Рішення № 91748473, 23.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. Справа№200/7879/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 62405519 від 16.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а позовні вимоги задоволено повністю та визнано протиправною бездіяльність Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо не відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 компенсації оплати праці найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року. Зобов`язано Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року.

Боржником рішення суду в частині перерахування грошових коштів за компенсацію оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року та квітень 2019 року виконано повністю, щодо компенсації оплати праці найманому працівнику ОСОБА_3 виконано за жовтень 2018 року, грудень 2018 року та лютий 2019 року повністю, однак компенсація оплати праці за квітень виплачено не в повному обсязі.

Позивач звернувся до державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду виданого 31.10.2019 року № 200/9619/19-а про зобов`язання Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року, у зв`язку з тим, що боржник не в повній мірі виконав рішення суду та не перерахував 3788,21 гривень найманому працівнику ОСОБА_3 .

24.06.2020 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 62405519.

16.07.2020 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 62405519 на підставі відомостей Донецького обласного центру зайнятості, в яких зазначено, що боржником рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року № 200/9619/19-а виконано в повному обсязі та перераховано на рахунок стягувача грошові кошти за компенсацію оплати праці.

Позивач зазначає, що під час розгляду справи № 200/9619/19-а предметом дослідження, зокрема була відомість про нараховану та виплачену заробітну плату за квітень 2019 року на найманого працівника ОСОБА_3 , сума витрат якої складає 11364,62 гривень, однак боржником була виплачена сума у розмірі 7576,41 гривень, що не відповідає заявленій сумі у звіті за квітень 2019 року.

У зв`язку з чим, вважає, що сума компенсації виплачена не в повному обсязі а отже постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 62405519 від 16.07.2020 року винесена передчасно а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами Глави 11 Розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАС України та призначено засідання на 23 вересня 2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

23 вересня 2020 року на електрону пошту суду надійшов відзив на адміністративний позов від Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 35-37). В обґрунтування незгоди з позовною заявою зазначено, що на примусовому виконанні у державного виконавця перебувало виконавче провадження № 62405519 з примусового виконання виконавчого листа № 200/9619/19-а, про «Зобов`язати Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року».

У ході виконання виконавчого провадження № 62405519 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та до виконання.

02.07.2020 року Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів надано докази виконання рішення суду з роз`ясненням. Згідно відповіді Фонду соціального захисту інвалідів № 05.1-10/787 від 02.07.2020 року, боржником виконане в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/9619/19-а від 23.09.2019 року. Боржник перерахував в повному обсязі кошти стягувачу, керуючись Порядком здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду, на підставі переданих регіональним центром зайнятості узагальнених відомостей територіального відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно отриманих від Донецького обласного центру зайнятості відомостей про виплату роботодавцям компенсації витрат на оплату праці сума компенсації ОСОБА_1 витрат на оплату праці працевлаштованих осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за жовтень 2018 року становила 29547,18 гривень, за грудень 2018 року 29927,82 гривень, за лютий 2019 року 30132,78 гривень, за квітень 2019 року 30305,65 гривень. Зазначені суми було сплачено боржником на рахунок стягувача, згідно платіжних доручень № 379 від 01.11.2019 року, № 380 від 01.11.2019 року, № 410 від 28.11.2019 року, № 425 від 09.12.2019 року.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 25-27). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у лютому 2018 року на умовах строкового договору за направленням Костянтинівського міського центру зайнятості Донецької області прийняла на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які мають статус внутрішньо переміщених осіб і які є інвалідами та були зареєстровані в установленому порядку як безробітні. На підставі чого, з Костянтинівським міським центром зайнятості Донецької області був укладений договір про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю, про що зазначено в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а (а.с. 41-44).

У зв`язку з невиплатою компенсації на оплату праці за жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, та квітень 2019 року позивач звернувся до суду за захистом своїх справ.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів було задоволено повністю (а.с. 41-47).

Визнано протиправною бездіяльність Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо не відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 компенсації оплати праці найманим працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року.

Зобов`язано Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року.

24 жовтня 2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а набрало законної сили.

31.10.2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по справі № 200/9619/19-а видано виконавчий лист про зобов`язання Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року.

Як зазначено позивачем в позовній заяві Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а виконано в частині перерахування грошових коштів за компенсацію оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року та квітень 2019 року повністю, щодо компенсації оплати праці найманому працівнику ОСОБА_3 виконано за жовтень 2018 року, грудень 2018 року та лютий 2019 року повністю, однак компенсація оплати праці за квітень виплачено не в повному обсязі.

Позивач звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 62405519 від 24.06.2020 року (а.с. 4) та пунктом другим встановлено необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

16.07.2020 року на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов лист Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 02.07.2020 року № 05.1-10/787 в якому зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а про відшкодування компенсації оплати праці найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, квітень 2019 року виконано в повному обсязі (а.с. 38-40).

Виплата компенсації оплати праці найманим працівникам за жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, квітень 2019 року підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2019 року № 379, № 380, від 28.11.2019 року № 410, від 09.12.2019 року № 425 (а.с. 61-64).

На підставі листа Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 02.07.2020 року № 05.1-10/787 та платіжних доручень державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 62405519 (а.с. 5).

Позивач вважає винесення постанови про закінчення виконавчого провадження передчасною, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що позивач звернувся до державної виконавчої служби з заявою про виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду виданого 31.10.2019 року № 200/9619/19-а про зобов`язання Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року.

Статтею 63 Закону № 1404-VIII, встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Суд зазначає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження та здійснено виконавчі дії.

Після надходження листа Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 02.07.2020 року № 05.1-10/787 на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в якому зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а про відшкодування компенсації оплати праці найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, квітень 2019 року виконано в повному обсязі, державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 62405519.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Підсумовуючи зазначене, державним виконавцем вчинено виконавчі дії в рамках Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, суд зазначає, що п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII встановлює, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Законом України «Про виконавче провадження» на держаного виконавця під час виконання виконавчого документа зобов`язального характеру, яке здійснюється з урахуванням ст. 63 Закону № 1404- VIII не покладено обов`язок з`ясування та встановлення правильності (повноти) здійснення відповідного розрахунку, щодо виплати будь-яких грошових коштів.

Суд наголошує, що на виконанні у державного виконавця перебував виконавчий лист № 200/9619/19-а щодо зобов`язання Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_1 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за лютий 2019 року, за квітень 2019 року, що й було здійснено Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

До того ж, у виконавчому документі не зазначено конкретної суми, яка підлягала виплаті в рамках виконавчого провадження № 62405519.

Суд звертає увагу позивача на те, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а зазначено: «З пред`явленої відповідачем відомості про виплату роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів за березень - квітень 2019 року вбачається, що ФОБ ОСОБА_1 включена на виплату компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок коштів, а саме: сума компенсації за працівника ОСОБА_3 складає у сумі 7576,41 грн., за ОСОБА_2 складає у сумі 11364,62 грн., за ОСОБА_4 складає у сумі 11364,62 грн.», що в свою чергу свідчить про обізнаність позивача про суму, яка підлягає компенсації за працівника ОСОБА_3 , однак позивачем не оскаржувався розмір компенсації саме за працівника ОСОБА_3 .

Крім того, на державну виконавчу службу не покладено обов`язок під час виконання виконавчих документів зобов`язального характеру стосовно визначення відповідних (конкретних) сум, які підлягають сплаті під час виконання виконавчих документів. Зазначені повноваження стосовно визначення конкретних сум покладені законом на відповідні органи влади, які повинні виконати відповідний виконавчий документ.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає передчасності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 62405519, оскільки виконавчий лист виконаний відповідно до резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року у справі № 200/9619/19-а.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат не вирішується у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1 ; адреса зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 19, код ЄДРПОУ 34908779) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова