Ухвала суду № 91778419, 25.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

Справа № 500/1171/19

25 вересня 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Ліс" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2020 року до суду поступила від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Ліс" заява від 09.09.2020 про розстрочення виконання судового рішення від 11.07.2019 у справі № 500/1171/19 шляхом сплати рівними частками по 67960,90 грн щомісячно протягом п`яти місяців до повної сплати заборгованості, починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Ухвалою суду від 11.09.2020 заяву про розстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду.

Представник боржника - ТОВ "Еталон-Ліс" у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просить розглядати вказану заяву без його участі.

Представник стягувача - Головне управління ДФС у Тернопільській області в судове засідання також не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просить розглядати вказану заяву без його участі в порядку письмового провадження. Щодо задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення заперечує, посилаючись, зокрема, на норми статті 378 КАС.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 КАС.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Тернопільським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу № 500/1171/19 за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Ліс" про стягнення податкового боргу в розмірі 410908,52 грн, та 11.07.2019 ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною п`ятою статті 378 КАС відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З аналізу положень частини п`ятої статті 378 КАС слідує, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе не пізніше одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, враховуючи те, що судове рішення у даній справі ухвалено 11.07.2019, а заяву про розстрочення судового рішення боржник подав до суду лише 09.09.2020, суд дійшов висновку, що минув річний термін з дня ухвалення судового рішення, протягом якого можливе відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.

З приводу клопотання позивача про поновлення строку щодо розстрочення рішення суду, суд зазначає, що така не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ (надалі Закон № 540-ІХ), який набрав чинності 02.04.2020 розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються на строк дії такого карантину.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (надалі - Закон №731-ХІ), який набрав чинності 17.07.2020, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викласти в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Отже, Законом № 540-ІХ не передбачено продовження на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строків визначених статтею 376 КАС України, зокрема щодо строку відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не більш як на один рік з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012. Конституційного суду України по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі №11-рп/2012).

Аналогічну позицію наведено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 по справі №1-7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Ліс" про розстрочення виконання судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 378 КАС, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Ліс" від 09.09.2020 про розстрочення виконання судового рішення від 11.07.2019 у справі № 500/1171/19 шляхом сплати рівними частками по 67960,90 грн щомісячно протягом п`яти місяців до повної сплати заборгованості, починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Мірінович У.А.