Рішення № 91796038, 23.09.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1420/20

2-а/330/16/2020

"23" вересня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нестеренко Т.В., при секретарі – Корнієнко М.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Якимівського районного суду Запорізької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАМ № 2641474 від 03.07.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 06.06.2020 року відповідачем було зупинено автомобіль Рено під керуванням позивача та повідомлено останньому, що він, рухаючись в Білозерському районі Херсонської області, "не пропустив пішохода", чим порушив ПДР України.Позивач ОСОБА_2 інкриміноване правопорушення не визнав, оскільки пішохідний перехід на дорозі був відсутній, ніякого знаку встановлено не було, пішохід рухався по узбіччю дороги та не мав намір її перетинати. Будь-які докази порушення позивачем ПДР відповідач не надав.Натомість інспектор поліції попросив оглянути вантаж, що перевозив позивач, попросив відповідні документи, на що позивач погодився та надав їх інспектору поліції. Після цього відповідач попросив позивача проїхати в дорожній карман для встановлення ваги автомобіля та вантажу. Після проїзду вказаного карману відповідач повідомив, що у позивача є перевантаження автомобіля, адже він перевозить вантаж, більший за 4 тони. Позивач спростував доводи інспектора поліції, надавши останньому свідоцтво про державну реєстрацію ТЗ, протокол перевірки стану ТЗ, де зазначено, що допустимий вантаж для перевезення автомобілем позивача складає майже 11 тон, а згідно даних ТТН - вага вантажу складає 7 тон.Відповідач не захотів слухати пояснення позивача та досліджувати будь-які докази, натомість видав позивачу роздруківку з електронного апарату, при цьому назвавши останню - додатком до постанови в справі про адміністративне правопорушення, та повідомив про необхідність сплати штрафу. Також поліцейський зазначив, що у разі незгоди позивача із скоєним правопорушенням, останній має право оскаржити дії інспектора у судовому порядку. Ознайомившись із виданою відповідачем роздруківкою, позивач дізнався, що нібито він порушив вимоги п.22.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність згідно ст.132-1 ч.1 КУпАП.Позивач заявляє, що будь-яких порушень ПДР не допускав, не згоден із діями інспектора поліції, вважає їх незаконними, а видану роздруківку такою, що не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.Позивач зазначає, що в порушення вимог ст.258 ч.5 поліцейським не було складено протокол про адміністративне правопорушення, не дивлячись на те, що позивача з самого початку заперечував факт вчинення правопорушень.Позивачу невідомо, чи виносилася постанова по даній справі взагалі, жодного доказу вчинення правопорушень інспектором не було зазначено, розгляд справи фактично не відбувався. Із роздруківки вбачається те, що відповідачем було винесено постанову серії ЕАМ № 2641474 від 06.06.2020 року. Позивач зазначає, що в червні 2020 року звертався до Суду з аналогічним позовом. При цьому, ухвалою Суду від 01.07.2020 року позов залишено без розгляду у зв`язку із несплатою позивачем судового збору.Вказану ухвалу із матеріалами справи позивачем було отримано лише 13.07.2020 року, оскільки до цього часу він перебував у черговому відрядженні по території України.Позивач зазначає, що до останнього вважав, що відповідно до положень ч.5 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила Постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (судового збору). Тільки звернувшись до адвоката за правничою допомогою, позивачу стало відомо про деякі роз`яснення Верховного суду щодо необхідності сплати судового збору при оскарженні постанови у справі про адміністративне правопорушення. Також позивач зазначає, що відповідно до положень ст.5 ч.1 п.9 ЗУ "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору як інвалід дитинства II групи.На підставі викладеного позивач просив суд вважати поважним пропущений строк для звернення до Суду, поновити його.Звільнити позивача від сплати судового збору.Визнати дії відповідача Інспектора Управління патрульної поліції в Херсонській області Демшина Юрія Володимировича по винесенню Постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2641474 від 03.07.2018 року щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. - незаконними.Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2641474 від 03.07.2018 року щодо притягнення Позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. - скасувати, справу -закрити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав письмову заяву, в якій просив розглянути дану справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, подав письмовий відзив на адміністративний позов, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що постанова була складена у відповідності чинного законодавства, позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Неявка учасників справи, відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, з урахування заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та в зв`язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пропущений позивачем з поважних причин строк для звернення до суду з позовом підлягає поновленню.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалася сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з таких підстав.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2641474 від 06.06.2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 гривень, оскільки 06.06.2020 року о 06 годині 59 хвилин ОСОБА_2 перевозив вантажним транспортним засобом вантаж, маса якого на другу вісь перевищує 1200 т., а саме 12200 т згідно талону зважування 65954, камера DM5098, чим порушив п.22.5 ПДР. Відповідачем ані позивачу, ані суду не було надано результати контрольних замірів навантаження та не надано Акт фіксації результатів перевірки відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджено Постановою КМУ №1567 від 08.11.2016 року.

ОСОБА_2 заперечує вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП та зазначає, що висновок інспектора про те, що ним було вчинено зазначене правопорушення є хибним.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Відповідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності визначено ст.268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

В судовому засіданні було досліджено докази, які додані позивачем до позову, з яких вбачається, що він ПДР України не порушував. Крім того, дослідивши відеозапис, який було додано до відзиву на позовну заяву, судом не було встановлено доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, оскільки на ньому зафіксований лише факт складання постанови інспектором поліції та не погодження ОСОБА_1 з обставинами, викладеними у ній.

Крім наданих позивачем копій доказів у справі, інших доказів, які вказували б на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо позовних вимог про визнання дій Інспектора Управління патрульної поліції в Херсонській області Демшина Юрія Володимировича по винесенню Постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2641474 від 03.07.2018 року щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. незаконними, зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як вони за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, не підпадають під положення ч.3 ст. 286 КАС України.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, суд вважає необхідним звільнити його від обов`язку оплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Поновити позивачу строк на оскарження постанови постанову серії ЕАМ № 2641474 від 06.06.2020, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Херсонській області, молодшого лейтенанта поліції Демшина Юрія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2641474 від 03.07.2018 року щодо притягнення Позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. – скасувати.

Провадження по адміністративній справі за постановою ЕАМ № 2641474 від 03.07.2018 року - закрити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Якимівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.В. Нестеренко