Рішення № 91771727, 18.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2020 Справа №607/5807/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

представника позивача - прокурора Колесник Галини Михайлівни, представника Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області Назарук Тетяни Анатоліївни, відповідача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Почаївська міська рада Кременецького району, Тернопільської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області Легета І. пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення із відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища у сумі 8126 гривень, яку просить перерахувати вказані кошти на р/р UA 698999980333149331000019671 УК у Кременецькому районі/отг м. Почаїв (с. Старий Тараж), код платежу 24062100, код одержувача 37766394, в банку Казначейства України (ЕАП). В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 вересня 2018 року о 16 годині ОСОБА_1 виловлював рибу методом спуску води з рибогосподарської водойми загального користування біля с. Старий Тараж Кременецького району Тернопільської області. Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Вказана постанова набрала законної сили та не оскаржувалася відповідачем. Визначений постановою суду штраф у розмірі 340 гривень відповідачем ОСОБА_1 сплачено у повному обсязі. Згідно з розрахунком шкоди здійсненим у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» розмір шкоди внаслідок незаконного вилову риби становить 8126 гривень. Зокрема, відповідач виловив наступні види риб: короп (сазан) - 21 екземплярів, щука - 5 екземплярів. Згідно такс, затверджених постановою КМУ №1209 від 21.11.2011 оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги становить: щука - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, отже (5х340=1700 гривень); короп (сазан) - 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 306 гривень, отже (21х306=6426 гривень). Відтак всього завдано шкоди на 8126 гривень. Покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 у порушення встановлених норм та правил, ловив рибу (методом спуску води з рибогосподарської водойми без належних на те документів), тобто займався промисловим виловом риби, не маючи відповідного дозволу, чим спричинив збитки рибному господарству України на суму 8126 гривень, просить позов задовольнити. При цьому позивач вказує, що в даному випадку адміністративне правопорушення було вчинене на території с. Старий Тараж, яке згідно рішення 52 сесії 6 скликання Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області №2324 від 07 серпня 2015 року входить до Почаївської міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Почаїв, відтак, просять перерахувати вказані кошти за завдану майнову шкоду у розмірі 8126 гривень на р/р UA 698999980333149331000019671 УК у Кременецькому районі/отг м. Почаїв (с. Старий Тараж), код платежу 24062100, код одержувача 37766394, в банку Казначейства України (ЕАП).

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2020 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та цивільну справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву , у якому заперечує проти позовних вимог покликаючись на те, що Тернопільська місцева прокуратура є неналежним позивачем у вказаній справі, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Згідно рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 № 3-рп/99 інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Натомість, відповідач вважає, що інтереси держави та Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області не є тотожними поняттями. Тернопільською місцевою прокуратурою не доведено вказаного факту, а є її суб`єктивним судженням. Відповідно до наявного у матеріалах справи листа, Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області від 30 січня 2020 року №1-4-9/93-20, Управління не зверталося з позовом до ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю асигнувань із державного бюджету на сплату судового збору. Водночас, Тернопільською місцевою прокуратурою не враховано, що строк позовної давності згідно ЦК України спливає аж у жовтні 2021 року і Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області має можливість отримати відповідні асигнування та самостійно пред`явити позов. З цих підстав, відповідач вважає, що у даному випадку відсутні обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 не визнає заявлені позовні вимоги, і вважає доводи позовної заяви необгрунтованими, а вимоги безпідставними. Зокрема вказує, що йому на праві приватної власності належать гідротехнічні споруди ставків та будинку рибака у с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області, а також виготовлено необхідну документацію для оренди вказаних водних об`єктів. З цих підстав, він, як власник, зобов`язаний утримувати гідротехнічні споруди у належному стані та не допускати ситуацій які можуть спричинити прориви водойм, та як наслідок затоплення угідь, руйнування майна, нещасних випадків. Саме із метою реконструкції гідротехнічних споруд (дамб), а не порушення законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, які знаходились у аварійному стані та є його власністю, а також уникнення ймовірних негативних наслідків, 12 вересня 2018 року ним було здійснено спуск води у рибогосподарській водоймі с.Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області. При цьому виловлену рибу було спущено в іншу рибогосподарську водойму с. Старий Тараж, у зв`язку із чим жодної шкоди державі завдано не було. Щодо наявності постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, то вважає, що Кременецький районний суд у справі №601/1789/18, не встановив у його діях факту нанесення матеріальної шкоди інтересам держави, а лише визнав винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, факт вчинення якого ним не заперечується, у зв`язку із чим, накладений на нього штраф, а також судовий збір, він оплатив в повному обсязі у день винесення Постанови Кременецького районного суду Тернопільської області 01.10.2018 року. Також вважає, що посилання позивача на протокол про адміністративне правопорушення та постанову про його притягнення його до адміністративної відповідальності без встановлення інших обставин, які в даному випадку є необхідними для вирішення спору про відшкодування шкоди, не підтверджують факт заподіяння шкоди та не відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 77, 81 ЦПК України. При цьому, інших доказів наявності шкоди, завданої протиправними діями позивачем суду не представлено. Покликаючись на наведені обставини просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від Тернопільської місцевої прокуратури до суду подана відповідь на відзив, у якій заперечує проти викладених відповідачем у відзиві на позов. Щодо тверджень відповідача про те, що позовна заява подана неналежним позивачем вказують, що аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства, як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, основним завданням, якого є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності. Відповідно до інформації Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль) від 26.03.2020 №1-4-9/257-20, Управління не зверталося з позовом до ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю асигнувань із державного бюджету на сплату судового збору, а відтак відсутністю можливості самостійно заявити позов для стягнення завданих державі збитків. Враховуючи те, що Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль) будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, не звернулося до суду з метою стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, мотивуючи свою бездіяльність відсутністю коштів на сплату судового збору, що спричинило нанесення збитків державі, які станом на сьогодні не відшкодовані, прокурором вірно вжито відповідно до ст. 23 Закону , України «Про прокуратуру» заходів представницького характеру. Також сторона позивача не погоджується із твердженням відповідача про те, що строк позовної давності згідно ЦПК України спливає у жовтні 2021 року і Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області має можливість отримати відповідні асигнування та самостійно заявити позов. Відповідно до інформації Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області Управління не зверталося з позовною заявою до ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю асигнувань із державного бюджету на сплату судового збору, а відтак, відсутністю можливості самостійно заявити позов для стягнення завданих державі збитків. Таким чином, бездіяльність контролюючого органу призвела до порушення інтересів держави, адже з моменту виявлення правопорушення, завдана навколишньому природному середовищу шкода, залишається невідшкодованою. Як результат, Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль) не вжито заходів, щодо звернення до суду із позовною заявою, з метою стягнення з відповідача коштів до відповідних бюджетів, які можуть бути залучені державою чи органами місцевого самоврядування для реалізації загальнодержавних та місцевих програм, в тому числі, щодо охорони навколишнього природного середовища, тому прокурором вжито заходів представницького характеру. З огляду на викладене, у даному випадку наявні підстави для представництва інтересів держави Тернопільською місцевою прокуратурою в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль), у зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави останніми. Також, сторона позивача вважає безпідставними твердження відповідача про те, що посилання позивача на протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності без встановлення інших обставин, які в даному випадку є необхідними для вирішення спору про відшкодування шкоди, не є доказом заподіяння шкоди та не відповідає вимогам, передбаченим ст.77та ст.81 ЦПК України. Зокрема статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалених вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Посилаючись на наведені обставини просили позов задовольнити.

10 липня 2020 року від Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль) до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вказують на безпідставність та необґрунтованість тверджень відповідача ОСОБА_1 викладених у відзиві на позов. В обґрунтування своїх доводів покликаються на те, що відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19 забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм. При цьому, зазначають, що у відповідача ОСОБА_1 відсутній документ дозвільного характеру, зокрема Дозвіл на спецводокористування, що унеможливлює здійснення рибогосподарської діяльності. Так, постановою Кременецького районного суду від 01 жовтня 2018 року встановлено факт та місце вчинення відповідачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, отже дані факти не підлягають доказуванню в рамках розгляду зазначеної цивільної справи. Відтак, в діях відповідача ОСОБА_1 наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, між їх діями і спричиненою шкодою існує взаємозв`язок, а також наявна вина. Разом із цим, зазначають, що тлумачення норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні. За вказаних обставин просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача - прокурор Тернопільської місцевої прокуратури Колесник Г.М. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області - Назарук Т.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повістю.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Почаївської міської ради Кременецького району, Тернопільської області надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Судом установлено:

12 вересня 2018 року о 16:00 годині відповідач ОСОБА_1 виловлював рибу методом спуску води з рибогосподарської водойми загального користування біля с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області, без відповідних документів.

Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №000338 від 12 вересня 2018 року, яким встановлено факт порушення правил рибальства, а саме що 12 вересня 2018 року о 16:00 годині ОСОБА_1 виловлював рибу методом спуску води з рибогосподарської водойми загального користування біля с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області, без відповідних документів, чим порушив п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», ч.4 ст.85 КУпАП, грубе порушення правил рибальства спричинило збиток державі в розмірі 8 126 гривень.

Згідно наявного у матеріалах справи Акта зважування риби від 12 вересня 2018 року, загальна вага риби, вилученої у ОСОБА_1 березі водойми загального користування біля с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області становить 16 кілограм.

Як убачається із Акту вилучення об`єктів лову (добування) відповідач виловив наступні види риб: короп (сазан) - 21 екземплярів, щука - 5 екземплярів.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об`єктів тваринного світу.

Вказана постанова набрала законної сили та не оскаржувалася відповідачем.

Визначена судом сума штрафу у розмірі 340 гривень сплачена відповідачем ОСОБА_1 згідно квитанції №19138973 від 01 жовтня 2018 року (а.с. 12).

Даною постановою суду установлено вину ОСОБА_1 та наявністю у його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.4 КУпАП.

Статтею 13 Конституції України, статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до вимог статтей 27, 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктів тваринного світу зобов`язані використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угрупувань.

У порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Так, судом установлено, що 12 вересня 2018 року о 16:00 годині ОСОБА_1 виловлював рибу методом спуску води з рибогосподарської водойми загального користування біля с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області, без відповідних документів. Загальна вага добутої риби становить 16 кілограм.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об`єктів тваринного світу.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стороною позивача надано розрахунок матеріальної шкоди, який є додатком до протоколу №000338 від 12 вересня 2018 року та здійснений відповідно із вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», відповідно до якого розмір шкоди внаслідок незаконного вилову риби відповідачем ОСОБА_1 становить 8126 гривень.

Судом установлено, що відповідач виловив наступні види риб: короп (сазан) - 21 екземпляр; щука - 5 екземплярів.

Як убачається із наданого розрахунку розміру завданої шкоди здійсненого згідно такс, затверджених вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року, оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги становить: щука - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, отже (5х340=1700 гривень); короп (сазан) - 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 306 гривень, отже (21х306=6426 гривень). Відтак всього завдано шкоди на 8126 гривень.

Відтак, громадянин ОСОБА_2 у порушення встановлених норм та правил, ловив рибу методом спуску води з рибогосподарської водойми загального користування біля с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області, без відповідних документів, чим спричинив збитки рибному господарству України на суму 8126 гривень.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 (з наступними змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, та є вина зазначеної особи.

Вина ОСОБА_1 у порушенні норм та правил, виловив рибу доведена постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від між його діями і спричиненою шкодою існує взаємозв`язок, а тому, завдана ним шкода внаслідок незаконного вилову риби підлягає відшкодуванню.

Пункт 6.3 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, передбачає, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Суд критично сприймає твердження відповідача та його представника про те, що спуск води було здійснено ним у водоймі, на котрій знаходяться належні йому на праві власності гідротехнічні споруди з метою уникнення негативних наслідків, у зв`язку із перебуванням вказаних гідротехнічних споруд у аварійному стані, а виловлену рибу було спущено у іншу рибогосподарську водойму, що не завдало шкоди державі.

Так, як убачається із свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В03 №416492, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 30 квітня 2002 року.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 103529727, сформований 13 листопада 2017 року стверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належать гідротехнічні споруди ставків, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Натомість, стороною відповідача не представлено суду доказів наявності у нього дозвільних документів, що надають право на здійснення рибогосподарської діяльності та зокрема на здійснення спускання води з рибогосподарських водойм.

Щодо твердження відповідача про те, що виловлена риба була спущена у іншу рибогосподарську водойму в с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області, то слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 10 січня 2019 року при розгляді цивільної справи № 541/307/17 (провадження № 61-30797св18) зазначив, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.

Окрім цього, суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження доводів про те, що виловлена риба була спущена у іншу рибогосподарську водойму в с. Старий Тараж, Кременецького району, Тернопільської області відповідачем суду не представлено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із вимогами ч.1 ст.69 зазначеного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 статті 10 та частиною 4 статті 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України, визначено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим охоронюваним правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч.3 ст.29, ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

У главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 р. № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Зазначені норми означають, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів - до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

За вказаних обставин, оскільки адміністративне правопорушення було вчинене на території с. Старий Тараж, яке згідно рішення 52 сесії 6 скликання Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області №2324 від 07 серпня 2015 року входить до Почаївської міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Почаїв, відтак, вказані кошти за завдану майнову шкоду у розмірі 8126 гривень слід перерахувати на р/р UA 698999980333149331000019671 УК у Кременецькому районі/отг м. Почаїв (с. Старий Тараж), код платежу 24062100, код одержувача 37766394, в банку Казначейства України (ЕАП).

Суд критично сприймає твердження відповідача відповідача про те, що прокуратура є неналежним позивачем за вказаним позовом з огляду на наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.56 ЦПК України.

Згідно з статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Несплата відповідачем визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансувания державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/' 7, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У зв`язку із порушенням відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди державі, порушено права та інтереси держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Тернопільській області.

Відповідно до п. 4 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №895 від 30.09.2015, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України.

Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак Управлінням державного агентства рибного господарства у Тернопільській області відповідних заходів не вжито.

У матеріалах вказаної цивільної справи наявна претензія від 12 листопада 2018 року за №1-4-19/847-1810, яка направлялася Управлінням державного агентства рибного господарства у Тернопільській області на адресу ОСОБА_1 , згідно якої відповідача повідомлено про необхідність відшкодувати завдану майнову шкоду у розмірі 8126 гривень.

Однак, вказана вимога залишилась невиконана відповідачем.

30 січня 2020 року Управлінням державного агентства рибного агентства у Тернопільській області направлено на адресу Тернопільської місцевої прокуратури прохання за №1-4-9/93-20 про вжиття заходів щодо пред`явлення позову до ОСОБА_1 про відшкодування завданої державі матеріальної шкоди в сумі 8126 гривень, у зв`язку із неможливістю Управлінням державного агентства рибного агентства у Тернопільській області самостійно пред`явити позов, внаслідок відсутності асигнувань із державного бюджету на сплату судового збору.

Таким чином, оскільки уповноважений орган - Управління державного агентства рибного господарства у Тернопільській області не здійснив захист інтересів держави у спірних правовідносинах, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом в межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст.56 ЦПК України.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов заступника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Почаївська міська рада Кременецького району, Тернопільської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави майнову шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 8126 (вісім тисяч сто двадцять шість) гривень, перерахувавши вказані кошти на р/р UA 698999980333149331000019671 УК у Кременецькому районі/отг м. Почаїв (с. Старий Тараж), код платежу 24062100, код одержувача 37766394, в банку Казначейства України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2102 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 23 вересня 2020 року.

Реквізити сучасників справи:

Позивач: Тернопільська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Тернопільській області, адреса місцезнаходження - бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль).

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Почаївська міська рада Кременецького району, Тернопільської області, адреса місцезнаходження - вул. Воз`єднання, 16, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14052785.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка