Рішення № 91774528, 23.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12245/20

н/п 2-а/766/701/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа№766/12245/20; провадження№2-а/766/701/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 43315529, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд.34) про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

12.08.2020 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Херсонської області Колпакова В.О. ВП №57924789 від 04.04.2019 року про закінчення виконавчого провадження та постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. ВП №57924665 від 04.09.2019 року про закінчення виконавчого провадження та стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебували виконавчі листи: №766/8362/17, виданий Херсонським міським судом Херсонської області 20.02.2018 (ВП № 57924789) про зобов`язання Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відновити з 02.06.2015 року виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року без обмеження її граничного розміру та без оподаткування з обов`язковим повним нарахуванням та повного виплатою; №766/8362/17, виданий Херсонським міським судом Херсонської області 20.02.2018 (ВП № 57924665) про зобов`язання Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Херсонської області від 12.05.2016 року №18/139вих-16 про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її граничного розміру, безстроково (довічно) та без оподаткування до суми якої включити одноразову грошову допомогу при звільненні, з якої утримувались податки, з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою.

З відповіді заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романа Гасанова №18590/4 від 23.07.2020 позивачу стало відомо про те, що постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №57924789 від 04.04.2019 та ВП № 57924665 від 04.09.2019 обидва виконавчі провадження закінчено.

Зі змісту постанови у ВП № 57924789 від 04.04.2019 та постанови у ВП №57924665 від 04.09.2019 вбачається, що підставою для закінчення виконавчих проваджень стало фактичне виконання рішення суду.

У повідомленнях, на підставі яких винесено зазначені постанови вказано, що Головним управлінням на виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області проведено поновлення виплати пенсії, здійснено її перерахунок та виплату в сумі 126 500, 40 грн., що підтверджується протоколом.

Отже, фактично єдиним доказом, який був наданий ГУ ПФУ в Херсонській області державному виконавцю є протокол від 15.01.2018 року, у якому містяться виправлені від руки описки, що унеможливлює опрацювання як документа, виданого уповноваженим органом у встановленому законом порядку.

Крім того, зазначений лист взагалі жодним чином не підтверджує перерахунок пенсії, оскільки відсутнє відповідне рішення органу ПФУ, у якому було б зазначено, кого уповноважено здійснити відновлення та перерахунок пенсії, з яких цифрових показників, у якій сумі, на кого покладено контроль за його виконанням.

Більш того, єдиним документом, що підтверджує виконання рішення у повному обсязі є виключно платіжне доручення/квитанція органу ПФУ, відповідно до якої заборгованість зарахована на пенсійний картковий рахунок позивача.

У матеріалах виконавчого провадження ВП №57924789 відсутні докази відновлення з 02.06.2015 року виплат раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХН від 05.11.1991 року без обмеження її граничною розміру та без оподаткування з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою.

Наданий державному виконавцю протокол невідомого походження не є належним та допустимим доказом виконання судового рішення.

Так само, у матеріалах виконавчого провадження № 57924665 відсутні докази виплати раніше призначеної пенсії позивачу у розміру грошового забезпечення вказаного у довідці прокуратури Херсонської області від 12.05.2016 року № 18/139вих-16 про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її граничного розміру, безстроково (довічно) та без оподаткування до суми якої включити одноразову грошову допомогу при звільненні, з якої утримувались податки, з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою.

За розрахунком у позовній заяві сума заборгованості, яка підлягає виплаті позивачу, складає 1525372, 20 грн. з 01.01.2016 року по 01.09.2019 року.

Докази виплати пенсії у матеріалах виконавчих проваджень відсутні.

За таких обставин позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Позиція відповідача

22.09.2020 року представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – Григоренко М.Ю. подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, зазначив, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.08.2020 року вказана позовна заява передана в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.08.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 08.09.2020 року.

У час призначений для розгляду справи позивач не з`явився, представник позивача за ордером – Хараїм О.В. через канцелярію суду подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем знаходження, направлення судових повісток на відомі суду електронні адреси опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Клопотань про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача та відкладення розгляду справи до суду на час проведення судового засідання не надходило.

Розгляд справи відкладено на 23.09.2020 року.

У час призначений для розгляду справи позивач та його представник не з`явилися, 23.09.2020 року через канцелярію суду Хараїм О.В., діючи в інтересах позивача, подала заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримали, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

У поданій заяві 22.09.2020 року Григоренко М.Ю., який діє від імені відповідача, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви представника позивача, представника відповідача про розгляд справи без їх участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду із позовом.

23.09.2020 року Хараїм О.В., діючи в інтересах позивача на підставі ордеру, через канцелярію суду подала клопотання про поновлення пропущеного строку, у якому просила поновити пропущений з поважних причин строк для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Клопотання обґрунтовано тим, що про існування постанов, що оскаржуються позивач дізнався 23.07.2020. До цього часу позивач вважав, що виконавче провадження продовжується, оскільки жодних інших документів не отримував.

Однак, саме про порушення своїх прав та інтересів як стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 дізнався лише 06.08.2020, оскільки в ході ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень стало відомо про відсутність доказів виконання рішення суду та направлення постанов про закінчення виконавчих проваджень.

За таких обставин вважає, що позивач пропустив вставлений законом строк для звернення до суду з поважних причин, оскільки до моменту ознайомлення з матеріалами справи, а саме 06.08.2020 не знав та не міг знати, що виконавчі провадження № 57924789 та № 57924665 закінчені з підстав, не передбачених законом.

Вирішуючи питання про поновлення строку на звернення до суд із позовом, суд зазначає наступне.

Строки звернення до суду визначенні ст. 122 КАС України, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом, або іншими Законами.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Із долучених до матеріалів справи доказів встановлюється, що Хараїм О.В., діючи в інтересах позивача, 29.07.2020 року звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з клопотанням про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

З відмітки на клопотанні вбачається, що 06.08.2020 року представник позивача ознайомилися з виконавчими провадженнями №57924789 та №57924665.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За наведених обставин, враховуючи, що позивач не мав можливості дізнатися про порушення свого права окрім як у спосіб ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, та документами, які стали підставою для винесення оскаржуваних постанов, суд дійшов висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду є обґрунтованими а тому, строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.

Обставини встановлені судом.

Згідно довідки №18/139-вих-16, виданої 12.05.2016 року Прокуратурою Херсонської області , заробітна плата ОСОБА_1 для нарахування пенсії становить 38519, 50 грн.

20.03.2019 за вх. №2444 до ВПВР ДВС ГТУЮ в Херсонській області з ГУ ПФУ в Херсонській області надійшла заява про закінчення виконавчого провадження, за змістом якої управління Фонду повідомило про проведене поновлення виплати пенсії, здійснення її перерахунку та виплати в сумі 126500, 40 грн., у зв`язку з чим рішення суду виконано у добровільному порядку та є підстави для закінчення виконавчого провадження №57924789.

27.06.2019 за вх. №5768 до ВПВР ДВС ГТУЮ в Херсонській області з ГУ ПФУ в Херсонській області надійшла заява щодо виконання судового рішення по справі №766/8362/17, за змістом якої управління Фонду повідомило про здійснення перерахунку та виплату пенсії за протоколом від 15.01.2018 року, у зв`язку просило закінчити виконавче провадження №57924665.

Відповідно до розпорядження №102908 від 15.01.2018 року, Херсонське об`єднане УПФУ здійснило перерахунок ОСОБА_1 через зміну надбавки.

04.04.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В.О. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №57924665 з виконання виконавчого листа №766/8362/17, виданого 20.02.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області про зобов`язання Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відновити з 02.06.2015 року виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року без обмеження її граничного розміру та без оподаткування з обов`язковим повним нарахуванням та повного виплатою.

04.09.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В.О. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №57924789 з виконання виконавчого листа №766/8362/17, виданого 20.02.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області про зобов`язання Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Херсонської області від 12.05.2016 року №18/139вих-16 про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її граничного розміру, безстроково (довічно) та без оподаткування до суми якої включити одноразову грошову допомогу при звільненні, з якої утримувались податки, з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваних постанов відповідача, необхідним є перевірка судом таких рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (в тексті - Закон), «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний перевірити реальність виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та у постанові про закінчення виконавчого провадження навести обґрунтування та чітко зазначити, які саме обставини та докази (документи) стали підставою для закінчення виконавчого провадження.

Суд, перевіряючи правомірність прийняття постанов про закінчення ВП №57924789 та ВП №57924665, виходить з наступного.

За змістом виконавчих листів №766/8362/17, виданих 20.02.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області, Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зобов`язано:

-відновити з 02.06.2015 року виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року без обмеження її граничного розміру та без оподаткування з обов`язковим повним нарахуванням та повного виплатою;

-здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Херсонської області від 12.05.2016 року №18/139вих-16 про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її граничного розміру, безстроково (довічно) та без оподаткування до суми якої включити одноразову грошову допомогу при звільненні, з якої утримувались податки, з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою.

Суд критично оцінює заяву ГУ ПФУ в Херсонській області про закінчення виконавчого провадження від 19.03.2019 року за вих. №3946/08 як доказ відновлення 02.06.2015 року виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року без обмеження її граничного розміру та без оподаткування з обов`язковим повним нарахуванням та повного виплатою, оскільки такий не містить інформації, яка давала б підстави державному виконавцю завершити виконавче провадження з підстав передбачених п. 9 ч. ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд критично оцінює додане до листа ГУ ПФУ в Херсонській області про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019 року за вих. №8351/08 – розпорядження №102908 від 15.01.2018 року, як доказ здійснення перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Херсонської області від 12.05.2016 року №18/139вих-16 про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її граничного розміру, безстроково (довічно) та без оподаткування до суми якої включити одноразову грошову допомогу при звільненні, з якої утримувались податки, з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою.

Як встановлено з означеного розпорядження позивачу призначено пенсію щомісячно починаючи з 01.06.2017 року у сумі 21083, 40, що не відповідає резолютивній частині рішення у справі №766/8362/17, не містить інформації про фактичне перерахування належних до виплати позивачу платежів, та не дає підстави державному виконавцю завершити виконавче провадження з підстав передбачених п. 9 ч. ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог не обгрунтовано належними та допустимими доказами, що свідчить про недоведеність правомірності прийнятих постанов.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Отже виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

23.09.2020 року Хараїм О.В., діючи в інтересах позивача на підставі ордеру, через канцелярію суду подала клопотання про залишення судових витрат у справі за позивачем.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 287, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) строк звернення до суду із позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Хараїм Ольга Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 43315529, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд.34) про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця – задовольнити.

Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Херсонської області Колпакова В.О. про закінчення виконавчого провадження ВП №57924789 від 04.04.2019 року – скасувати.

Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. ВП про закінчення виконавчого провадження №57924665 від 04.09.2019 року – скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 23.09.2020 року.

Суддя: Є.М. Булах