Рішення № 91746645, 15.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/13/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020 Справа № 908/110/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової О.В. розглянув при секретарі Федоровій К.О. у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/110/20

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд.107-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, буд. 97/2)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" про стягнення 833368,43 грн., які складаються з 733333,00 грн. заборгованості за кредитним договором №1501.4687/FW1501.1364 від 22.08.2018, 76250,33 грн. процентів за користування кредитними коштами, 1156,22 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 22628,88 грн. пені за порушення виконання зобов`язання.

В прохальній частині позову позивач просив розглянути справу в порядку позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.01.2020 у справі № 908/110/20 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений строк надіслав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та додаткові докази на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/110/20. Присвоєно справі номер провадження 28/13/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

У встановлений строк відповідач надав відзив на позовну заяву, який поданий директором відповідача Шмідт І.В., проте ним не підписаний.

Позивач надав відповідь на відзив, відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги повністю, а доводи відповідача - відхилити.

Оскільки відзив подано з порушенням вимог ч. 2 ст. 165 ГПК України, суд не прийняв наданий відповідачем відзив до розгляду.

Суд дійшов висновку, що розгляд спору по суті за наявними у справі матеріалами є неможливим, тому ухвалив розгляд справи №908/110/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, замінити засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням, підготовче засідання призначити на 05.05.2020 о/об 11 год. 00 хв., про що виніс відповідну ухвалу від 13.04.2020.

В судове засідання 05.05.2020 сторони своїх представників не направили. У зв`язку з цим судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст.222 ГПК України.

До початку судового засідання 05.05.2020 від відповідача електронною поштою надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив прийнято судом до розгляду.

Позивач витребуваних судом доказів не надав, надіслав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з карантинними обмеженнями на дату після 22.05.2020.

Ухвалою суду від 05.05.2020 відкладено підготовче засідання на 25.05.2020 о/об 11 год. 00 хв., в порядку підготовки справи до розгляду запропоновано позивачу до судового засідання надати суду письмові пояснення та докази, необхідні для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.05.2020 був присутній представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Від позивача надійшли 12.05.2020 письмові пояснення з додатковими доказами на виконання вимог суду, однак без доказів їх надсилання відповідачу. У зв`язку з цим суд зобов`язав позивача надіслати копію пояснень відповідачу, докази надсилання надати суду. Також суд зобов`язав позивача надати докази на підтвердження викладених у письмових поясненнях доводів про повідомлення відповідача про зміну процентної ставки в дистанційному порядку.

Від відповідача до початку судового засідання 25.05.2020 електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на запроваджені в Україні заходи карантину. Відповідач повідомив суд про необхідність визначити обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрати відповідні докази, остаточно визначитися з предметом спору.

Ухвалою суду від 25.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 15.07.2020, відкладено підготовче засідання на 23.06.2020 о/об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 23.06.2020 був присутній представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Від позивача надійшли 04.06.2020 письмові пояснення з додатковими доказами на виконання вимог суду. В п. 6 переліку додатків до письмових пояснень зазначена додаткова угода до кредитного договору із новою процентною ставкою, яка фактично до письмових пояснень не додана, про що Господарським судом Запорізької області складено акт від 04.06.2020 у справі №908/110/20. Натомість до письмових пояснень додано додаток №1 до кредитного договору - графік повернення та сплати процентів - нова редакція від 22.08.2019, який підписаний тільки позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні не надав пояснень, чи є цей графік додатковою угодою в розумінні п. 6 переліку додатків до письмових пояснень, чи існує окрема додаткова угода до кредитного договору, яка позивачем не надана. У зв`язку з цим суд зобов`язав позивача надати суду та надіслати відповідачу додаткову угоду до кредитного договору про зміну процентної ставки, яка зазначена в п. 6 переліку додатків до письмових пояснень або письмові пояснення щодо її відсутності.

Ухвалою суду від 23.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на строк дії карантину відкладено підготовче засідання на 30.07.2020 о/об 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 30.07.2020 був присутній представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Також зазначив, що станом на 30.07.2020 всі наявні докази були подані до матеріалів справи та клопотання процесуального характеру відсутні. Зазначив про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2020 не з`явився, будь-яких клопотань процесуального характеру на адресу суду не надав, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні не зазначив.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/110/20, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2020.

В судовому засіданні 26.08.2020 був присутній представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Представник відповідача в судове засідання 26.08.2020 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду.

20.08.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання з ЕЦП про відкладення розгляду справи, в якому останній повідомив про неможливість бути присутнім в судовому засіданні 28.06.2020 відповідача та його представника внаслідок відрядження до м. Дніпропетровськ, про що наданий наказ № 12 від 20.08.2020.

В судовому засіданні 26.08.2020 представник позивача висловив свою думку про можливість відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2020 відкладено розгляд справи по суті на 15.09.2020 о 12 год. 30 хв.

В судове засідання 15.09.2020 сторони своїх представників не направили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

Суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем (позичальником) зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в рамках кредитного договору №1501.4687/FW1501.1364 від 22.08.2018. Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору на його адресу була спрямована вимога про дострокове погашення кредиту. З урахуванням умов кредитного договору та приписів діючого законодавства відповідачу (позичальнику) нараховано до стягнення проценти за користування кредитом, проценти за неправомірне користування кредитом та пеня. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 14, 15, 16, 525, 526, 554, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивачем не доведено правомірність пред`явлення позичальнику і поручителю вимог про повне дострокове погашення кредиту. Крім того, надані позивачем копії списку згрупованих відправлень та фіскального чеку від 14.06.2019 не дають змоги встановити зміст відповідних поштових відправлень, тому надані докази не можуть вважатися належними доказами направлення відповідачу саме вимоги про дострокове погашення заборгованості. У зв`язку з цим відповідач вважає недоведеним твердження позивача про те, що обов`язок відповідача щодо дострокового погашення кредиту виник 19.06.2019 в порядку, встановленому пунктом 16 рамкової угоди. Відповідач вказує, що умовами рамкової угоди та кредитних договорів не передбачено сплати процентів за неправомірне користування кредитом, тому вимоги про їх сплату не визнаються відповідачем. Зазначає, що за змістом п. 5 рамкової угоди та п. 4 кредитних договорів передбачено сплату процентів за користування кредитом відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, а не процентів за користування чужими грошовими коштами в порядку ст. 536 Цивільного кодексу України чи процентів річних, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Крім того, зауважив, що згідно з наданим позивачем розрахунком проценти за неправомірне користування кредитом нараховані після виставлення вимог про дострокове погашення кредиту від 14.06.2019, однак позивачем не доведено пред`явлення позичальнику і поручителю вимог про повне дострокове погашення кредиту. Також відповідач повністю заперечує проти заявленої до стягнення суми пені, посилаючись на те, що позивачем нараховано пеню з порушенням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з пропуском строку позовної давності. Посилається на те, що згідно з наданим позивачем розрахунком пеня нарахована після виставлення вимог про повне дострокове погашення кредиту на весь залишок суми кредиту, однак позивачем не доведено пред`явлення позичальнику і поручителю вимог про повне дострокове погашення кредиту. Відповідач вважає необґрунтованим нарахування пені. Крім того, зауважив, що позивачем невірно зазначено населений пункт, де знаходиться відповідач: зазначено Константинівка замість дійсної назви - Костянтинівка, а також не зазначено вимог щодо кожного відповідача окремо, що порушує право на подання заперечень кожним з відповідачів. Додатково вказує, що на адресу відповідача надійшли документи, які не засвідчені належним чином, тому відповідач вважає за необхідне ознайомитись із оригіналами письмових доказів.

Позивач у відповіді на відзив просив задовольнити позовні вимоги повністю, а доводи відповідача - відхилити. Зауважив, що позовні вимоги пред`явлено до одного відповідача, тому доводи відповідача про неможливість розрізнити позовні вимоги є безпідставними. Щодо надання оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви, позивач зазначив, що оригінали цих документів наявні у відповідача як сторони кредитних відносин із позивачем. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування доказів мають бути зазначені причини неможливості отримати доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Оскільки такі причини відповідачем зазначені не були, позивач не вбачає необхідності у витребуванні оригіналів додатків до позовної заяви. Щодо виписки з рахунку позичальника позивач зазначив, що така виписка може бути самостійно сформована позичальником через систему дистанційного управління рахунками "Клієнт-Банк" і в ній буде відображено таку саму інформацію. Щодо вимоги про дострокове погашення кредиту позивач зазначив, що після надсилання вимог про дострокове погашення кредиту в червні 2019 року між банком та позичальником велися переговори з врегулювання заборгованості, однак заборгованість не була сплачена позичальником в добровільному порядку. Позивач посилається на те, що таблицею №1 розрахунку заборгованості підтверджується, що банк зупинив графіки та виніс борг по капіталу та процентам на дострокове погашення кредиту 15.11.2019. Щодо нарахування процентів за неправомірне користування кредитом позивач пояснив, що нарахування процентів передбачено законодавством в силу ст. ст. 536, 625 Цивільного кодексу України. Сторонами в кредитному договорі визначено інший розмір процентів - 17,5% річних. Щодо нарахування пені позивач зауважив, що відповідно до п. 5.5 рамкової угоди пеня нараховується до дати повної фактичної оплати заборгованості і до стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю в три роки. Отже, сторони в договорі відступили від положень ч. 6 ст. 232 господарського кодексу України та встановили більший термін нарахування пені, а також збільшили позовну давність відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України. Щодо назви населеного пункту, де знаходиться відповідач, позивач зауважив, що дійсно в позовній заяві була допущена описка при зазначенні населеного пункту, однак в ухвалі суду зазначена вірна його назва. Додатково позивач зауважив, що відповідач не надав доказів сплати кредиту, а отриманий банком відзив не містить підпису уповноваженої особи.

В судовому засіданні 15.09.2020 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" (позичальник, відповідач) укладено рамкову кредитну угоду №FW1501.1364 (далі - рамкова кредитна угода).

У п. 1 рамкової кредитної угоди сторони домовились про те, що банк встановлює для позичальника рамкові кредитні умови: максимальна сума - 20000000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних. Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення.

Пунктом 5 рамкової кредитної угоди встановлено, що за користування кредитними послугами позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти в розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

За умовами п. 5.2 рамкової кредитної угоди проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою. Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (надалі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу.

У п. 16 рамкової кредитної угоди сторони погодили, що банк може вимагати дострокового погашення кредиту за будь-яким з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з урахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох визначених у даному пункті подій (кожна - «Подія невиконання зобов`язань»), зокрема прострочення позичальником належних до сплати платежів більше ніж 30 календарних днів.

Пунктом 20 рамкової кредитної угоди встановлено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого пунктом 1 рамкової угоди. Закінчення строку дії рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.

В межах рамкової кредитної угоди сторони уклали 22.08.2018 кредитний договір №1501.4687/FW1501.1364 (далі - кредитний договір).

За умовами пунктів 1 - 3 кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит (надалі - кредит), загальна сума якого складає 1100000,00 грн. строком на 36 місяців від дати видачі кредиту включно. Кредит використовується для придбання основних засобів. Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів (надалі - графік), що є додатком №1 до цього договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у кредитора.

Відповідно до п. 4 кредитного договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 17,50% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється в розмірі, що визначається за формулою: проценти = індекс UIRD + 3,23%.

Дані про величину індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет, зокрема на офіційному сайті банку (http://www.procreditbank.com.ua).

Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули, не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим договором для кредитів, що видаються в національній валюті України, становить 15,00% річних, виходячи з 360 днів у році.

Додатком №1 до кредитного договору є графік повернення та сплати процентів, в якому погоджено, що кредит в загальній сумі 1100000,00 грн. сплачується трьома платежами в розмірі 366666,00 грн. 22.01.2019, 22.01.2020 та 23.08.2021, а також розраховано щомісячні проценти за користування кредитом за ставкою 17,50% річних за період з 24.09.2018 по 23.08.2021 в загальній сумі 315129,32 грн., які сплачуються відповідно до такого графіку:

24.09.2018 - 17645,83 грн.;

22.10.2018 - 14972,22 грн.;

22.11.2018 - 16576,39 грн.;

24.12.2018 - 17111,11 грн.;

22.01.2019 - 15506,94 грн.;

22.02.2019 - 11050,92 грн.;

22.03.2019 - 9981,48 грн.;

22.04.2019 - 11050,92 грн.;

22.05.2019 - 10694,44 грн.;

24.06.2019 - 11763,88 грн.;

22.07.2019 - 9981,48 грн.;

22.08.2019 - 11050,92 грн.;

23.09.2019 - 11407,40 грн.;

22.10.2019 - 10337,96 грн.;

22.11.2019 - 11050,92 грн.;

23.12.2019 - 11050,92 грн.;

22.01.2020 - 10694,44 грн.;

24.02.2020 - 5881,93 грн.;

23.03.2020 - 4990,73 грн.;

22.04.2020 - 5347,21 грн.;

22.05.2020 - 5347,21 грн.;

22.06.2020 - 5525,45 грн.;

22.07.2020 - 5347,21 грн.;

25.08.2020 - 6060,17 грн.;

22.09.2020 - 4990,73 грн.;

22.10.2020 - 5347,21 грн.;

23.11.2020 - 5703,69 грн.;

22.12.2020 - 5168,97 грн.;

22.01.2021 - 5525,45 грн.;

22.02.2021 - 5525,45 грн.;

22.03.2021 - 4990,73 грн.;

22.04.2021 - 5525,45 грн.;

24.05.2021 - 5703,69 грн.;

22.06.2021 - 5168,97 грн.;

22.07.2021 - 5347,21 грн.;

23.08.2021 - 5703,69 грн.

Як вбачається з виписки банку по рахунку позичальника, на виконання кредитного договору банк перерахував на рахунок позичальника 22.08.2018 кредитні кошти в розмірі 1100000,00 грн.

Враховуючи прострочення сплати позичальником чергових платежів за договором більше ніж на 30 днів, банк звернувся до позичальника з вимогою вих. №1-2/19/4710 від 24.06.2019, в якій на підставі ст. ст. 526, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України вимагав здійснити повне дострокове погашення кредиту в сумі 733333,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 10694,44 грн., а також сплати пеню в сумі 14901,30 грн. протягом п`яти банківських днів з моменту відправлення даної вимоги.

Позичальник не виконав вимогу банку, що стало підставою для звернення банку до суду з позовом у даній справі про стягнення з позичальника 833368,43 грн., які складаються: з 733333,00 грн. заборгованості за кредитним договором, 76250,33 грн. процентів за користування кредитними коштами за період з 24.09.2018 по 15.11.2019, 1156,22 грн. процентів за неправомірне користування кредитом за період з 16.11.2019 по 18.11.2019, 22628,88 грн. пені за порушення виконання зобов`язання за період з 25.09.2018 по 18.11.2019.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі рамкової кредитної угоди від 22.08.2018 №FW1501.1364 та кредитного договору №1501.4687/FW1501.1364 від 22.08.2018, який укладений в межах цієї рамкової угоди, які за змістом закріплених у них прав та обов`язків сторін є кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з виписки банку по рахунку позичальника, в порушення погодженого графіку позичальник здійснив погашення чергового платежу за кредитом з простроченням 18.02.2019 в сумі 366666,00 грн., а також здійснив часткову сплату процентів з простроченням 24.09.2018 в сумі 1549,46 грн., 25.09.2018 в сумі 16096,37 грн., 22.10.2018 в сумі 14972,22 грн., 18.02.2019 в сумі 49194,44 грн. та донарахованих процентів у сумі 4812,50 грн., 17.05.2019 в сумі 11100,00 грн., 31.05.2019 в сумі 20983,32 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позичальника.

З викладеного вбачається, що позичальник прострочив сплату процентів за період з 22.11.2018 по 22.01.2019 в загальній сумі 49194,44 грн. більше, ніж на три місці (сплачені 18.02.2019), а також прострочив сплату процентів за період з 22.02.2019 по 22.03.2019 в загальній сумі 21032,40 грн. більше, ніж на місяць.

