Ухвала суду № 91762683, 10.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14338/20

Провадження № 1-кс/752/6936/20

У Х В А Л А

10 вересня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши подане в рамках кримінального провадження № 12020100010002887 від 14.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про арешт майна, -

встановив:

До слідчогосудді надійшлоклопотання слідчогослідчого відділуГолосіївського УПГУ НПУкраїни ум.Києві ОСОБА_2 ,погоджене прокуроромКиївської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_3 про накладенняарешту надокументу,які буливиявлені тавилучені вході проведенняобшуку 06.08.2020у період часу з 15:45 год., по 21:58 год., на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , справа №752/14338/20, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування клопотання зазначив, що У провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП України у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12020100010002887 від 14.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

До Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява заступника директора з науково-практичної роботи Державної установи «Інститут медицини імені Ю.І. Кундієва» (код ЄДРПОУ 22946309) ОСОБА_5 , за фактом заволодіння посадовими особами та працівниками ДУ «Інститут медицини імені Ю.І. Кундієва» (далі Інститут) чужим майном, шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

ОСОБА_5 у своїх показах зазначає, що, будучи призначеним на посаду, останній ознайомився з бухгалтерськими документами Інституту, в результаті чого йому стало відомо, що посадовими особами та працівниками Інституту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчинені дії, які імовірно, можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, що проявились в незаконному завищенні обсягів виконаних робіт, внесенні завідомо неправдивих відомостей до документів виконаних будівельних робіт при поточному ремонті приміщень Інституту.

Також, ОСОБА_5 зазначає, що закупівля лікарських засобів, виробів медпризначення і обладнання при наявності дешевших аналогів здійснювалась керівництвом Інституту за завищеними цінами, відбувалась закупівля необгрунтовано великої кількості лікарських засобів, а також закупівля лікарських засобів, які не відповідають профілю відділень клініки Інституту.

Крім того, в Інституті створені «штучні» робочі місця, відбувається оплата праці за невідпрацьований час, здійснюються незаконні нарахування та виплати працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Деякі працівники ОСОБА_6 оформлені на 1,5 ставки/посадового окладу. Є працівники, оформлені за професіями, які відсутні в Класифікаторі професій України (медичний брат, слюсар з ремонту автомобілів, працівник з господарської діяльності).

Під оплатою праці за невідпрацьований час мається на увазі те, що працівники Інституту, які оформлені на 1,5 тарифної ставки/посадового окладу згідно табеля обліку використання робочого часу повинні відпрацьовувати щодня по 12 годин. Фактично ж вони працюють по 8 годин. При цьому заробітну плату отримують за 12 год. Нарахування всіх видів доплат та надбавок також відбувається на суму, яка відповідає 1,5 посадового окладу/тарифної ставки.

Також наявне незаконне нарахування премій співробітникам Інституту, які виконують наукову тематику в шкідливих умовах праці, за результатами атестації робочих місць та при перебуванні в цих умовах більше 50 відсотків робочого часу.

Доплата за роботу в шкідливих умовах праці в розмірі 15% та 4% проводиться лише за фактично відпрацьований час в шкідливих умовах. В Інституті облік відпрацьованого часу в шкідливих умовах відсутній. Отже, дана доплата нараховується та виплачується безпідставно.

Надання додаткових оплачуваних відпусток за роботу в шкідливих умовах праці проводиться безпідставно. До розрахунку часу, що дає право на таку додаткову відпустку, зараховуються дні, коли співробітник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. До розрахунку часу, що дає право на таку додаткову відпустку, зараховуються дні, коли співробітник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. В даному випадку в табелях обліку використання робочого часу відсутні дані про кількість відпрацьованих годин в шкідливих умовах працівниками Інституту.

Досудовим розслідуванням встановлено, що керівництво «Інституту медицини праці імені Ю.І. ОСОБА_7 » не надає на вимогу Рахункової палати та Аудитслужби необхідні документи на їх неодноразові запити або надає не всі документи та у невідповідний строк.

Таким чином, є підстави вважати, що керівництво Державної установи, яке фінансується з Державного бюджету здійснює привласнення та розтрату грошових коштів та з метою прикриття своїх протиправних дій умисно не надає документи для проведення перевірок.

06.08.2020, у період часу з 15:45 год., по 21:58 год., на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , справа №752/14338/20, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 » де виявлено та вилучено копії необхідних для проведення досудового розслідування документів.

Згідноз ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 168 КПК України,тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченомустаттями 207,208цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч.2 ст.171КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Разом з тим, дане клопотання не відповідає вимогам ч.2 ст.171КПК України, а саме у клопотанні не зазначено підстави і мету арешту майна та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Також, клопотання про арешт майна надійшло до суду 08.09.2020 р., проте з клопотання вбачається, що обшук було проведено 06.08.2020 р., тобто клопотання про арешт майна подано з порушенням строків передбачених ч.5 ст. 171 КПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає поверненню прокурору у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12020100010002887 від 14.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1