Ухвала суду № 91733517, 22.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37821/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю секретаря Кузуб А.Т., особи, за клопотанням якої здійснюється судове провадження - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.09.2020 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м.Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2014 року у справі № 757/38559/14-к.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на 56,15 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 20214,00 грн. ТОВ «Карбон ЛТД», що належить йому. Зазначає, що ні його у статусі підозрюваного, ні його захисників при накладанні арешту на майно в судове засідання викликано не було, пояснень він не надавав, тому вважає, що порушено його права та права інших учасників ТОВ «Карбон ЛТД». Також з ухвали не вбачається, що відносно майна, на яке накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та не містить доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту майна. З огляду на викладене, вважає, що арешт майна підлягає скасуванню, оскільки його накладено необґрунтовано.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав і просив задовольнити.

Слідчий ГСУ НП України в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті провадження за його відсутності.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши позицію заявника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням МВС України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012110060000127 від 26.11.2012 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.ч. 1,3 ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2014 року у справі № 757/38559/14-к за клопотанням слідчого слідчої групи ГСУ МВС України Матейчука Ю.А. накладено арешт на на 56,15 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 20214,00 грн. ТОВ «Карбон ЛТД» ЄДРПОУ 21647378) (м. Київ, провулок Лабораторний,1), що належить ОСОБА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

За своїм змістом клопотання ОСОБА_1 про скасування вказаного арешту є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2014 року, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

Таким чином, можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2014 року, при накладенні арешту на майно, слідчий суддя виходив з наведених в клопотанні слідчого правових підстав для арешту майна, а саме наявність обґрунтованої підозри та достатності доказів, що вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вид майна яке належить арештувати, відсутність можливих наслідків арешту для інших осіб, розумність та співрозмірність застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна, з огляду на санкцію ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Заявником не надано до клопотання доказів того, що досудове розслідування, в рамках якого було накладено арешт на майно, завершено та відпала необхідність в його застосуванні, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовувало висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020, та надало слідчому судді підстави вважати, що необхідність накладення арешту на зазначене майно на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

Не вбачаючи підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, керуючись ст. ст. 22, 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 18.06.2020 про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя К.Е. Константінова