходячи з вищевикладеного, зазначає, що рукописна заява від імені ОСОБА_2 від 05 квітня 2013 року прокурору м. Києва про вимагання в нього працівниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві хабара в сумі 7 тисяч доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності (Том 2 а.с. 81), складена з грубим порушенням вимог закону, а тому являється недопустимим доказом, тобто одержаним незаконним шляхом (ч. 3 ст. 62 Конституції України).

У судовому засіданні захисник Кириленко Р.О. та обвинувачений підтримали клопотання.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд при ходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими.

Судом встановлено, що до однієї з ознак недопустимості вказаної Заяви про вимагання хабара є те, що вказана заява не містить відмітки про дату її прийняття та реєстрацію у Прокуратурі м. Києва. Із вказаної Заяви про вимагання хабара взагалі не зазначено ким саме із посадових осіб Прокуратури м. Києва чи органу досудового розслідування вказана заява була прийнята від ОСОБА_2 .

Вищенаведені обставини викликають у суду обґрунтовані сумніви у добровільності написання ОСОБА_2 заяви про вимагання хабара, законності її прийняття органами досудового розслідування та приєднання її до матеріалів кримінального провадження.

У заяві про вимагання хабара ОСОБА_2 повідомляє: «… що 04.04.2013 р. при затримані мене працівниками ВБНОН Дарницького рай управління міліції від мене почали вимагати хабар в сумі 7 тисяч доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності прошу прийняти рішення в порядку ст. 214 КПК України. 05.04.2013 р.»

Отже, заява про вимагання хабара була написана ОСОБА_2 саме 05.04.2013 року, то у ній також мала би бути інформація і про адвоката ОСОБА_1, який згідно обвинувачення також приймав участь у вимаганні в ОСОБА_2 хабара у співучасті з працівниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Проте, як видно із змісту вказаної заяви, у ній взагалі не йде мова про участь адвоката ОСОБА_1 у вимаганні хабара у ОСОБА_2 .

Крім того, у цій заяві відсутні анкетні дані і самих працівників ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, які вимагали у ОСОБА_2 хабар.

Також у цій заяві відсутні відомості про те, у якому місці, та у який час працівники ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві вимагали у ОСОБА_2 хабар, і у чому саме полягало таке вимагання (у висловлюваннях, у погрозах, чи застосуванні фізичного насильства чи без такого).

Всі вищевикладені обставини свідчать про те, що окрім недопустимості заяви про вимагання хабара, відомості викладені у ній викликають сумнів у суду у її достовірності.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рукописна заява від імені ОСОБА_2 від 05 квітня 2013 року прокурору м. Києва про вимагання в нього працівниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві хабара в сумі 7 тисяч доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності (Том 2 а.с. 81), складена з порушенням вимог закону, а тому являється недопустимим доказом, у відповідності до ч. 2 ст. 89 КПК України.

Отже, клопотання захисника Кириленко Р.О. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 89, 233, 237 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника Кириленко Руслана Олександровича про визнання доказу недопустимим - задовольнити.

Визнати недопустимим доказом рукописну заяву від імені ОСОБА_2 від 05 квітня 2013 року прокурору м. Києва про вимагання в нього працівниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві хабара в сумі 7 тисяч доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності (Том 2 а.с. 81).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: