Ухвала суду № 91749175, 24.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4080/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.05.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії;

- зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в якій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), які враховуються, при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, в 2005 році звільнений з військової служби у запас. ОСОБА_1 з 31.01.2005 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон №2262-XII). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі – Постанова №704) ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Перерахунок пенсії здійснено на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби. Позивач вказує, що в довідці про розмір грошового забезпечення не зазначено додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати та премії), які позивач отримував під час проходження військової служби та які були враховані при призначенні пенсії.

Рішенням суду у справі №826/3858/18, що 05.03.2019 набрало законної сили, визнано нечинною Постанову №103 в частині, що визначала лише три складові грошового забезпечення для формування суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії без відображення додаткових видів грошового забезпечення. ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Держприкордонслужби із заявою від 08.04.2020, просив підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України нову довідку із зазначенням його додаткових видів грошового забезпечення, котрі враховувались при призначенні йому пенсії. Листом №11/Б-4823 від 07.05.2020 Адміністрація Держприкордонслужби надала заявнику відповідь на його звернення, вказала на відсутність законних підстав для підготовки нової довідки про розмір грошового забезпечення грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. При цьому в листі Адміністрація Держприкордонслужби зазначила, що у разі набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 на адресу заявника та до ГУ ПФУ у Львівській області буде скерована така довідка (а.с. 36-37). Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови виготовити оновлену довідку із зазначенням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 01.06.2020 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та ухвалив розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Цього ж дня, ухвалою суд зупинив провадження у цій справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19. У зв`язку із набранням чинності рішенням суду у справі №160/8324/19, ухвалою від 24.07.2020 суд поновив провадження у цій справі та повідомив учасників справи, що постановить рішення суду у цій справі 24.09.2020 (а.с. 60-61).

14.08.2020 до суду надійшла заява Адміністрації Держприкордонслужби про закриття провадження у справі (а.с. 65-66). Відповідач повідомив, що у зв`язку із набранням чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 Адміністрація Держприкордонслужби добровільно надіслала до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення заявника станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення та премії, що є предметом судового оскарження у цій справі. До клопотання відповідач долучив копію супровідного листа №0.11-7552/0/6-20-вих. від 14.07.2020 про скерування ГУ ПФУ у Львівській області та ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та довідку №11/243 від 08.07.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 (а.с.67,68). З урахуванням того, що відповідач добровільно підготовив та скерував ГУ ПФУ у Львівській області та ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відтак виконав вимоги заявника до Адміністрація Держприкордонслужби у цій справі, відповідач просить суд на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України закрити провадження у цій справі.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Суд встановив, що станом на дату прийняття судового рішення у цій справі відповідач підготував та скерував до ГУ ПФУ у Львівській області довідку №11/243 від 08.07.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В довідці зазначено, що така складена на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо проведення з 01.04.2019 основного розміру пенсії (а.с. 68). Отже, оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень до прийняття судом рішення. За таких обставин суд вважає, що відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання протиправними дій відповідача після такого виправлення. Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про закриття провадження у цій справі.

Частиною другою статті 238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

За подання цього позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 840,80 гривень. З огляду на судове рішення про закриття провадження у справі, сплачений за подання цього позову судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає поверненню позивачу.

17.07.2020 позивач подав заяву про відшкодування судових витрат, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.: договір про надання правової допомоги №2/08/1-04/20-юп від 08.04.2020, рахунок – фактуру №2/08/1-04/2020 від 08.04.2020, акт приймання-передачі наданих послуг №2/16/1-07/20 від 16.07.2020, дублікат квитанції №0.0.1671666296.1 від 09.04.2020 на суму 6000 грн. (а.с. 58).

Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із таких міркувань:

приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг, оплачених позивачем, йому надані такі правничі послуги: попереднє опрацювання матеріалів, консультування та узгодження правової позиції – 1,30 год., збирання доказів, направлення запитів (інформація з ГУ ПФУ у Львівській області) – 0,30 год., підготовка заяви до Адміністрації ДПС України – 1 год., складання та направлення процесуальних документів по справі: адміністративний позов – 4,00 год, клопотання про відновлення провадження – 0,30 год., та вартість послуг адвоката (одна година - 800 грн.).

Суд оцінив надані докази та вважає, що не всі витрати позивача слід вважати пов`язаними з розглядом цієї справи. Суд зауважує, що підготовка адвокатом та надсилання запитів до ГУ ПФУ у Львівській області та Адміністрації Держприкордонслужби про складання та направлення до органу ПФ довідки про грошове забезпечення із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення не пов`язано з розглядом цієї справи. ОСОБА_1 звертався до суб`єкта владних повноважень з проханням вчинити дії (видати довідку), а спір між сторонами, з приводу якого подано цей позов, виник вже після отримання відповіді на запит. Суд, не заперечуючи права позивача користуватися правничою допомогою для отримання консультацій, складання запитів до суб`єктів владних повноважень тощо, не вважає витрати на їх оплату таких послуг пов`язаними із спором, що виник вже після отримання відповіді.

Оцінюючи характер наданої ТОВ «Подільський юридичний центр» правової допомоги щодо підготовки позову та клопотань відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг суд враховує, що ця справа є типовою, висновки щодо належного правозастосування при розгляді цієї категорії спорів були висловлені Верховним Судом у зразковій справі задовго до подання цього позову. З огляду на це, попереднє опрацювання матеріалів, консультування та узгодження правової позиції зводиться до дублювання висновків Верховного Суду про релевантні норми права, їх аналіз та спосіб застосування. Суд вважає, що аналіз рішення Верховного Суду, а також підготовка позову у типовій справі не потребує заявленого часу (4 годин).

З огляду на це суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є значно завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи. Суд враховує, що позивач вільний у виборі особи, що надає професійну правничу допомогу та у визначенні за домовленістю розміру гонорару, проте такий вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для відповідача. Підсумовуючи свої міркування з цього приводу суд вважає справедливим відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у сумі 840,80 грн. (в розмірі судового збору, який позивач сплатив в державний бюджет за вирішення судом цього спору).

Керуючись ст.ст. 132, 183, 205, 238, 241, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №49460014 від 27.05.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вул. Володимирська, буд. 26; ідентифікаційний код 00034039) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Москаль Р.М.