Рішення № 91749150, 24.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1452/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до адміністратора Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2, адміністратора сектору у сфері реєстрації місця проживання відділу адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_2, Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради, Відділу адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області про визнання протиправною та скасування рішення про відмову в реєстрації місця проживання,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до адміністратора Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення відповідача ОСОБА_2 , адміністратора Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку про відмову у реєстрації місця проживання позивача, прийнятого 17.02.2020, викладеного на зворотному боці заяви про реєстрацію місця проживання від 17.02.2020, та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 лютого 2020 року він звернувся до Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку із заявою про реєстрацію місця проживання без прохання зняти з реєстрації попереднє місце проживання. Позивач зазначив, що ОСОБА_2 , адміністратор Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку, відмовила у реєстрації місця проживання, посилаючись на статтю 9 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та на пункт 11 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207.

Позивач вважає, що ним дотримані усі умови, визначені законом, для отримання позитивного результату, а саме подано заяву про реєстрацію місця проживання та документи, наявність яких вимагається законом. В свою чергу відповідач позбавлений дискреції, оскільки за наявності заяви та документів зобов`язаний прийняти одне єдине правильне рішення - про реєстрацію місця проживання.

Оскаржуване рішення відповідача, на думку позивача, є протиправним.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністратора Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та його скасування (арк. спр. 5-7).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (арк. спр. 49-51).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 69).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 73-74).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року залучено до участі у справі як другого відповідача Відділ адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради (арк. спр. 90-91).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року до участі у справі як відповідача залучено адміністратора сектору у сфері реєстрації місця проживання відділу адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_2 (арк.спр.145-146).

Відповідачем - адміністратором Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 16.07.2019 за вх.28419/2020 надано відзив на позов (арк. спр. 78-81).

Відповідачем - адміністратором сектору у сфері реєстрації місця проживання відділу надання адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_2 21.09.2020 за вх.38140/2020 надано відзив на позов (арк. спр. 130-131), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 №980 від 17.02.2020 ОСОБА_1 подав безпосередньо до адміністратора сектору у сфері реєстрації місця проживання відділу адміністративних Сєвєродонецької міської ради.

Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 затверджено Правила реєстрації місця проживання, які визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Відповідно п.п.1 п.11 Правил реєстрації місця проживання № 207 від 02.03.2016 орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації.

Керуючись Законом України № 888 від 10.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» та Законом України №1774 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» адміністративний збір, у разі звернення особи для реєстрації місця проживання з порушенням встановленого Законом строку, сплачується у розмірі 0,0255 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідач зазначив, що 17.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради з заявою про реєстрацію свого місця проживання. Відповідно відомостей паспорту громадянина України, ОСОБА_1 був знятий з попередньої адреси реєстрації 03.10.2019, що порушує терміни відведені чинним законодавством для здійснення реєстрації місця проживання особи. Відділом адміністративних послуг після формування заяви в електронному вигляді було відмовлено в реєстрації місця проживання керуючись п.п.1 п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016, оскільки до заяви про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 , не подав необхідних документів, а саме квитанцію про сплату адміністративного збору на суму 53,60 грн.

Відповідач вважає, що позивачем по справі не доведено жодних порушень адміністратором ОСОБА_2 при відмові в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , тому всі доводи позивача по справі є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідачем - Відділом надання адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області 21.09.2020 за вх.37994/2020 надано відзив на позов (арк.спр.137-139), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 03.10.2019 реєстрував зняття з реєстрації місця з житлового будинку/приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . До відділу адміністративних послуг звернувся 17.02.2020 для реєстрації місця проживання за новою адресою: АДРЕСА_2 . Адміністративний збір за реєстрацію місця проживання з порушеннями складає 53,60 грн. Порушення з боку адміністратора ОСОБА_2 при відмові в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відсутні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

17.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку з заявою №980 про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , надавши до заяви документи необхідні для проведення реєстрації (арк. спр. 82).

17.02.2020 адміністратором Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання та наданих документів прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання позивача, про що зазначено у заяві від 17.02.2020 № 980 (арк. спр. 82).

Підставою відмови у реєстрації місця проживання відповідачем визначено те, що особа не подала необхідних документів або інформації відповідно до статті 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», пункту 11 Правил реєстрації місця проживання.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, урегульовано Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1382-IV вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 6 Закону № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається: свідоцтво про народження; квитанція про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання та Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила №207).

Відповідно до пунктів 3, 8 Правил № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Пунктом 4 Правил № 207 визначено, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Згідно з пунктом 18 Правил № 207 для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

За змістом п. 19 Правил працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Статтею 9-1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Пунктом 11 Правил №207 передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Здійснюючи системний аналіз наведених норм вбачається, що прийняттю рішення про реєстрацію місця проживання особи передує процедура перевірки поданих заявником документів на відповідність вимогам Правил, та лише у випадку відповідності поданих документів таким вимогам працівником органу реєстрації приймається рішення про реєстрацію місця проживання особи.

З матеріалів справи вбачається, що для реєстрації місця проживання позивачем до адміністратора були подані усі документи, надання яких вимагається пунктом 18 Правил №207.

Підставою для відмови у реєстрації місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , як зазначено у відзиві на позовну заяву, слугувало те, що позивачем не сплачений збір у розмірі, встановленому для осіб, які звернулися до органу реєстрації місця проживання після спливу 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання.

Оглядом паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 23.04.2002, встановлено, що попереднє місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , знято з реєстрації 03 жовтня 2019 року (арк. спр. 61).

З заявою про реєстрацію нового місця проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 звернувся 17 лютого 2020 року, тобто з порушенням тридцяти денного строку, встановленого частиною 1 статті 6 Закону № 1382-IV.

Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:

у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;

у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу та зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII: установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг. До внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Позивачем при зверненні з заявою про реєстрацію місця проживання сплачений адміністративний збір у сумі 17,90 грн, що підтверджується квитанцією від 17.02.2020 (арк. спр. 62).

Отже, за наявності порушення строку реєстрації, позивачем сплачений адміністративний збір у розмірі меншому, ніж визначено ст.11-1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII.

За таких обставин, за відсутності сплати адміністративного збору у розмірі, визначеному Законом, у відповідача наявні підстави для відмови у реєстрації місця проживання - за відсутності квитанції про сплату адміністративного збору у належному розмірі , як документу надання якого є обов`язковим для реєстрації місця проживання згідно з вимогами пункту пунктом 18 Правил № 207.

Суд погоджує доводи відповідача щодо підстави для відмови в реєстрації місця проживання у відповідності до статті 9-1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пункту № 11 Правил № 207.

При цьому, суд зауважує, що в рішенні не визначено який саме документ не було надано позивачем для реєстрації місця проживання, проте рішення про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 по суті є правильним.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржуване рішення відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до адміністратора Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2, адміністратора сектору у сфері реєстрації місця проживання відділу адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_2, Відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради, Відділу адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації місця проживання,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова