Ухвала суду № 91747868, 16.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 вересня 2020 р. Справа № 120/1733/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Королюк О.В.,

представника відповідача: Покими І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, міського голови м. Могилева-Подільського Бровко П.П.

про: скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, міського голови м. Могилева-Подільського Бровко П.П. про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями міського голови м. Могилева-Подільського Бровко П.П. щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради за власним бажанням. Так, позивач зазначає, що заяву по звільненню його за угодою сторін він не подавав, а заяву про звільнення його за власним бажанням писав під впливом психологічного тиску і на реєстрацію її не подавав. Крім того, акцентував увагу на тому, що його звільнення відбулося в період перебування у щорічній основній відпустці. У зв`язку із зазначеним просить суд поновити його на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року залишено позовну заяву без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду інших обґрунтованих доводів на підтвердження обставин поважності пропуску звернення до суду.

28.04.2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій представник позивача зазначила, що ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що особа, яка подала позов після закінчення строків, встановлених законом, звертається з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для такого поновлення. Обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим). До переліку поважних причин законодавець відносить наявність форс-мажорних обставин, визначених, зокрема Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». Пунктом 7 Закону України від 17.03.2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни частини другої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а саме: після слів "введення комендантської години" доповнено словами "карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тим самим визнавши карантин форс-мажорними обставинами, тобто (обставинами непереборної сили), якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 з 12 березня до 11 травня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" по всій території України запроваджено карантин. Також, частиною третьою розділу 6 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304,309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року клопотання представника позивача задоволено, поновлено пропущений строк звернення до суду, призначено справу до судового розгляду на 21.05.2020 року та витребувано з Могилів-Подільської міської ради Вінницької області усі документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, та довідку про одноденний середній заробіток ОСОБА_1 за грудень 2018 року, січень 2019 року.

20.05.2020 року відповідачем подано до суду витребувані ухвалою суду докази.

21.05.2020 року судове засідання не відбулось, а справа знята з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 05.06.2020 року.

28.05.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідно до розпорядження Могилів-Подільського міського голови ОСОБА_1 призначено на посаду начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради з 01.11.2016 року. 04.02.2019 року розпорядженням Могилів-Подільського міського голови №7-к ОСОБА_1 за відпрацьований період було надано відпустку терміном на 40 календарних днів в період з 04.02.2019 року по 16.03.2019 року, нараховані та 05.02.2019 року виплачені відпускні в сумі 25142,40 грн. 11.09.2019 року ОСОБА_1 під час перебування у відпустці подано до Могилів-Подільської міської ради заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 19.02.2019 року. Так, 11.02.2019 року Могилів-Подільським міським головою видано розпорядження №30-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » на підставі його заяви. Відповідно до даного розпорядження вирішено: ОСОБА_1 , начальника земельного відділу міської ради, звільнити з посади 19.02.2020 року за п.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін; начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності апарату міської ради та виконкому зробити перерахунок відпускних ОСОБА_1 , а саме утримати кошти за 24 календарні дні відпустки та виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 32 календарних дні та видана трудова книжка. Крім того, наголосив, що позивач як особа до якої застосовуються вимоги ЗУ «Про запобігання корупції», 25.03.2019 року на сайті НАЗК (https://public.nazk.gov.ua/ ) подав свою декларацію після звільнення з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільеької міської ради, тобто підтверджує факт звільнення у 2019 році. Щодо випооати заробітної плати підтверджено, що дійсно, зазначила, що 25 лютого 2019 року із ОСОБА_2 здійснено остаточний розрахунок при звільненні.

01.06.2020 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій просила відхилити доводи відповідача та задовольнити заявлені позовні вимоги.

04.06.2020 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила стягнути з Могилів-Подільської міської ради, її виконавчого комітету кошти за час вимушеного прогулу з 19.02.2019 року по 25.02.2019 року в розмірі 5008,30 грн.; стягнути з Могилів-Подільської міської ради, її виконавчого комітету середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 19.02.2019 року по день винесення судового рішення (станом на 04.06.2020 року сума в розмірі 322 437, 92 грн.; встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом подання відповідачем – Могилів-Подільською міською радою звіту про виконання даного рішення в трьохденний строк з дати отримання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду в частині негайного виконання цього рішення та в трьохденний строк з дати набрання чинності цього рішення в частині здійснення повної виплати позивачеві за час вимушеного прогулу та виплати середнього заробітку за ввесь час затримки розрахунку по заробітній платі.

