Рішення № 91743062, 22.09.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3241/20

Провадження № 2/740/1125/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2020 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді -Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря судових засідань - Дьоміної Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» та приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 02 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з нього заборгованості в сумі 31161,55 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 02 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. був винесений виконавчий напис, яким з нього на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» стягнуто 31111,55 грн заборгованості за кредитним договором №011/27820/322748 від 19.07.2016 та 50,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, а всього 31161,55 грн.

03.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Вважає, що вказаний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., є таким, що не підлягає виконанню, оскільки винесений без підтвердження безспірності вимог банку до боржника.

Зазначає, що дійсно 19.07.2016 він уклав кредитний договір з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та постійно сплачував кошти за вказаним договором. В подальшому він припинив сплату коштів, оскільки його дружина тяжко хворіла і згодом померла, а він залишився сам з трьома дітьми. Вважає, що його заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» становить близько 10 000 грн, а за період з моменту винесення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. виконавчого напису приватним виконавцем з нього стягнуто 12000 грн.

При вчиненні виконавчого напису він фактично був позбавлений можливості заперечити наявність договірних відносин з ТОВ «Росвен Інвест Україна» та самого боргу, що свідчить про спірність суми за договором, на яку було вчинено виконавчий напис, тому приватний нотаріус не мав жодних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення боргу за кредитним договором, попередньо не переконавшися та не отримавши від банку документів, які б підтвердили, що вказана заборгованість є безспірною.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені. Від позивача та його представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та про підтримку позову.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені, не подали відзив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2016 між позивачем та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір №011/27820/322748.

02 січня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис про стягнення на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» невиплачених у строк відповідно до умов кредитного договору від 19.07.2016 №011/27820/322748 грошових коштів за період з 31.05.2018 по 02.01.2020 в сумі 31111,55 грн з урахуванням: 30342,14 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 769,41 грн - заборгованість за відсотками. Стягнуто 50 грн витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, а всього - 31161,55 грн (а.с.14).

03.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 115 від 02.01.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» грошових коштів в сумі 31161,55 грн (а.с. 15).

За правилами ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів регламентовано Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями, - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного, тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус не впевнився у відсутності заперечень боржника щодо заборгованості.

За викладених обставин, у приватного нотаріуса не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові КЦС ВС від 23 січня 2018 року в справі №310/9293/15-ц, правового висновку в постанові ВСУ від 05.07.2017 р. №6-887/цс 17 в разі встановлення судом фактичних обставин, що спростовують безспірність заборгованості, порушення вимог закону про порядок видачі виконавчого напису, - підлягає захисту право боржника, що дає підстави задовольнити вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того слід скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2020 року у виді зупинення стягнення виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. від 02 січня 2020року за № 115.

Керуючись ст.15, 16, 18, 253, 256, 258, 267 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.141, 263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 02 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацькии Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», адреса: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованості по договору від 19.07.2016 №011/27820/322748 року в сумі 31161 (тридцять одна тисяча сто шістдесят одна) грн 55 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 30 липня 2020 року у виді зупинення стягнення виконавчого документа - виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацькии Ігорем Вікторовичем від 02 січня 2020року за № 115, скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. судового збору на користь ОСОБА_1 .

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова