Рішення № 91747720, 22.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2464/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків, до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків, про зобов`язання вчинити певні дії, за участю представників:

позивача - Чикаліної Г.В. (довіреність № Др-52-1219 від 26.12.2019);

відповідача - Смолякової І.О. (довіреність № Др-303-1219 від 27.12.2019);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків, 06.09.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків, про зобов`язання відповідача привести у відповідність до реальних даних електронну абонентську базу споживачів в частині обсягів фактичного споживання природного газу побутовими споживачами; зобов`язання відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та облікування газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року по особовим рахункам споживачів, у яких буде виявлено розбіжності між нарахованим та фактично спожитим природним газом; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, в порушення умов укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу № ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015, під час визначення обсягу розподіленого природного газу прийнято за основу не дані комерційних вузлів обліку газу, а розрахункові величини.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2018 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/2464/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 13.11.2018, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що обсяги, які були передані відповідачем позивачеві, приведені до стандартних умов у відповідності до вимог Кодексу ГРМ і Методики та є обов`язковими для використання у взаємовідносинах між Оператором ГРМ та постачальником природного газу. Крім того, позивачем не враховано той факт, що побутовим споживачам, які не оснащені індивідуальними побутовими лічильниками газу, було здійснено перерахунок обсягів споживання природного газу за період з 01.07.2015 по 28.01.2016, у зв`язку з визнанням судом незаконною та нечинною постанови КМУ № 237.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 13.11.2018, представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. № 32150) про зміну предмету позову, в якій позивач виклав позовні вимоги в наступній редакції:

"1. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року по особовим скасувати з приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року № 116.

2. Зобов`язання Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до робочих об`ємів лічильників природного газу."

Також представником позивача було заявлено клопотання (вх. № 32149 від 13.11.2018) про призначення по справі судово-економічної експертизи, на вирішення якої позивач просив поставити питання: Чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку розбіжність, що виникла за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 між обсягом спожитого газу, приведеного до стандартних умов, та обсягом газу, визначеним за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено квитанції населенню?

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2018 було прийнято заяву позивача про зміну предмету позову та задоволено клопотання позивача про призначення у справі судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

20.07.2020 матеріали справи були повернуті до суду з висновком експерта від 31.03.2020 № 25753/18-71 за результатами проведення судово-економічної експертизи, у зв`язку з чим провадження у справі було поновлено ухвалою господарського суду від 30.07.2020 та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/2464/18 закрито; розгляд справи по суті призначено на 22.09.2020 о 14:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.09.2020, представниця позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідача проти позову заперечувала повністю; просила відмовити у його задоволенні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та заслухавши пояснення представниць сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", який набрав чинності 01.10.2015, постачальник природного газу - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу.

ТОВ "Харківгаз Збут", здійснюючи господарську діяльність з постачання природного газу для категорії споживачів таких як населення та релігійні організації, відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 № 758, що діяла до 31.03.2017 включно (далі - Положення № 758), та відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування природного газу, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2017 № 187, що діє з 01 квітня 2017 року (далі - Положення № 187), є суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Спеціальний обов`язок позивача - це обов`язок його як постачальника природного газу, який придбав природний газ у ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Положення № 187, постачати такий природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вищевказаних норм, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" були укладені договори на купівлю-продаж природного газу, а саме: договір № 15-805-Н від 30.06.2015, договір № 16-188-Н від 30.12.2015, договір № 16-451-Н від 28.10.2016, договір № 17-250-Н від 14.04.2017.

Згідно з підписаними актами приймання-передачі природного газу за вищевказаними договорами, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано, а ТОВ "Харківгаз Збут" прийнято природного газу:

- за актом № 15-805-Н від 30.06.2015 - 273 864,363 тис.м3,

в т.ч.: область - 139 769,667 тис.мЗ; місто - 84 094,696 тис.мЗ;

- за актом № 16-188-Н від 30.12.2015 - 500 911,581 тис.м3,

в т.ч.: область - 353 801,652 тис.мЗ; місто - 147 109,929 тис.м3;

- за актом № 16-451-Н від 28.10.2016 - 653 795,455 тис.м3,

в т.ч. область - 495 685,932 тис.м3; місто - 158 109,523 тис.м3;

- за актом № 17-250-Н від 14.04.2017 - 143 470,594 тис.м3,

в т.ч. область - 89 136,781 тис.мЗ; місто - 54 333,813 тис.м3.

Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються "Правилами постачання природного газу", затвердженими Постановою КМУ від 30.09.2015 № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до п. 2 розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Станом на 31.12.2017 на обслуговуванні ТОВ "Харківгаз Збут" знаходиться 453169 побутових споживачів природного газу.

Відповідно до п. 13 розділу III Правил постачання природного газу, розрахунки (побутовим споживачем) за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Матеріали справи свідчать, що 25.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (відповідач) було укладено договір на розподіл природного газу № ХГЗ-2015-Н-1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.4 Договору, за підсумками розрахункового періоду Газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (розподіленого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є Замовником, та у зазначений строк передає його на погодження Замовникові.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленого газу вони

підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між Оператором ГРМ та Замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначений відповідно до розділу III Договору.

Відповідно до умов Договору, обсяги протранспортованого природного газу, визначені в актах на підставі даних Оператора ГРМ.

Згідно з актами наданих послуг ПАТ "Харківгаз", обсяг розподіленого газу споживачам категорії населення з січня 2016 р. по грудень 2017 р. склав: 1103406,280 тис.м3.

Для збору та передачі інформації фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокація) по об`єкту побутового споживача у відповідача та позивача існує електронна абонентська база споживачів природного газу, що підтверджується Довідкою ТОВ "Харківгаз Збут" від 08.05.2015, яка погоджена головою правління ПАТ "Харківгаз", згідно з якою позивач підтвердив наявність абонентської бази споживачів природного газу (електронної бази), необхідної для здійснення розрахунків із споживачами (у тому числі із застосуванням лічильників та норм, установлених законодавством України), яка містить, зокрема, перелік споживачів (субсложивачів), які приєднані до/через газові мережі ПАТ "Харківгаз", їх адреси, фактичний обсяг споживання не менш як у розрізі 12 попередніх місяців, інформацію про вузли комерційного обліку природного газу, їх тип і клас точності та інше.

Таким чином, визначені Оператором ГРМ обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання ТОВ "Харківгаз Збут" у взаємовідносинах між ТОВ "Харківгаз Збут" та побутовим споживачем природного газу.

На підставі наданої Оператором ГРМ (відповідачем) інформації щодо обсягу спожитого газу, позивач здійснює відповідні нарахування оплати за спожитий природний газ.

За період с 01.01.2016 по 31.12.2017 на адресу ТОВ "Харківгаз Збут" надійшло 87 звернень від побутових споживачів природного газу, з яких стало відомо про існування розбіжностей між даними, наданими позивачу відповідачем щодо обсягів фактично спожитого природного газу, та даними, які передані побутовими споживачами.

Враховуючи той факт, що у більшої кількості адрес абонентів, визначених в листах ТОВ "Харківгаз Збут" як об`єктів для перевірки, інформацію так і не перевірено, позивач зазначає, що є всі підстави вважати, що ТОВ "Харківгаз Збут", сплачуючи вартість отриманої від розподільчої компанії послуги з розподілу природного газу, понесло необґрунтовані витрати, обумовлені наданням некоректної інформації щодо обсягу послуги.

Як зазначає позивач, різниця між показниками за даними ТОВ "Харківгаз Збут" та ПАТ "Харківгаз" (щодо споживачів, вказаних у листах ТОВ "Харківгаз Збут" від 31.05.2016 № 1485/1; від 07.10.2016 № 2778; від 30.12.2016 № Khz 07пв-4708-1216) складає 77553 м3 газу, що в середньому становить 528 м3 газу на одного споживача (по всім споживачам 239258448 м3 = 528 м3 * 453141 (побутові споживачі).

При цьому, позивач зазначає, що з боку ПАТ "Харківгаз" не вчинено дій, щодо приведення показань лічильників природного газу побутових споживачів до фактичних. У зв`язку з чим у позивача виникла підозра щодо того, що з боку ПАТ "Харківгаз" допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу у зв`язку з чим, відповідач ухиляється від зняття показників лічильника газу по іншим абонентам.

Як вказує позивач, передача недостовірних даних Оператором ГРМ, впливає на розмір зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут" перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу та може завдати позивачу фінансових збитків.

Надавши правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу", права та обов`язки відповідача як Оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільної системи, а також договором розподілу природного газу.

Згідно з п. 1 гл. 4 розд. IX Кодексу газозорподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокація) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Пунктом 4 гл. 4 розд. IX Кодексу газозорподільних систем встановлено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

Згідно з п. 5 цієї глави, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Згідно з розділом XV Кодексу ГРМ, приведення до стандартних умов здійснюється у відповідності до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 № 116 (далі - Методика).

Розділом XV Кодексу ГРМ також визначена мета використання зазначеної Методики, а саме для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури.

Відповідно до розділу 1 Методики, дана Методика призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показників у разі зміни температури та тиску газу. Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.

Так, згідно із п. 5.1 глави 5 Методики, значення коефіцієнта коригування показів лічильника залежить від фактичного розміщення лічильника (зовні приміщення або в неопалювальному приміщенні або в опалювальному приміщенні) та від відстані місця входу газопроводу в опалювальне приміщення до вхідного штуцера лічильника.

В підпунктах 5.1.1 - 5.1.5 п. 5.1 глави 5 Методики йдеться про необхідність застосування того чи іншого коефіцієнту коригування показів лічильника газу (що наведені в Додатках до Методики № 116) в залежності від місця розміщення лічильника газу.

При цьому, главою 6 Методики визначено формулу, за якою має бути розраховано об`єм спожитого газу за показами лічильника у визначений період (місяць).

Отже, об`єм газу, який приведено до стандартних умов, визначається за формулою:

Vn = Vл x Ккр, куб.м,

де

Vn - покази побутового лічильника в робочих умовах, куб.м.;

Vл - чисельне значення коефіцієнта коригування показів лічильника згідно з додатками 1-6 Методики.

Таким чином, як зазначено в п. 6.2 глави 6 Методики, для розрахунків обсягів спожитого газу приймається значення Vn.

Методика №116 - є єдиним документом, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов;

- терміни та визначення, згадані в Методиці №116, містять в собі поняття "побутовий лічильник газу", який встановлюється у фізичних осіб, за рахунок чого обґрунтованим є застосування даної Методики в правовідносинах, де учасником виступає фізична особа;

- коефіцієнти коригування показів лічильника, визначені в Методиці №116, повністю співпадають з коефіцієнтами, визначеними в "Методиці визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 (далі - Методика №595);

- законодавчо встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому врегульовано, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати лише за відповідними додатками до Методики №116.

Згодом, в січні 2017 року, були внесені доповнення до розділу IX Кодексу ГРМ, які починали діяти з 15.03.2017 року, згідно яких, об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

З огляду на викладене вбачається, що обсяги, які були передані відповідачем позивачеві та продовжують передаватися, приведені до стандартних умов у відповідності до вимог Кодексу ГРМ та Методики, та є обов`язковими для використання у взаємовідносинах між Оператором ГРМ та постачальником природного газу.

Крім того, побутовим споживачам, які не оснащені індивідуальними побутовими лічильниками газу, було здійснено перерахунок обсягів споживання природного газу за період з 01.07.2015 по 28.01.2016 на підставі наступного.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу X Кодексу ГРМ, передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Побутові споживачі у разі відсутності лічильника газу споживають природний газ за нормами споживання, встановленими законодавством, до термінів, передбачених Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за норами споживання.

В пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що норми споживання - об`єм та вид споживання природного газу, установлені згідно із законодавством для побутових споживачів, що не забезпечені лічильником газу, за договором розподілу природного газу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", норми споживання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, до 24.03.2016 для побутових споживачів, що не були оснащені індивідуальними побутовими лічильниками діяли норми споживання природного газу, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (зі змінами, внесеними згідно з постановами № 822 від 08.06.1998; № 670 від 21.06.2001; № 1632 від 29.10.2002; № 409 від 06.08.2014; №237 від 29.04.2015).

Зокрема, Постановою КМУ № 409 були затверджені норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників в розмірах, що склали, наприклад, для населення, яке споживає природний газ за відсутності газових лічильників при наявності плити газової та централізованого гарячого водопостачання - 6 куб.м на людину в місяць; при наявності плити газової у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 9 куб.м на людину в місяць; при наявності плити газової та водонагрівача - 18 куб.м на людину в місяць.

Постановою КМУ № 237, яка набрала законної сили 06.05.2015, зазначені вище

норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників були змінені та склали, для прикладу: при споживанні природного газу за відсутності газових лічильників при наявності плити газової та централізованого гарячого водопостачання - 3 куб.м на людину в місяць; при наявності плити газової у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 куб.м на людину в місяць; при наявності плити газової та водонагрівача - 9 куб.м на людину в місяць.

Водночас, дана постанова КМУ № 237 була скасована постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі № 826/16447/15, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016.

Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що "ч. 1 ст. 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" імперативно визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

З огляду на те, що проект регуляторного акту не був у жодний спосіб оприлюднений, за умови відсутності аналізу регуляторного впливу акту та погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, а також зважаючи на порушення відповідачем принципу передбачуваності, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку, що наведені порушення, допущені Кабінетом Міністрів України під час прийняття спірної постанови, у сукупності є достатньою підставою для визнання її незаконною, нечинною з моменту прийняття, що означає, що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття".

Вищевказане свідчить, що з моменту визнання судом незаконною та нечинною постанови КМУ № 237 (з урахуванням висновку суду касаційної інстанції), у відповідача виникли підстави щодо перерахунку обсягів споживання природного газу за нормами споживання, встановленими постановою КМУ № 409 за період з 01.05.2015 по 28.01.2016.

За таких обставин вбачається, що з боку ПАТ "Харківгаз" відсутні порушення норм діючого законодавства, а також умов діючих договорів при здійсненні розподілу природного газу, в тому числі - в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами. Об`єм споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 визначено з урахуванням норм встановлених Постановою КМУ № 409 та своєчасно передано до ТОВ "Харківгаз Збут".

Суд також бере до уваги висновки судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за результатами проведення судово-економічної еспертизи № 25753/18-71 від 31.03.2020, згідно з якими розбіжність між обсягом розподіленого природного газу ПАТ "Харківгаз" побутовим споживачам, приведеного до стандартних умов, та обсягом спожитого природного газу, визначеного за робочими умовами лічильників, на який фактично ТОВ "Харківгаз Збут" було виставлено квитанції побутовим споживачам (населенню) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, наданими на дослідження документами та даними бухгалтерського обліку ТОВ "Харківгаз Збут", не підтверджується.

Всі наведені вище обставини у сукупності вказують на правомірні дії відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу, а також, на правомірність застосування норм споживання газу (для споживачів, що не забезпечені лічильниками природного газу), протягом спірного періоду.

Таким чином, застосування коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Отже підстави для перерахунку обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за спірний період відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати на оплату вартості судової експертизи, а також витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 77, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59; код ЄДРПОУ: 39590621) до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ: 03359500) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "24" вересня 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар