Рішення № 91773043, 24.09.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11492/19

Провадження № 2-др/750/28/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого - судді Логвіної Т.В.,

при секретарі - Примак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Максак Тетяни Леонідівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

встановив:

14.08.2020 представник відповідача ОСОБА_3 - Максак Т.Л. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, представник відповідача у поданій до суду заяві просить розгляд справи провести у її відсутність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

При винесені по справі Деснянським районним судом м. Чернігова рішення від 10 серпня 2020 року, питання розподілу судових витрат в частині витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, не було вирішено.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2019 між ОСОБА_3 та адвокатом Максак Тетяною Леонідівною укладено договір про надання правової допомоги.

07.02.2020 представником відповідача подано заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначено, що на даний час відповідачем понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн. та додатково очікується понесення судових витрат орієнтовно в сумі 6000 грн., докази понесення будуть надані в установленому законом порядку.

На підтвердження оплати витрат на правничу допомогу представником відповідача Максак Т.Л , надано копію квитанції про оплату 4000 грн. від 22.01.2020 та копію рахунку оплати від 22.01.2020.

25.05.2020 представником відповідача Максак Т.Л. подано клопотання про доручення до матеріалів справи оригіналу квитанції про оплату витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн. від 22.05.2020 та рахунку-фактури з зазначенням наданих послуг від 21.05.2020.

14.08.2020 представником відповідача Максак Т.Л. надано оригінал квитанції про оплату витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн. від 11.08.2020 та рахунку-фактури з зазначенням наданих послуг від 11.08.2020.

Суд вважає, що витрати відповідача на правничу допомогу в сумі 4000 грн., які підтверджені копією квитанції про їх сплату від 22.01.2020, є неналежним доказом підтвердження оплати витрат на правничу допомогу, а тому у їх стягненні відмовляє.

На підставі викладеного суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати щодо витрат відповідача на правничу допомогу, а саме відповідно до ст.ст.137,141 ЦПК України необхідно стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 6000 грн. документально підтверджених витрат на правничу правничу допомогу, оскільки у задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 140, 270 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Заяву представника відповідача Максак Тетяни Леонідівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 6000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

В іншій частині вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя: