
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/6547/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 8808,70 грн. сплаченого відповідно до квитанції 09.12.2019 року №ПН 1280270.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 09.12.2019 року позивач придбала нерухоме майно - квартиру. При посвідченні договору купівлі-продажу позивачем було сплачено збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 8808,70 грн. При цьому, відповідно до п.9 ст.13 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло вперше. Позивач зверталася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просила повернути сплачену суму збору в розмірі 8808,70 грн., оскільки житло нею було придбано вперше. Відповідач відмовив у задоволенні такої заяви, посилаючись на відсутність джерела інформації, яке б підтверджувало обставину придбання житла вперше.
Ухвалою суду від 19.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від сплати судового збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Вказує, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо права власності осіб позивача на нерухоме майно, підтвердження факту придбання житла вперше не входить до повноважень та компетенції відповідача. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
15.09.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву та заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Третьою особою на день розгляду справи пояснень по суті позовних вимог не було подано.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2019 ОСОБА_1 (покупець) придбала у Приватного підприємства «Студія-Лада» (продавець) від імені та за рахунок якого діє Приватне підприємство «Будівельна корпорація «РІЕЛ» в особі представника Малицької Ярини Юріївни нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2 договору, продаж квартири вчинено за 880867,91 грн.
09.12.2019 приватним нотаріусом Тертичною Е.В. зареєстровано право власності на придбану квартиру.
Крім того, 09.12.2019 позивачем відповідно до квитанції №ПН1280270 сплачено 8808,70 грн. збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просила повернути сплачену суму збору у зв`язку із тим, що вона як особа, яка придбала нерухоме майно вперше, звільняється від сплати такого збору.
Листом від 19.02.2020 №1300-0503-8/6278 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило у поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, посилаючись на те, що органи Пенсійного фонду не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло вперше.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом №400/97-ВР та Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з п. 7.2 Порядку ведення органами ПФУ обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою ПФУ від 27 вересня 2010 року № 21-2 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
При цьому, відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 8 Порядку № 787).
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, в даному випадку - ГУ ПФУ у Львівській області, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, житло позивачем було придбане вперше саме 09.12.2019. Зазначений факт не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
А отже, позивач звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбаває житло вперше, і помилково сплачений нею збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
При цьому, доводи відповідача про те, що органи Пенсійного фонду не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло вперше, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відсутність механізму перевірки органами ПФУ інформації таких обставин не може бути підставою для відмови в поверненні особі помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Позиція суду по даній справі узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.11.2019 по справі № 819/442/17.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в ч.2 ст. 2 КАС України. Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Враховуючи те, що відповідач відмовив ОСОБА_1 . у вчиненні дій щодо повернення збору, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8808,70 грн. згідно квитанції №ПН1280270 від 09.12.2019 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо відшкодування судових витрат у вигляді оплати на правову допомогу, суд зазначає таке.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено: договір про надання правової допомоги №42/20 від 12.08.2020 року, ордер на надання (правової) допомоги, акт виконаних робіт та наданих послуг від 14.08.2020 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 12.08.2020 року квитанція (виписка з приватбанку) від 12.08.2020 на суму 1500,00 грн..
Враховуючи предмет спору, а також спрощений порядок розгляду справи, суд прийшов до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань у сумі 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст.90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262-263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.
Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8808,70 грн. згідно квитанції №ПН1280270 від 09.12.2019 року
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 840,80 грн. сплаченого судового збору та 1000,00 грн. витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.
Судове рішення № 91749170, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/6547/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: