Ухвала суду № 91760063, 22.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4052/17

Провадження № 2-з/643/144/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020

22 вересня 2020 року місто Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря судових засідань Абсалямової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання існування права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя.

З боку ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій остання посилається на те, що у 2016 році їй випадково стало відомо, що 06.05.2008 відповідачем було укладено іпотечний договір № 840/5-27/16/10/8-170, предметом якого є двокімнатна квартира загальною площею 44,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений іпотечний договір було укладено без її згоди (позивача). Позичальник ОСОБА_3 не є дитиною ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживає. Тобто, іпотечний договір укладений не в інтересах сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки предметом розгляду цивільної справи є визнання за ОСОБА_1 права власності на частину квартири, яка була передана її чоловіком – відповідачем у справі, без її згоди в іпотеку, то звернення стягнення на предмет іпотеки унеможливить виконання рішення суду. 14.09.2020 на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від 04.09.2020, відправник АТ «Альфа-Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»), в якому було Повідомлення № 6877 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У вказаному повідомленні міститься вимога Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення порушення зобов`язання та сплати боргу за Кредитним договором. До того ж, внаслідок несплати, Банк повідомляє, що буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру, що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , протягом тридцяти денного строку. Вказане повідомлення дає ОСОБА_1 достатні підстави побоюватися щодо майбутньої долі її єдиного житла. Тому, для захисту своїх прав та інтересів, звернулася до суду із даною заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову подано з дотриманням порядку, встановленого ч. 3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до правил ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи щодо вимог, заявлених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального колдексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами виник спір.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання існування права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя, і до теперішнього часу остаточне рішення у справі не прийнято.

Як вбачається з копії письмового Повідомлення АТ «Альфа-Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання заборгованості за основним зобов`язанням (вимога про усунення порушення) № 6877 від 04.09.2020, яка надійшла на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , Банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

У відповідності до абз. 1 пункту 17 Постанови КМУ від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі надходження до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву в базі даних заяв.

У відповідності до абз. 7 пункту 17 Постанови КМУ від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Керуючись нормами процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України які наведенні у Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за № 9 від 22 грудня 2006 року, суд при вирішенні питання про забезпечення позову здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд вважає, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову, зазначене унеможливить здійснити іпотекодержателю дії пов`язані з позасудовим зверненнями стягнення на предмет іпотеки до розгляду справи по визнанню іпотечного застереження недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом, на її думку, порушених прав, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду, що потягне відсутність можливості поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Приймаючи до уваги, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду, а також те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартири та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо спірної квартири.

Стосовно вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «Укрсоцбанк» та їх правонаступникам вчиняти дії щодо спірної квартири, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06.05.2008, суд, беручи до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, зокрема Банку, як іпотекодержателя, права якого можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів,залишає її без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

-накладання заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 ;

-накладання заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотечного договору № 840/5-27/16/10/8-170, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Л.В. від 06.05.2008.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Сугачова