За змістом п. 16 рамкової кредитної угоди прострочення позичальником належних до сплати платежів більше ніж 30 календарних днів надає банку право вимагати дострокового погашення кредиту за будь-яким з кредитних договорів й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з урахуванням усіх процентів та інших нарахувань.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором в порядку ст. 1050 Цивільного кодексу України позивач надіслав відповідачу 24.06.2019.

Таким чином, строк виконання зобов`язань за кредитним договором вважається таким, що настав. У зв`язку з цим відповідач мав сплатити позивачу суму заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом достроково, у строк, встановлений у вимозі, - протягом п`яти банківських днів з моменту відправлення даної вимоги. Вимогу відправлено позичальнику 24.06.2019, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №1621 від 24.06.2019 та фіскальним чеком від 24.06.2019.

Отже, строк виконання вимоги становив до 01.07.2019 включно.

За вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Факт надання кредиту та наявність у відповідача простроченої заборгованості зі сплати процентів більше, ніж на 30 днів станом на дату направлення вимоги, підтверджуються наданими позивачем доказами.

Відповідач не надав доказів сплати кредиту та процентів у встановлені графіком строки.

Враховуючи викладене, суд визнав, що в банку були фактичні та правові підстави для направлення позичальнику вимоги про дострокову сплату кредиту.

Щодо заперечень відповідача про те, що він не отримував вимогу, суд зазначає, що позивач надав докази надсилання відповідачу засобами поштового зв`язку вимоги про дострокове повернення кредиту. Відповідач, зі свого боку, не спростував даних доказів, зокрема, не підтвердив, що в даний період часу відповідач не отримував поштової кореспонденції від позивача або отримував іншу кореспонденцію, замість вимоги.

Таким чином, строк оплати всього кредиту в розмірі 733333,00 грн., що залишився несплаченим на дату направлення вимоги, слід вважати таким, що настав після спливу строку, встановленого у вимозі, тобто з 02.07.2019.

Відповідач не надав суду доказів сплати кредиту в розмірі 733333,00 грн. У зв`язку з цим суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати кредиту в розмірі 733333,00 грн. законними та обґрунтованими.

Щодо нарахованих позивачем процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку позовних вимог позивач нарахував 76250,33 грн. процентів за користування кредитними коштами за ставкою 17,50% річних за період з 24.09.2018 по 15.11.2019, а також 1156,22 грн. процентів за неправомірне користування кредитом за період з 16.11.2019 по 18.11.2019 за підвищеною ставкою 18,92% річних.

Проценти за неправомірне користування кредитом у сумі 1156,22 грн. нараховані банком за період з 16.11.2019 по 18.11.2019 за підвищеною ставкою 18,92% річних, посилаючись на факт зміни процентної ставки відповідно до умов п. 3 кредитного договору на підставі складеного банком нового графіку погашення заборгованості зі зміненою процентною ставкою в редакції від 22.08.2019.

Як було зазначено, за змістом частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з викладеного, банк, пред`явивши вимогу про дострокову сплату кредиту та належних до сплати процентів, таким чином змінює строк кредитування та фактично припиняє взаємовідносини сторін за кредитним договором. У зв`язку з цим, за висновком суду, у банку відсутні правові підстави вимагати від позичальника сплати процентів у встановленому кредитним договором порядку, відповідно до погодженого графіку, оскільки кредитування банком позичальника фактично припинено після направлення вимоги на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Зазначена правова позиція суду підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд визнав правомірним нарахування позивачем процентів за користування кредитом тільки за період з 24.09.2018 по 01.07.2019 за ставкою 17,50% річних в загальній сумі 12085,86 грн., які розраховані наступним чином.

Згідно графіку до договору в період з 24.09.2018 по 24.06.2019 підлягали сплаті проценти за ставкою 17,50% річних в загальному розмірі 136354,13 грн., а 22.07.2019 підлягали сплаті проценти в розмірі 9981,48 грн. Звідси за 1 день 01.07.2019 судом розраховано до сплати проценти в розмірі 9981,48 грн./31 день липня = 321,98 грн. Отже, всього на дату виконання вимоги підлягали сплаті проценти в сумі 136676,11 грн.

Позичальником сплачені проценти за період з 24.09.2018 по 31.05.2019 в загальній сумі 118708,31 грн. (з урахуванням донарахованих процентів за ставкою 17,50% річних в сумі 4812,50 грн. за період з 23.01.2019 по 18.02.2019). Отже, не сплаченими на дату виконання вимоги були проценти за ставкою 17,50% річних в сумі 17967,80 грн. (136676,11 грн. - 118708,31 грн.).

Відповідач не надав доказів сплати процентів, правомірно нарахованих банком за ставкою 17,50% річних в сумі 17967,80 грн. на дату виконання вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 17967,80 грн. підлягають задоволенню.

Решта процентів нарахована банком неправомірно, у тому числі проценти за підвищеною ставкою 18,92% річних за період з 16.11.2019 по 18.11.2019.

При цьому суд зазначає, що банк не довів правомірність застосування ним підвищеної ставки процентів у спірних правовідносинах.

За умовами п. 4 кредитного договору банк зобов`язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу може бути невідомий кредитору, у повідомленні буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням кредитором свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту.

Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з урахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується за принципом формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюється пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису банку.

В даному випадку банк надав суду тільки односторонньо складений банком графік в редакції від 22.08.2019, без доказів надсилання позичальнику в будь-який погоджений сторонами спосіб повідомлення про зміну процентної ставки. З огляду на це такий графік не може вважатися належним доказом зміни процентної ставки за кредитним договором.

Крім того, за висновком суду, після направлення банком вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, та фактичного припинення кредитних взаємовідносин, у банку відсутні правові підстави для зміни умов кредитування.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача процентів, нарахованих після 01.07.2019 за ставкою 17,50% річних в розмірі 58282,53 грн. (76250,33 грн. - 17967,80 грн.) та процентів, нарахованих за підвищеною ставкою 18,92% річних в сумі 1156,22 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.5 рамкової кредитної угоди передбачено, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальника відповідно до цієї угоди та укладених на її підставі кредитних договорів позичальник зобов`язаний сплатити штрафну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості.

Отже, сторони погодили можливість нарахування пені за весь час прострочення виконання зобов`язання.

За прострочення сплати кредиту та процентів позивач нарахував пеню на підставі п. 5.5 рамкової угоди в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.09.2018 по 18.11.2019 в загальній сумі 22628,88 грн.

Суд здійснив перерахунок пені з огляду на встановлені судом строки нарахування процентів. Також суд зауважує, що позивач включив в періоди прострочення дні оплат, що є невірним, та призвело до завищення суми нарахованої пені.

Суд здійснив розрахунок пені за прострочення сплати процентів в межах позовних вимог таким чином:

1) за прострочення сплати процентів в сумі 16096,37 грн. пеня судом не нараховується за 25.09.2018, оскільки дана сума процентів сплачена 25.09.2018;

2) за прострочення сплати процентів в сумі 16576,39 грн. пеня нарахована за період з 23.11.2018 по 17.02.2019 (87 днів) в розмірі 1422,39 грн. (проценти сплачені 18.02.2019);

3) за прострочення сплати процентів в сумі 17111,11 грн. пеня нарахована за період з 25.12.2018 по 17.02.2019 (55 днів) в розмірі 928,22 грн. (проценти сплачені 18.02.2019);

4) за прострочення сплати процентів в сумі 15506,94 грн. пеня нарахована за період з 23.01.2019 по 17.02.2019 (26 днів) в розмірі 397,66 грн. (проценти сплачені 18.02.2019);

5) за прострочення сплати процентів в сумі 11050,92 грн. пеня нарахована за період з 23.02.2019 по 16.05.2019 (83 дні) в розмірі 898,30 грн. (проценти сплачені 17.05.2019);

6) за прострочення сплати процентів в сумі 9981,48 грн. пеня нарахована за період з 23.03.2019 по 16.05.2019 (55 днів) в розмірі 535,72 грн. (проценти в сумі 49,08 грн. сплачені 17.05.2019 (залишок платежу на суму 11100,00 грн.));

7) за прострочення сплати процентів в сумі 9932,40 грн. (залишок процентів після часткової сплати суми 49,08 грн.) пеня нарахована за період з 17.05.2019 по 30.05.2019 (14 днів) в розмірі 133,34 грн. (проценти сплачені 31.05.2019);

8) за прострочення сплати процентів в сумі 11050,92 грн. пеня нарахована за період з 23.04.2019 по 30.05.2019 (38 днів) у розмірі 403,59 грн. (проценти сплачені 31.05.2019);

9) за прострочення сплати процентів в сумі 10694,44 грн. пеня нарахована за період з 23.05.2019 по 18.11.2019 (180 днів) у розмірі 1773,52 грн.;

10) за прострочення сплати процентів в сумі 11763,88 грн. пеня нарахована за період з 25.06.2019 по 18.11.2019 (147 днів) у розмірі 1578,62 грн.;

11) за прострочення сплати процентів в сумі 321,98 грн., які розраховані судом за 01.07.2019 (строк виконання вимоги про дострокове виконання зобов`язань), пеня нарахована за період з 23.07.2019 по 18.11.2019 (119 днів) у розмірі 34,60 грн.

Таким чином, всього пеня за прострочення сплати процентів складає 8105,96 грн.

Решта процентів нарахована позивачем безпідставно, тому пеня за прострочення їх сплати судом не нараховується.

За прострочення сплати заборгованості за кредитом в сумі 366667,00 грн. пеня нарахована судом в межах позовних вимог за період з 23.01.2019 по 18.02.2019 (27 днів) у розмірі 9764,39 грн.

За прострочення сплати заборгованості за кредитом в сумі 733333,00 грн. пеня нарахована судом в межах позовних вимог за період з 16.11.2019 по 18.11.2019 (3 дні) у розмірі 1868,49 грн.

Таким чином, всього пеня за прострочення сплати кредиту за розрахунком суду складає 11632,88 грн. Загальна сума пені за прострочення сплати процентів та кредиту за розрахунком суду складає 19738,84 грн. В цій сумі вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню. У стягненні решти пені в сумі 2890,04 грн. суд відмовляє, оскільки вона нарахована необґрунтовано.

Підстав для застосування позовної давності згідно із заявою відповідача суд не вбачає, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У п. 5.5 рамкової кредитної угоди сторони погодили, що до стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю у три роки. Пеня розрахована позивачем в межах цього строку.

Щодо доводів відповідача про невірне зазначення позивачем населеного пункту відповідача (Константинівка замість дійсної назви - Костянтинівка) суд зазначає, що неточність у найменуванні населеного пункту відповідача дозволяє вірно визначити даний населений пункт і не впливає на зміст позовних вимог по суті.

Щодо посилань відповідача про надання йому позивачем неналежним чином засвідчених копій документів суд зазначає, що дані доводи відповідача нічим не підтверджені. Крім того, судовий розгляд неодноразово відкладався судом, у тому числі за клопотанням відповідача з метою надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи, однак відповідач не скористався належним чином своїми процесуальними правами.

Доводи відповідача про те, що в позовній заяві не зазначено вимог щодо кожного відповідача окремо, що порушує право на подання заперечень кожним з відповідачів, є безпідставними, оскільки позов пред`явлено тільки до одного відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, виходячи з такого розрахунку: заявлено до стягнення вимоги на суму 833368,43 грн., за розгляд яких сплачено судовий збір в сумі 12500,53 грн. (1,5% ціни позову відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»); задоволено судом вимоги на суму 771039,64 грн.; звідси до стягнення з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 771039,64 грн./ 833368,43 грн. х 12500,53 грн. = 11565,60 грн. Решта витрат зі сплати судового збору в сумі 934,93 грн. (12500,53 грн. - 11565,60 грн.) покладається на позивача.

Керуючись 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блексі Фрут Компані" (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, буд. 97/2) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд.107-А) 733333,00 грн. (сімсот тридцять три тисячі триста тридцять три грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 17967,80 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім грн. 80 коп.) процентів за користування кредитними коштами, 19738,84 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять вісім грн. 84 коп.) пені за порушення виконання зобов`язання та 11565,60 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Відмовити в позові в частині стягнення 58282,53 грн. процентів за користування кредитом, 1156,22 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 2890,04 грн. пені.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 934,93 грн. покласти на позивача.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 24.09.2020.

Суддя О.В.Федорова