Рішення № 91749360, 24.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р. справа № 400/2335/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів:1. Южноукраїнського міського голови Пароконний Віктор Кирилович, вул. Дружби Народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002 2. Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул. Дружби народів, 48,м.Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000 3. Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул. Дружби народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000

про:визнання протиправними та скасування розпорядження від 27.04.20 р. № 96/06-04-к і рішення від 30.04.20 р. № 1891; стягнення надбавки в сумі 5 000,00 грн. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.05.20 р.; поновлення на посаді з 30.04.20 р.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Южноукраїнського міського голови ОСОБА_2 (далі-відповідач 1), Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі-відповідач 2), Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі-відповідач 3), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 1 від 27.04.2020 р. №96/06-04-к «Про скасування надбавки за виконанням особливо важливої роботи»; стягнути з відповідача 3 на користь позивача надбавку за виконання особливо важливої роботи за квітень 2020 року в розмірі 5000 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 30.04.2020 р. №1891 «Про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19»; Поновити позивача на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів з 30.04.2020 р.; стягнути з відповідача 3 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2020 р. по дату ухвалення рішення судом про поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у квітні 2020 року йому протиправно не нараховано та невиплачена надбавка за виконання особливо важливої роботи, оскільки при покладені на нього додаткових обов`язків було допущено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», про що було повідомлено голову міської ради доповідною запискою. А також, до функціональних повноважень заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради не було внесено відповідних змін щодо відміни інших дій його координаційної участі по розподілу обов`язків, тобто на позивача було покладено додаткові обов`язки. Тобто, позивачем належним чином та в повному обсязі виконувались покладені на нього обов`язки, за винятком тих, що суперечили чинному законодавству, при цьому спірне розпорядження не містить посилань на обов`язки які не виконані позивачем. Щодо протиправності рішення про звільнення позивача з посади позивач зазначив, що під час ухвалення цього рішення відповідачем 2 було допущено порушення норм Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», а саме при прийняті спірного рішення вирішальним голосом був голос секретаря міської ради ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою дружини ОСОБА_4 , якого на підставі рішення суду спірним рішенням поновлено на посаді, тобто наявний конфлікт інтересів. Крім того, відповідач 2 в силу норм Кодексу Законів про працю України зобов`язаний був запропонувати позивачу іншу роботу, що відповідачем зроблено не було.

Ухвалою від 22.06.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідачів надійшли відзиви, відповідно до яких просили відмовити у задоволенні позову, оскільки спірні розпорядження та рішення є правомірними, та прийняті в межах повноважень. Так, розпорядження щодо скасування надбавки за виконання особливо важливої роботи прийнято у зв`язку із невиконанням позивачем розпорядження міського голови від 10.04.2020 р. №84-р та попередніх доручень. А спірне рішення щодо звільнення позивача з посади прийняте Южноукраїнскою міською радою Миколаївської області шляхом голосування на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. у справі №400/2295/19, а щодо конфлікту інтересів під час голосування та прийняття цього рішення зазначив, що під час голосування ОСОБА_3 про наявність у нею конфлікту інтересів не повідомляла, про дану обставину міський голова повідомив уповноважений орган, а результат розгляду на зараз не відомий.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої підтримав позовні вимоги та надав додаткові пояснення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач у період з 25.06.2019 р. по 30.04.2020 р. проходив службу на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Розпорядженням з особового складу міського голови від 27.04.2020 р. №96/06-04-к «Про скасування надбавки» позивачу скасовано надбавку за виконання особливо важливої роботи за квітень 2020 р.

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 30.04.2020 р. №1891 «Про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі №400/2295/19» поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 20.06.2019 р. (п. 1), звільнено позивача з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, у зв`язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, п. 6 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, вивести позивача з персонального складу виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.

Позивач вважає вищезазначені розпорядження та рішення такими, що порушують його права, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону № 108/95 передбачено, що структура заробітної плати включає: - основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 13 ч. 4 ст. 42 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97, «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493, «Про службу в органах місцевого самоврядування» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Відповідно до п. «в» п.п. 1 п. 2 та п. п. 2 п. 2 Постанови № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, установлювати, зокрема, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

З вищевикладеного вбачається, що надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за своїм змістом є засобом заохочення посадових осіб місцевого самоврядування та не є обов`язковими платежем, хоча і входять до структури заробітної плати.

При цьому, встановлення вказаної надбавки є правом, а не обов`язком міського голови, і її розмір залежить від наявності високих досягнень працівника у конкретному періоді, виконання ним особливо важливої роботи та виплачується у межах фонду оплати праці.

Суд зауважує, що при вирішенні даного спору про виплату надбавки позивачу, насамперед, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.

Однак, Постанова № 268 не містить конкретних умов та критеріїв, з яких необхідно виходити міському голові під час визначення розміру надбавки посадовим особам місцевого самоврядування.

Таким чином, міський голова приймаючи рішення про виплату надбавки та визначаючи її розмір, діє з певною свободою розсуду, може приймати таке рішення, яке він вважає найкращим за даних обставин, тобто діяти на «власний розсуд».

З огляду на викладене суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що повноваження Южноукраїнського міського голови в контексті спірних правовідносин є дискреційними, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру надбавки позивача, як і не може оцінити чи були у спірному періоді високі досягнення у роботі позивача, чи виконував він особливо важливу роботу і обсяг її виконання у спірному періоді.

Проте, як слідує із завдань адміністративного судочинства, закріплених, зокрема у ст. 2 КАС України, при наданні оцінки рішенню, прийнятому суб`єктом владних повноважень, суд зобов`язаний перевірити, чи прийнято воно, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість.

Зі змісту спірного розпорядження вбачається, що ним скасовано надбавки позивачу за квітень 2020 року за невиконання розпорядження міського голови від 10.04.2020 р. 84-р» та попередніх доручень, однак у цьому рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування прийнятого рішення, не окреслено жодних критеріїв, з яких виходив Южноукраїнський міський голова, скасовуючи надбавку у квітні 2020 року. Враховуючи і те, що розпорядження, яке на думку міського голови не виконав позивач, містить ряд завдань, в свою чергу у розпорядженні про скасування надбавки не конкретизовано, які завдання або доручення були виконані позивачем, а які не були і стали підставою для скасування надбавки. А також, судом враховано доповідну записку позивача, в якій міського голову позивач повідомляв про неможливість виконання ряду завдань через суперечність їх вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211, тобто деякі завдання не виконанні з об`єктивних причин, але спірне розпорядження не містить обґрунтувань міського голови з цього приводу.

Отже, з огляду на спірне розпорядження міського голови, яким позивачу скасовано надбавку, суд дійшов висновку, що воно не містить в собі обґрунтування скасування надбавки із посиланням на існуючі у спірному періоді обставини та докази відсутності високих досягнень у роботі позивача, не виконання особливо важливої роботи.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що розпорядження Южноукраїнського міського голови від 27.04.2020 р. №96/06-04-к «Про скасування надбавки за виконанням особливо важливої роботи», яким позивачу скасовано надбавки за квітень 2020 року не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, зокрема, обґрунтованості та пропорційності, а тому є протиправним і позов в частині його скасування підлягає задоволенню.

При цьому, вимога щодо стягнення з відповідача 3 на користь позивача надбавки за виконання особливо важливої роботи за квітень в розмірі 5000 грн. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вже вище зазначалось судом, міський голова має виключну компетенцію в питанні встановлення розміру вказаної надбавки.

Згідно із ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень міського голови на прийняття рішення, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Южноукраїнського міського голови ОСОБА_2 вирішити питання щодо встановлення на квітень 2020 року позивачу обґрунтованого розміру надбавки за виконання особливо важливої роботи у межах затвердженого фонду оплати праці відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з урахуванням висновків суду.

При цьому відповідач повинен встановити, які у позивача у спірному періоді були досягнення у роботі, виконання особливо важливої роботи з посиланням на конкретні докази, які підтверджують такі досягнення та виконання таких робіт.

Щодо рішення від 30.04.2020 р. №1891 «Про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493 (далі-Закон №2493), правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Із аналізу даних правових норм слідує, що правовідносини з приводу прийняття і звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування регулюються Законом №2493, на відносини, не врегульованих цим законом, поширюються норми законодавства про працю, зокрема Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача-2 прийняте на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19, якою, зокрема поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з 20.06.2019 р. В цій частині постанова підлягала негайному виконанню.

Відповідно до ст. 129 -1 Конституції України, Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Тобто, рішення про звільнення позивача було прийнято з урахування положень трудового законодавства, у зв`язку із необхідністю поновлення на роботі ОСОБА_4 , який раніше займав посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону 2493, посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №2493, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою.

Отже, посада заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Южноукраїнської міської ради Миколаївської області є виборною посадою, на яку особа обираються або затверджуються відповідною радою.

Варто відмітити, що існує законна підстава для звільнення позивача із займаної посади, яка визначена КЗпП України - поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, проте звільнення повинно відбуватись у спосіб, передбачений Законом № 2493.

Таким чином, відповідач 2 правомірно прийняв рішення від 30.04.2020 р. №1891 на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19.

Щодо посилання позивача на «конфлікт інтересів» під час прийняття вищезазначеного рішення, а саме голосування ОСОБА_3 , як на підставу для скасування спірного рішення, суд не приймає до уваги, оскільки є особистою відповідальністю ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» і на час розгляду справи є недоведеною обставиною. Більш того, не зважаючи на те, що депутат міської ради є вільним під час голосування, тобто участь в голосуванні є правом, а не обов`язком, у даному випадку спірне рішення було прийняте на виконання рішення суду, яке є обов`язковим до виконання і депутати були обмежені виконанням цього рішення. А також, у разі скасування рішення від 30.04.2020 р. №1891 «Про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19», суд своїм рішенням створить перешкоди для виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Суд, також зазначає, що є недоречним посилання позивача на ч. 2 ст. 40 КЗпП України (звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу), оскільки посада позивача є виборною і обрання та звільнення з такої посади має певні особливості, як зазначалось судом вище в порядку Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тому ч. 2 ст. 40 КЗпП України не може бути застосована.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині визнання протиправним рішення від 30.04.2020 р. №1891 «Про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по адміністративній справі 400/2295/19», а також поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, як похідні вимоги, задоволенню не підлягають.

Позов задовольнити частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в загальному розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією №22550 від 16.06.2020 р. на суму 840,80 грн., квитанцією №22538 від 16.06.2020 р. в сумі 840,80 грн. (а. с.1,2) і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Южноукраїнського міського голови Пароконного Віктора Кириловича (вул. Дружби Народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002 ) , Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (вул. Дружби народів, 48,м.Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000 22433165) , Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (вул. Дружби народів, 48, Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000 20910974) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Южноукраїнського міського голови Параконного Віктора Кириловича (вул. Дружба Народів, 48, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002) від 27.04.2020 р. №96/06-04-к «Про скасування надбавки за виконанням особливо важливої роботи».

3. Зобов`язати Южноукраїнського міського голову Параконного Віктора Кириловича (вул. Дружба Народів, 48, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002) вирішити питання щодо встановлення на квітень 2020 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) обґрунтованого розміру надбавки за виконання особливо важливої роботи у межах затвердженого фонду оплати праці відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з урахуванням висновків суду.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (вул. Дружби народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000, ідентифікаційний код 20910974) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич