Постанова № 91795485, 15.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7096/20 2-а/335/246/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектору Управляння патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Сущевської Наталі Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Сущевської Н.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В позові зазначив, що 21 серпня 2020 року відповідач винесла постанову серія ЕАМ №3012654 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу за порушення п. 17.1 ПДР України. Вважає постанову протиправною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, тому просить її скасувати.

Ухвалою судді від 27.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15.09.2020 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов.

Копію ухвали від 27.08.2020 відповідач отримав 07.09.2020

Станом на 15.09.2020 від відповідача не надходив відзив на позовну заяву, а також не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін, про продовження строку на подання відзиву.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3012654 від 21.08.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за ч.3 ст.122 КУпАП, за те що він 21.08.2020 о 12.19 години в м. Запоріжжі по вул. Перемоги, 114, керуючи транспортним засобом ШКОДА ЕТІ, державний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку на смузі для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка ТЗ на цій смузі.

Оскільки відповідач не довів правомірність своїх дій, суд не може пересвідчитися у підставах притягнення позивача до відповідальності за порушення ПДР України.

Також, за відсутності належних доказів, суд позбавлений можливості перевірити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Тому, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України якою встановлюється обов`язок суб`єкта владних повноважень у доказуванні правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відповідними доказами правомірність винесеної постанови, зокрема, її відповідності як нормам процесуального, так і матеріального права.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до інспектору Управляння патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Сущевської Наталі Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21.08.2020 серії АР № 389857 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.П. Соболєва