Рішення № 91749230, 24.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5904/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134650009727 від 19.06.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати з 12 червня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 25 років 8 місяців 7 днів, у тому числі стажу на посадах прокурорів 23 років 3 місяців 9 днів відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII «Про прокуратуру».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців. Позивач 12.06.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134650009727 від 19.06.2020 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано на пільгових умовах до вислуги років, а саме один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Таким чином, станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 мав необхідну вислугу років для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою суду від 29.07.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 18.08.2020 (вх. № 40747), у якому вказує, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості пільгового обчислення стажу роботи на посадах прокурорів особам, залученим до участі в антитеритористичній операції в особливий період у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівника прокуратури на території проведення зазначених заходів. Пільгове обчислення стажу передбачено для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Відтак, підстави для призначення пенсії за вислугу років згідно із ст. 86 Закону України «Про прокуратури» відсутні. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вказує, що наданий позивачем договір та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правової допомоги. Тобто вказані документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі. Просить відмовити в задоволенні позову.

У зв`язку з відсутністю головуючого судді на роботі (перебування у відпустці у період з 17.08.2020 по 20.09.2020), суд ухвалює рішення у цій справі після виходу судді з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Наказом виконувача обов`язків військового прокурора об`єднаних сил Військової прокуратури об`єднаних сил від 22.01.2020 № 66-к звільнено з 28.01.2020 підполковника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації участі прокурорів у суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальному провадженні управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному проваджені та при проведенні оперативно-розшукової діяльності та з органів прокуратури. Виключено з 28.01.2020 підполковника юстиції ОСОБА_1 зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, усіх видів забезпечення, у зв`язку із звільненням з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

12.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» № 134650009727 від 19.06.2020, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру».

ОСОБА_1 , вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Закон України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України (далі - Закон України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

За приписами ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Згідно ч. 8 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Таким чином, законодавець визначає обов`язковою умовою, з якою пов`зане право на на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», наявність вислуги років на день звернення про призначення пенсії не менше, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівькій області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» № 134650009727 від 19.06.2020, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру».

Згідно з вказаним рішенням до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 зараховано позивачу: половину строку навчання у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів (період навчання визначено з 01.09.1999 по 25.06.2004) та періоди роботи (служби) на прокурорських посадах 14 років 2 місяці 17 днів (з 29.06.2004 по 18.08.2009, з 30.12.2010 по 02.10.2012 та з 05.10.2012 по 28.01.2020). Враховуючи викладене, на день звернення за призначенням пенсії вислуга років заявника, яка дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 становить 16 років 7 місяців 15 днів, а стаж роботи на посадах прокурорів - 14 років 2 місяці 17 днів. Оскільки, Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості пільгового обчислення стажу роботи на посадах прокурорів особам, залученим до участі в антитеритористичній операції в особливий період у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівника прокуратури на території проведення зазначених заходів, підстави для призначення гр. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697 відсутні.

Отже, спірними є питання наявності у позивача не лише загальної вислуги років не менше 24 років 6 місяців, але й наявності вислуги років безпосередньо на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців станом на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Позивач вважає, що стаж його роботи на посадах прокурорів із залученням до участі в АТО в період з 18.07.2015 по 30.04.2018, та з 01.05.2018 по 28.01.2020 участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів має бути зараховано до його стажу роботи за вислугу років на посадах прокурорів і загальної вислуги років в пільговому обчисленні: один місяць за три.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей": до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей": установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: зокрема - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в Збройних Силах, органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки; та служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

Судом встановлено, що згідно з витягу з послужного списку підполковника запасу ОСОБА_1 , позивач з 13.02.2015 по 28.01.2020 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України у Військовій прокуратурі Західного регіону, Військовій прокуратурі сил антитерористичної операції, Військовій прокуратурі об`єднаних сил.

Відповідно до довідки Військової прокуратури об`єднаних сил від 11.03.2020, позивач з 09.07.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в атитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України/районах проведення антитериростичної операції на території Донецької та луганської областей.

Згідно з Військовим квитком серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.05.2018 по 28.01.2020 залучений до складу сил та засобів об`єднаних сил та засобів у Донецькій та Луганській областях.

Суд вказує, що зарахування позивачеві до вислуги років для призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» у відповідній редакції часу проходження військової служби на пільгових умовах, передбачено іншими нормативними актами, а не лише Законом України «Про прокуратуру» та повинно пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний період часу.

Висновок щодо необхідності застосування положень п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, а саме необхідності зарахування на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій за вислугою років прокурорам і слідчим, підтверджується судовою практикою Верховного Суду, а саме постановою Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 27.06.2018 року у справі № 750/9775/16-а.

Отже, визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат.

До актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Відповідачем не взято до уваги положення вказаних нормативних актів та не враховано строки участі позивача в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях: 09.07.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018по 28.01.2020.

Календарний строк вказаного періоду становить 4 роки 6 місяців 11 днів, пільговий строк служби - 13 років 7 місяці 3 днів.

При цьому, суд вказує, що положення Закону України «Про прокуратуру» у відповідній редакції не містять обмежень щодо зарахування до загальної вислуги років періодів вислуги державної служби (зокрема військової) на пільгових умовах.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 має загальну вислугу років 25 років 8 місяців 7 днів, з них 23 роки 3місяці 9 днів на посадах прокурорів, в тому числі у календарному обчисленні вислуги років:

- половина строку навчання у Львівському національному університеті ім. Ів. Франка, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів (період навчання з 01.09.1999 по 25.06.2004);

- період роботи (служби) на прокурорських посадах - 9 років 6 місяців 11 днів (з 29.06.2004 по 18.08.2009, з 30.12.2010 по 02.10.2012 , з 05.10.2012 р. по 08.07.2015;

- період роботи (служби) на прокурорських посадах (військова служба) - 13 років 7 місяців 3 дні на пільгових умовах (з 09.07.2015 по 28.01.2020).

Оскільки в позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії була необхідна вислуга років, передбачена законом України «Про прокуратуру», рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134650009727 від 19.06.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» є протиправним.

Відтак, для належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати з 12 червня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 25 років 8 місяців 7 днів, у тому числі стажу на посадах прокурорів 23 роки 3 місяці 9 днів відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з посвідченням від 23.10.2015 серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій, відтак звільнений від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, судовий збір не стягується.

Позивач також просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатським бюро «Кожушко» на підставі договору від 02.07.2020 про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до пункту 8 вказаного договору замовник зобов`язаний розрахуватись із адвокатським бюро на протязі 10 днів з моменту підприсання акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) виконавцем проведені роботи (надані такі послуги) по договору від 02.07.2020 про надання правничої (правової) допомоги:

- аналіз законодавства для подання позову, підготовка та збір документів (3 години) - 3000,00 грн;

- підготовка позовної заяви та додатків до неї (2 год) - 2000,00 грн.

Оплата послуг за правову допомогу відповідно до акту здійснена в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 02.07.2020 № 12.

Заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 5000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача зазначає, що наданий позивачем договір та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правової допомоги, тобто вказані документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі.

Проте, суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не встановлено чітких критеріїв для документів, що подаються для підтвердження витрат на правничу допомогу.

Аналогічна позиція викладена у постанові від 15.03.2020 Верховного Суду у справі № 520/8309/18.

Керуючись статтями 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134650009727 від 19.06.2020 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати з 12 червня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років 25 років 8 місяців 7 днів, у тому числі стажу на посадах прокурорів 23 роки 3 місяці 9 днів відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII «Про прокуратуру»

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 24.09.2020.

Суддя Костецький Н.В.