Рішення № 91763820, 14.09.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4072/20

Справа №760/702/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

позивача- ОСОБА_1

представника позивачів- ОСОБА_2

відповідача- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом і просять усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача не чинити перешкод у праві користування вказаною квартирою та їх вселення у вказану квартиру.

Посилаються в позові на те, що вони з відповідачем є співвласниками спірної квартири в рівних частках по 1/3 частині кожний: позивач ОСОБА_1 та відповідач на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 08 липня 1999 року в порядку приватизації, а позивач ОСОБА_4 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 березня 2019 року після смерті дружини ОСОБА_6 .

Між ними та відповідачем склалися напружені відносини, оскільки відповідач не надає їм доступу до квартири.

Відповідач замінив замки на вхідних дверях у квартиру та не надав нових ключів їм, як співвласникам, встановив охорону і сигналізацію, повідомивши співробітникам обслуговуючої охоронної фірми, яка надає послуги охорони, що він є єдиним власником житла, а решта осіб можуть вважатися особами, які намагаються протиправно проникнути у житло.

У червні 2019 року відповідач без відома її, позивача ОСОБА_1 , без її згоди на таке, зібрав її речі, які знаходилися в спірній квартирі,викликав приватного перевізника, надавши йому її номер мобільного телефону та попросив водія, щоб той у телефонному режимі з`ясував у неї, куди належить відвезти речі.

З того дня вона вимушена орендувати житло, нести витрати по його оплаті, позбавлена можливості проживати у власному житловому приміщенні.

Враховуючи викладене, просять задовольнити позов.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував, однак зазначив, що він за власний кошт зробив ремонт у квартирі.

Позивачу ОСОБА_1 він пропонував залишитися проживати у спірній квартирі або іншим шляхом вирішити житлове питання, в тому числі пропонував купити їй квартиру.

Не заперечує проти права позивачів на користування квартирою, однак зазначив, що позивач ОСОБА_4 незаконно отримав право власності на частину квартири, а заповіт матері на його користь вважає спірним.

Крім того, на даний час у провадженні суду перебуває справа за його позовом про визнання шлюбу матері з ним недійсним та недійсним складеного нею на його користь заповіту.

Не заперечує, що він дійсно замінив двері та замки у квартирі, оскільки лише він здійснив ремонт у ній, в квартирі проживає його сім`я з маленькою дитиною і не пристосована для проживання ще двох дорослих людей.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачів, виходячи з наступного.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено і в статті 41 Конституції України, в якій гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

За положенням частини першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках: по 1/3 частині.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а позивач ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 березня 2019 року після смерті дружини ОСОБА_6 , матері позивачки ОСОБА_1 та відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що сторони зареєстровані в спірній квартирі.

/ а.с.5 - 6; 16 /

Судом встановлено та підтверджено відповідачем, останній замінив вхідні двері в квартирі, в червні 2019 року зібрав особисті речі позивачки ОСОБА_1 у її відсутності і за допомогою приватного перевізника, якому надав йому її номер мобільного телефону, відвіз речі за її вказівкою.

Позивачка в судовому засіданні зазначила, що ключі від замка нових дверей відповідач їм, як співвласникам, не надав.

Відповідач дані обставини в судовому засіданні підтвердив.

Позивачка в судовому засіданні також зазначила, що вони неодноразово намагались реалізувати своє право на проживання в спірній квартирі, однак позбавлені такої можливості внаслідок перешкод у цьому з боку відповідача.

На підтвердження цьому надали до суду рапорт від 23 вересня 2019 року та заяви до дільничного офіцера поліції УП ГУ НП м. Києва від 26 листопада 2019 року про застосування заходів впливу до відповідача.

/ а.с. 7; 9 - 10 /

Відповідно до ч.ч.1.3 ст.391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

З урахуванням викладеного вище суд вважає, що права позивачів, як співвласників спірної квартири, порушуються відповідачем, а тому вимоги позивачів є обґрунтованими.

Суд не приймає до уваги викладені відповідачем у судовому засіданні доводи, виходячи з наступного.

Відповідно положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідач у судовому засіданні права власності позивачки ОСОБА_1 не заперечував.

При цьому заперечував законність набуття права власності на частину квартири позивачем ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні до суду з позовом на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Згідно зі ст.229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Аналогічні положення містяться у статтях 76, 80 ЦПК України.

За змістом даних норм закону доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи.

Обов`язок доказування покладається на сторін.

Це положення є одним із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Виходячи з викладеного вище, надані сторонами докази, суд вважає обгрунтованими твердження позивачів щодо перешкод з боку відповідача у їх користуванні спірною квартирою, а тому приходить до висновку про обґрунтованість їх вимог.

Та обставина, що в провадженні суду знаходиться спір відповідача з позивачем ОСОБА_4 , не дає суду підстав для висновку про незаконність набуття останнім права власності на частину квартири та захисту його порушеного права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів 1 536, 80 гр. судового збору сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 328, 358, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_1 / не чинити перешкод ОСОБА_4 / АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 / та ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_3 / в користуванні квартирою АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_1 1 536, 80 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва