Ухвала суду № 91747470, 18.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

__________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"18" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/596/20

Господарський суд Одеської області у складі судді - Антощук Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Чорбі Г.В.

дослідивши матеріали справи

За заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОТЕХЦЕНТР" (52400, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 26; код ЄДРПОУ 30851352)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ 40611490)

про банкрутство,

За участю представників сторін:

від кредитора ТОВ„АВТОТЕХЦЕНТР": Дьяков В.О. (адвокат) - на підставі ордеру серія ВН №1005671 від 27.03.2020р.;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Чепелюк О.О. - на підставі посвідчення №1806 від 08.12.2016р.;

від кредитора гр. ОСОБА_1 : Гайдай Я.Ф. (адвокат) - на підставі ордеру серія ОД № 440789 від 15.07.2020р.;

кредитор: гр. ОСОБА_3 (особисто) - на підставі паспорту серія НОМЕР_1 від 21.06.1996р.;

від заявника ТОВ "Чорноморська стивідорна компанія": Ущаповський Р.В. (адвокат) - на підставі договору №б/н від 20.05.2020р.;

від заявника Профспілки робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ: Бризгалов С.О. (керівник) - у порядку самопредставництва;

від заявника ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ": Новічкова О.В. (адвокат) - на підставі ордеру серія ОД № 472725 від 22.07.2020р.;

предаставник трудового колективу боржника: ОСОБА_4 - на підставі паспорту серія НОМЕР_2 від 20.02.1996р.;

предаставник трудового колективу боржника: ОСОБА_5 - на підставі паспорту серія НОМЕР_3 від 16.08.2006р.;

представник фізичної особи ОСОБА_2 : Новак І.В. (адвокат) - на підставі ордеру серія ВК № 1008483 від 10.08.2020р.

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява (т.6 а.с. 164-232) вих.№ б/н від 30.06.2020р. (вх. ГСОО №3-472/20 від 30.06.2020р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" у загальній сумі 1 068 056, 70 грн.

За подання заяви кредитором сплачено 4 204, 00 грн. судового збору (т.6 а.с. 168).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2020р. заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні суду.

20.07.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла відповідь боржника на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" частково визнає наявну заборгованість перед Кредитором у розмірі 113 470, 40 грн., щодо решти вимог кредитора зазначає, що вони є непідтвердженими належним чином. (т. 11 а.с.44)

Розглянувши заяву кредитора, суд встановив:

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. у справі №916/690/20 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" на користь позивача 60 658, 46 грн. основної заборгованості, 49 819 грн. пені, 71, 99 грн. інфляційних втрат, 818, 95 грн. 3% річних та судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Вказані грошові вимоги кредитора суд вважає підтвердженими належними та допустимими доказами. Щодо інших заявлених грошових вимог господарський суд зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р.

Відповідно до умов даного договору Продавець зобов`язується передати Покупцю у власність виготовлене та встановлене у складі №21 (інв. №941) Обладнання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість даного Обладнання на умовах розстрочення платежу. Перелік Обладнання зазначено у п. 1.1. даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість обладнання за Договором складає 649 200 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунок за Обладнання за Договором здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Продавця з розстрочкою платежу на 4 місяці.

Відповідно до пп. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. Договору Покупець зобов`язаний протягом двох днів з моменту підписання даного Договору перерахувати Продавцеві грошові кошти у розмірі 162 300 грн. що є 25% попередньою оплатою від загальної суми вартості Обладнання, решту суми Договору Покупець зобов`язаний сплачувати на поточний рахунок Продавця щомісячно у розмірі 162 300 грн., але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Крім того, пп. 2.3.3. п. 2.3. визначено наступний графік платежів на погашення залишку суми заборгованості за договором (- 25% авансованих коштів за договором):

1. до 15.12.2018р. - 162 300 грн.

2. до 15.01.2019р. - 162 300 грн.

3. до 15.02.2019р. - 162 300 грн.

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 Договору визначено, що Продавець зобов`язується передати Обладнання у власність Покупцю не пізніше одного робочого дня з дня виконання Покупцем вимог цього договору щодо повної оплати вартості Обладнання.

Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4.2. Покупець зобов`язаний виплачувати Продавцю щомісячні внески в розмірі та строки, передбачені пп. 2.3.1. 2.3.2. п. 2.3.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором Продавець і Покупець несуть матеріальну відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку не здійснення Покупцем оплати в строк та в розмірі, передбачених пп. 2.3.1 п. 2.3 даного Договору Продавець має право відмовитися від Договору та розірвати його в односторонньому порядку без попередження про це Покупця.

Відповідно до п. 7.5 Договору Покупець за невнесення платежів, передбачених пп. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 Договору, чи внесення їх не в повному обсязі або з порушенням термінів, зазначених у пп. 2.3.1., 2.3.2. даного Договору, сплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення по цьому Договору, за кожний день прострочення.

На виконання умов договору Боржником 19.11.2028р. було здійснено попередню оплату у розмірі 25% від вартості Договору, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 285 від 19.11.2018р.

На виконання взятих на себе зобов`язань Кредитором відповідно до Акту приймання-передачі ключа від 19.11.2018р. передано Боржнику ключ від однієї (правої) секції складу №21 (інв. №941), розташованого на території порту Чорноморськ та відповідно до Акту приймання-передачі ключа від 30.11.2018р. передано Боржнику ключ від лівої секції складу №21 (інв. №941), таким чином станом на 30.11.2018р. Кредитор виконав взяті на себе зобов`язання згідного Договору у повному обсязі.

Для погашення залишку заборгованості за Договором Кредитором були виставлені наступні рахунки Боржнику:

- Рахунок № 6 від 07.12.2018р. на суму 162 300 грн.;

- Рахунок № 1 від 08.01.2018р. на суму 162 300 грн.;

- Рахунок № 3 від 07.02.2019р. на суму 162 300 грн.

Боржником було здійснено часткову оплату залишку заборгованості за Договором, однак з порушенням термінів оплати, а саме:

- згідно платіжного доручення № 674 від 25.01.2019р. платіж у сумі 162 300 грн., який повинен був бути сплачений до 15.12.2018р. було сплачено 25.01.2019р., тобто з простроченням у 42 дні.

- згідно платіжного доручення № 857 від 26.02.2019р. платіж у сумі 162 300 грн., який повинен був бути сплачений до 15.01.2018р. було сплачено 26.02.2019р., тобто з простроченням у 43 дні.

- останній платіж, який повинен був бути оплачений до 15.02.2019р. не сплачено до даного часу.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільний кодекс України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільний кодекс України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином заборгованість за основним зобов`язанням Боржника складає 162 300 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення арбітражного керуючого розпорядника майном боржника ОСОБА_2, який виконує обов`язки керівника боржника, щодо недоведеності передачі обладнання за договором, оскільки при укладанні Договору сторонами було засвідчено, що обладнання виготовлюється та встановлюється у визначеному приміщенні, а ключі від даного приміщення передаються боржнику за належно оформленими Актами. Неналежне зберігання обладнання або укриття його керівником боржника при інвентаризації не може трактуватись на шкоду кредитору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий кредитором, судом встановлено, що з урахуванням заявленого кредитором строку розрахунку, розрахунок відповідає дійсним обставинам справи.

Інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором договір купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. склали 10 115, 91 грн., сума 3 % річних - 6 373, 73 грн.

Щодо заявлених кредитором вимог із заборгованості по сплаті неустойки у сумі 775 794,00 грн. господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.5 Договору купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. Покупець за невнесення платежів, передбачених пп. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. Договору, чи внесення їх не в повному обсязі або з порушенням термінів, зазначених у пп. 2.3.1., 2.3.2. даного Договору, сплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення по цьому Договору, за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищезазначене правове визначення видів неустойки, які можуть застосовуватись як господарські санкції, суд оцінює, що у п.7.5. Договору сторонами передбачено сплату Покупцем неустойки саме у вигляді пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Статтею 3 даного закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами договору не передбачено іншого строку нарахування штрафних санкцій (пені) більше ніж шість місяців.

Враховуючи положення ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

З огляду на вищенаведене, господарський суд самостійно визначив суму пені, яка підлягає визнанню, н а підставі наступних розрахунків:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення162 30015.12.2018 - 25.01.20194218.0000 %0.099 %*6 723, 22162 30015.01.2019 - 31.01.20191718.0000 %0.099 %*2 721, 30162 30001.02.2019 - 26.02.20192618.0000 %0.099 %*4 161, 99162 30015.02.2019 - 14.03.20192818.0000 %0.099 %*4 482, 15162 30015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*6 723, 22162 30026.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*6 536, 47162 30007.06.2019 - 18.07.20194217.5000 %0.096 %*6 536, 47162 30019.07.2019 - 15.08.20192817.0000 %0.093 %*4 233, 14Всього42 117, 96

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч.6 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, загальна сума заборгованості за Договором №65 від 30.09.2019р. та Договором купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. складає: 334 378 грн., що у свою чергу складається з 222 958, 46 грн. основної заборгованості; 91 936, 96 грн. пені; 10 187, 90 грн. інфляційних втрат; 7 192, 68 грн. 3% річних та 2102 грн. судового збору у справі №916/690/20.

На підставі зазначених положень законодавства, наданих до суду документів заявником, розпорядником майна боржника та боржником, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наявність заборгованості ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" перед кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" у загальній сумі 367 765, 69 грн., що складається з 242 441,04 (основна заборгованість + інфляційні втрати + 3% річних + сума судового збору сплаченого у справі №916/690/20), що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 91 936, 96 грн. (пеня), що підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, та у сумі 4 204,00 грн. (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.1, 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 8, оф. 31, код ЄДРПОУ 40219529) до ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ 40611490) у сумі 242 441, 04 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 91 936, 96 грн. (пеня), що підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, та у сумі 4 204,00 грн. (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

2. У визнанні інших заявлених конкурсних вимог відмовити.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала чинності 18 вересня 2020 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 23 вересня 2020 р.

Копію ухвали надіслати: розпоряднику майна ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" арбітражному керуючому Чепелюку О.О. (33000, м. Рівне, вул. Лермонтова, 4а); ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 8, офіс 31).

Суддя С.І. Антощук