Вирок № 91754892, 23.09.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/814/20

1-кп/214/670/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ковтун Н.Г.,

за участю:

секретаря – Фартушної Є.К.,

прокурора – Пруднікова Р.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження за №12020040750000163, № 1202004075000289 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

?28.04.2017 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки;

?31.05.2017 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75, ст.76 КК України, звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки 6 місяців;

?09.10.2017 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75, ст.76 КК України звільнено від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки;

?21 травня 2020 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст.. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року вирок частково змінений;

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2020 близько 14-00 год., ОСОБА_1 , діючи повторно, знаходячись біля буд. № 7 по пр. Гагаріна м. Кривого Рогу зі своїм знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, переслідуючи корисливу мету, під приводом здійснення телефонного дзвінку, попрохав останнього передати належний потерпілому телефон марки «Iphone 4, 16GB» чорного кольору (Іmei НОМЕР_1 ). ОСОБА_1 переконавшись, що ОСОБА_2 за ним не спостерігає, тримаючи телефон потерпілого в руках, відійшов від будинку №7 по пр. Гагаріна м. Кривого Рогу, де знаходився ОСОБА_2 , та попрямував до дому, залишивши телефон потерпілого собі, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №239 від 27.01.2020 складає 900 гривень, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 , повторно, 28 січня 2020 року приблизно о 01-26 годині, проходячи повз будинок 51, розташованого по пр.-ту Гагаріна в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи умисно, з корисливих мотивів, викрав з фасаду відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розташованого на першому поверсі буд. 51 по пр.-ту Гагаріна в м. Кривий Ріг дві камери зовнішнього спостереження марки «STS300» сріблястого кольору вартістю 330 гривень 68 копійок, належних АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Після чого ОСОБА_1 із викраденим майном зник з місця скоєного, розпорядившись ним на свій розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» спричинено матеріальний збиток на загальну суму 330, 68 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; з ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками:таємне викрадення майна (крадіжка), вчинена повторно.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що 24 січня 2020 року приблизно о 14 годині перебував зі своїм знайомим ОСОБА_2 бідя будинку АДРЕСА_2 , де під приводом зателефонувати взяв у потерпілого телефон, який не повернув. Потім телефон вилучили працівники поліції та повернули потерпілому . 28 січня 2020 року о 1.26 год на буд 51 по пр..Гагаріна в м.Кривому Розі він викрав дві відеокамери спостереження, якими розпорядився на власний розсуд. Одну відеокамеру повернули. З оцінкою майна, визначеною експертом він згоден. У скоєному щиросердно розкаюється.

Крім пояснень обвинуваченого висновки суду про винуватість обвинуваченого ґрунтуються на досліджених письмових матеріалах кримінального провадження:

-за медичними довідками (а.с. 36, 37 том 2), ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

-за довідкою інформаційного центру (а.с. 39 том 2) ОСОБА_1 раніше судимий; за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 09.10.2017 року ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 3 роки (а.с. 39-40, 41-44 том 2), за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2020 року призначено покарання із застосуванням ст. 71 КК України 4 роки 3 місяці позбавлення волі (а.с. 86-89 том 4);

-за постановою слідчого від 27.01.2020 року визнано речовим доказом мобільний телефон «Iphone 4, 16GB» чорного кольору (Іmei НОМЕР_1 ), який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 29 том 2);

-за постановою слідчого від 26.02.2020 року визнано речовим доказом камеру зовнішнього спостереження марки «STS 300» сріблястого кольору, яка була передана на зберігання представнику потерпілого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 26 том 2);

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненому злочинів, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, згідно положень ст. 349 КПК України суд вважає достатнім дослідження наступних доказів – пояснень обвинуваченого та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого, стосуються речових доказів.

Усі досліджені судом докази є допустимими, належними та достатніми, з урахуванням положень ст.. 349 ч.3 КПК України для висновку щодо винуватості обвинуваченого.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому – не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 , по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України та є осудним (Т. 2 а. с. 35 ).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря психіатра не перебуває (Т.2 а.с. 36), у лікаря – нарколога на обліку не перебуває (Т.2 а.с. 37), за місцем фактичного проживання характеризується задовільно (Т.2 а.с. 38), раніше судимого (Т.2 а.с. 39-40, 41-44).

Згідно досудової доповіді Саксаганського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, про обвинуваченого ОСОБА_1 визначено середній ризик вчинення останнім повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. У відповідності до висновку органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, відсутність історії правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. На думку органу пробації, застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторного кримінального правопорушення, можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає, необхідним застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року, який на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року був частково змінений.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Потерпілим роз`яснити право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, строком на 3 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначене покарання за даним вироком поглинути покаранням призначеним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року, який на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року був частково змінений, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 (чотири) роки 03 місяці.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироку законної силу – не обирати.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту з моменту приведення вироку до виконання.

Речовий доказ – мобільний телефон «Iphone 4, 16GB» чорного кольору (Іmei НОМЕР_1 ), який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 – залишити у розпорядженні останнього (а.с. 29 том 2).

Речовий доказ – камера зовнішнього спостереження марки «STS 300» сріблястого кольору, яка знаходяться на зберіганні у представника потерпілого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» – залишити у розпорядженні потерпілого АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 26 том 2);

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ковтун Н.Г.