05.06.2020 року до початку судового засідання представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила стягнути з Могилів-Подільської міської ради, її виконавчого комітету кошти за час вимушеного прогулу з 19.02.2019 року по 25.02.2019 року в розмірі 5008,30 грн.; стягнути з Могилів-Подільської міської ради, її виконавчого комітету середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 19.02.2019 року по день винесення судового рішення (станом на 04.06.2020 року сума в розмірі 322 437, 92 грн.; встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом подання відповідачем – Могилів-Подільською міською радою звіту про виконання даного рішення в трьохденний строк з дати отримання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду в частині негайного виконання цього рішення та в трьохденний строк з дати набрання чинності цього рішення в частині здійснення повної виплати позивачеві за час вимушеного прогулу та виплати середнього заробітку за ввесь час затримки розрахунку по заробітній платі.

У судовому засіданні 05.06.2020 року представник позивача підтримала позовні вимоги, а також заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідачі у судове засідання 05.06.2020 року не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд протокольною ухвалою суду від 05.06.2020 року залишив без руху заяву про збільшення позовних вимог, надав час для усунення виявлених недоліків та відклав судове засідання на 03.07.2020 року.

15.06.2020 року представником позивача подано до суду заяву на виконання вимог протокольної ухвали суду та подано заяву про зміну предмету позову, у якій просила стягнути з Могилів-Подільської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.02.2019 року по 25.02.2019 року в сумі 5008,30 грн.; встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом подання відповідачем – Могилів-Подільською міською радою звіту про виконання даного рішення в трьохденний строк з дати отримання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду в частині негайного виконання цього рішення та в трьохденний строк з дати набрання чинності цього рішення в частині здійснення повної виплати позивачеві за час вимушеного прогулу та виплати середнього заробітку за ввесь час затримки розрахунку по заробітній платі.

У судовому засіданні 03.07.2020 року позивач та представник позивача підтримали подану заяву та просили суд прийняти її розгляду та уточнили, що в з врахуванням поданої заяви просять позовні вимоги доповнити вимогою про стягнення з Могилів-Подільської ради коштів в розмірі 5000,30 грн. за затримку розрахунку при звільненні за період з 19.02.2019 року по 25.02.2019 року.

Відповідачі у судове засідання 03.07.2020 року не з`явились та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 03.07.2020 року заяву представника позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду, встановити відповідачам строк для подання відзиву на заяву про зміну предмету позову та відкладено судове засідання на 17.08.2020 року.

10.08.2020 року до суду надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, у якій просила стягнути з Могилів-Подільської міської ради, її виконавчого комітету кошти за час вимушеного прогулу з 19.02.2019 року по 25.02.2019 року в розмірі 5008,30 грн.

17.08.2020 року представником позивача подано до суду заперечення щодо прийняття відзиву по справі, де звернуто увагу суду на тому, що при ознайомленні з матеріалами даної справи було встановлено, що в матеріалах справи наявні клопотання про приєднання до матеріалів справи оригіналів документів від 18.05.20р. №02-22/964 та відзив на позовну заяву, який надано Виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради, який не є стороною по даній справі, так як відповідачем по справі є Могилів-Подільська міська рада з кодом ЄДРПОУ 26340549 та Могилів-Подільський міський голова як посадова особа органу місцевого самоврядування. З огляду на те, що позивач перебував на посаді начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради і у трудових відносинах з виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради не перебував, позов сформований з позовною вимогою саме до Могилів-Подільської міської ради та до міського голови. Зважаючи на наведене, просила не приймати подане клопотання та відзив Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради та повернути їх відправнику.

В судове засідання 17.08.2020 року представники відповідача не з`явилися, однак подано заяви про розгляд справи за їх відсутності. Натомість, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача по суті заявлених позовних вимог, а також долучене до матеріалів справи клопотання про неприйняття відзиву Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради, який не є стороною по даній справі судом було поставлено на розгляд питання про необхідність заслухати особисті пояснення представників відповідачів. Представник позивача судовому засіданні з вище окреслених питань поклалася на розсуд суду.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року визнано обов`язковою участь у судовому засіданні представників відповідачів та відкладено судове засідання на 16.09.2020 року.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Також звернули увагу суду на тому, що позивач з 11.02.2019 року вважав себе відстороненим від посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради, а про своє звільнення позивачу стало відомо 21.02.2020 року, коли на запит ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного розпорядження про звільнення.

Представник відповідачів у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того пояснила, що спірне розпорядження прийнято на підставі власноручно складеної позивачем заяви, яка подана відповідачу. Щодо відсторонення позивача від посади за ухвалами Вінницького міського суду, зазначила, що у період з 11.02.2020 року до Могилів-Подільської міської ради та її виконавчих органів не надходили на виконання ухвали Вінницького міського суду, внаслідок чого розпорядження про відсторонення від посади міським головою не видавались. 19.02.2019 року позивача з дотриманням норм чинного законодавства про працю звільнено із займаної посади та видано трудову книжку, про що свідчить його підпис в особовій картці.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року адміністративний позов в частині позовних вимог: визнання протиправними дій міського голови міста Могилева-Подільського Бровко Петра Петровича щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради та скасування розпорядження міського голови від 11.02.2019 року №30-к “Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ”; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради Вінницької області з 19 лютого 2019 року; зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області анулювати запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади за ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України; зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2019 року по день і час поновлення на посаді; визнання протиправними дій Могилів-Подільської міської ради Вінницької області по утриманню з ОСОБА_1 грошових коштів за 24 календарних дні відпустки в сумі 15 085, 44 грн.; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.02.2019 року по день винесення судового рішення (станом на 04.06.2020 року сума в розмірі 322437,92 грн.) залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно розпорядження міського голови від 31.10.2016 року № 247-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради з 01 листопада 2016 року.

01 лютого 2019 року ОСОБА_1 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення в межах кримінального провадження по справі № 42019020000000019.

04 лютого 2019 року позивачем на ім`я Могилів-Подільського міського голови подано заяву про надання з 04 лютого 2019 року чергової основної відпустки терміном 40 календарних днів.

11.02.2019 року ОСОБА_1 подано на ім`я Могилів-Подільського міського голови заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 19.02.2019 року.

Згідно розпорядження Могилів-Подільського міського голови від 11.02.2019 року №30-к позивача звільнено з посади з 19 лютого 2019 року за п.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до платіжного доручення №81 від 25.02.2019 року на картковий рахунок ОСОБА_1 Могилів-Подільською міською радою перераховано 4211,04 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом спору у даній справі є скасування розпорядження Могилів-Подільського міського голови від 11.02.2019 року №30-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника земельного відділу з 19 лютого 2019 року за п.1 ст. 36 КЗпП України, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Посилаючись на причини пропуску строку звернення до суду позивач стверджує, що йому оголошено підозру в межах кримінального провадження по справі № 42019020000000019. В період часу з 11.02.2019 року до 10.04.2019 року він був відсторонений від посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради відповідно до ухвали Вінницького міського суду від 11.02.2019 року справа № 127/3627/19. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду від 01.04.2019 року та 01.06.2019 року строк досудового слідства продовжувався, тому позивач вважав, що по закінченню відпустки він відсторонений від роботи на період досудового слідства, а про звільнення його з посади не було відомо. Крім того, позивач та його представник акцентували увагу суду на тому, що ні розпорядження про звільнення, ні трудової книжки ОСОБА_1 не отримував. Після надходження кримінального провадження № 42019020000000019 для розгляду до Могилів-Подільського міськрайонного суду, 21 лютого 2020 року позивачу стало відомо, що його звільнили за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпПУ, хоча такої заяви він не подавав, а очікував закінчення та результатів розгляду кримінальної справи. 21.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із вимогою надати йому копію оскаржуваного розпорядження про звільнення. За наслідками розгляду звернення відповідачем надано розпорядження про звільнення, де відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з розпорядженням, та повідомлено, що трудова книжка була видана позивачеві 19 лютого 2019 року. Позивач зазнає, що дії по винесенню вказаного розпорядження міським головою є протиправними і безпідставними, а саме розпорядження незаконним, оскільки заяву по звільненню ОСОБА_1 він за угодою сторін він не подавав, а заяву про звільнення його за власним бажанням писав під впливом психологічного тиску і на реєстрацію її не подавав.

В свою чергу, судом не приймається вказані обставини у якості докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

За вимогами ч. 1 ст. 156 КПК України клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

За таких обставин, суд доходить висновку, що процес відсторонення посадової особи від посади чітко регламентований ст. 154-158 КПК України, має свої процесуальні особливості та підстави.

Судом встановлено, що у період з 11.02.2020 року до Могилів-Подільської міської ради та її виконавчих органів не надходили на виконання ухвали Вінницького міського суду стосовно відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади, внаслідок чого розпорядження про відсторонення від посади ОСОБА_1 Могилів-Подільським міським головою не видавались.

Разом із тим, в ході слухання справи судом з`ясовано, що 11.02.2019 року ОСОБА_1 подано на ім`я міського голови заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 19.02.2019 року. Так, оригінал даної заяви міститься в матеріалах справи (аркуш 60 том 1). При цьому, заява містить дату підписання, підпис заявника та містить резолюцію Могилів- Подільського міського голови: « ОСОБА_3 та підпис».

11.02.2019 року Могилів-Подільським міським головою видано розпорядження №30-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ».

19.02.2019 року позивача звільнено із займаної посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради та видано трудову книжку серії НОМЕР_1 .

Судом у судовому засіданні досліджено оригінал особової картки позивача форми №П-2 №155. У графі трудову книжку отримав міститься дата 19.02.2019 року, а у графі підпис власника трудової книжки проставлений підпис позивача.

В судовому засіданні представник позивача заперечила, що підпис стоїть саме позивача, однак інших доказів щодо спростування зазначених доводів не надала.

Крім того, судом встановлено, що 25.03.2019 року ОСОБА_1 подав на сайті НАЗК (https://public.nazk.gov.ua/) декларацію після звільнення з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради.

Із зазначеними обставинами представник позивача також не погодилась та повідомила, що уся техніка та електронні носії були вилучені в рамках кримінального провадження №42019020000000019. Електронного ключа у позивача немає таку декларацію він не подавав. В той же час, на вимогу суду надати докази вилучення саме особистого електронного ключа, представник позивача зазначила, що такі докази у неї відсутні.

Крім того, суд бере до уваги інформацію Могилів-Подільської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості, яка викладена у листі вих.№24,01-18/345-20 від 20.05.2020 року, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань пошуку роботи звертався до Могилів-Подільської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості 09.04.2019 року, статус безробітного отримав 09.04.2019 року та призначено виплату допомоги по безробіттю з 16.04.2019 року по 09.04.2020 року. На момент реєстрації у службі зайнятості пред`являв трудову книжку, в якій зроблені записи про призначення допомоги.

Зазначені обставини додатково підтверджують факт ознайомлення позивача про своє звільнення у лютому 2019 року.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про неможливість звернення до суду протягом строку визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.

Також необхідно зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; CASE OF KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При цьому суд звертає увагу, що початком строку звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Оскільки, дане поняття за своєю суттю є оціночним, тому суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Європейський суд з прав людини у справі Пономарьов проти України зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

При цьому підставами для визнання причин пропуску строку звернення із позовом поважними, визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Проте, позивачем також не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України строк.

Таким чином з врахуванням всіх вищенаведених обставин суд доходить висновку щодо необхідності залишення позову в частині позовних вимог: визнання протиправними дій міського голови міста Могилева-Подільського Бровко Петра Петровича щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради та скасування розпорядження міського голови від 11.02.2019 року №30-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради Вінницької області з 19 лютого 2019 року; зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області анулювати запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади за ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України; зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2019 року по день і час поновлення на посаді; визнання протиправними дій Могилів-Подільської міської ради Вінницької області по утриманню з ОСОБА_1 грошових коштів за 24 календарних дні відпустки в сумі 15 085, 44 грн.; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.02.2019 року по день винесення судового рішення розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов в частині позовних вимог:

- визнання протиправними дій міського голови міста Могилева-Подільського Бровко Петра Петровича щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради та скасування розпорядження міського голови від 11.02.2019 року №30-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 »;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради Вінницької області з 19 лютого 2019 року;

- зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області анулювати запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з посади за ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2019 року по день і час поновлення на посаді;

- визнання протиправними дій Могилів-Подільської міської ради Вінницької області по утриманню з ОСОБА_1 грошових коштів за 24 календарних дні відпустки в сумі 15 085, 44 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2020 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна