Ухвала суду № 91759466, 22.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16868/17

Провадження № 2-п/638/35/20

22.09.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Омельченко К.О.

при секретарі Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк» про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк», третя особа – Державна організація (установа заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про захист прав споживачів, включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова, ухваленого по справі № 638/16868/17 від 29.05.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк», третя особа – Державна організація (установа заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про захист прав споживачів, включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів – задоволені.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначив, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і процесуального права, судом не враховано, що позивачу були виплачені певні суми, однак при перевірці правочину було встановлено, що перерахування коштів на рахунок позивача містить ознаки нікчемності, про що видається наказ, який представником відповідача буде наданий до суду. Також представник відповідача просив поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, оскільки копію рішення отримано лише 10.09.2018року.

Представник позивача в судове засідання надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, просив суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

А тому, повторна неявка в судове засідання, належним чином повідомленого заявника, не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Стосовно доводів заявника щодо несвоєчасного отримання копії рішення суду суд звертає особливу увагу, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Крім того, відповідач не була позбавлена можливості реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин (Аналогічна правова позиція була викладена у рішенні Верховного Суду України від 24 лютого 2017 р. у справі № 5-45кз17) з дотриманням строків, встановлених Законом для подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду.

Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення заявником не зазначено.

Таким чином, Уповноважена особа Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк» пропустила встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, поважних причин пропуску строку звернення, які б слугували підставою для поновлення строку, не вказано.

Згідно із ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

У п.47 рішення у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.».

Враховуючи зазначене, та те що заявником не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Заявник пропустив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, подана заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтована, а викладені в ній доводи спростовуються наявними матеріалами справи.

Ухвалюючи заочне рішення за відсутності відповідача, суд виходив з того, що представник відповідача був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, а також раніше подава заяву про закриття провадження у справі, про що свідчить наявна у справі заява (а.с. 44), тобто представник відповідача був обізнаний про знаходження в провадженні суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк», третя особа – Державна організація (установа заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про захист прав споживачів, включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів, мав можливість реалізувати свої процесуальні права, а саме: бути присутнім в судовому засіданні давати пояснення по справі, отримати копію рішення суду та оскаржити його, тощо.

Крім того, Уповноважена особа Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк» до заяви про перегляд заочного рішення не надала докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволені заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а заяви про перегляд заочного рішення - залишення без розгляду.

Керуючись ст.ст.126, 127, 284 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк» про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк», третя особа – Державна організація (установа заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про захист прав споживачів, включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів - відмовити.

Заяву Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк» про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2018р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк», третя особа – Державна організація (установа заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про захист прав споживачів, включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення ухвали - 22.09.2020 р.

Суддя