Ухвала суду № 91729551, 23.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/15030/15-ц

Провадження № 6/638/532/20

У Х В А Л А

23 вересня 2020 року м. Харків

Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді – Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання – Рассохи В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у справі № 638/15030/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа –Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про заміну стягувача у справі № 638/15030/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа –Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка отримана судом 16 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час та місце його проведення.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2015 року, яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства «Альфа –Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року на загальну суму 36366 (тридцять шість тисяч триста шістдесят шість) грн 66 коп., судовий збір у сумі 363 (триста шістдесят три) грн 37 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За Договором факторингу № 1 від 21 червня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до Договору.

Однак, з доданої до заяви копії витягу Додатку № 1 до Договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року не вбачається, що право вимоги за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року перейшло від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки в копії витягу Додатку № 1 не міститься даних щодо вказаного кредитного договору, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Водночас, як зазначалось вище, право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» виключно щодо договорів, які зазначені в Додатку № 1 до Договору факторингу № 1 від 21 червня 2016 року.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року та ТОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» у цьому кредитному договорі.

В подальшому ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідно до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року передало ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» право грошової вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, яке в свою чергу на підставі Договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року відступило право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-4 до Договору, що доданий до цього договору.

З копій Додатку № 1-1 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року та Додатку № 1-1 до Договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року не вбачається, що грошова вимога за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 входила до предмету вказаних Договорів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Додану до заяви про заміну стягувача копію аркушу Додатку 1-1 до Договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, підписаної Генеральним директором ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якої за № 67183 від ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №500436568 від 05 грудня 2013 року, суд до уваги не бере, оскільки вона підписана тільки однією стороною договірних правовідносин, а саме новим кредитором за Договором відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, та не може бути доказом того, що Первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» передав право вимоги за вказаним кредитним договором.

З наданих заявником ТОВ «Вердикт Капітал» доказів не вбачається, що як ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», так і ТОВ «Кредитні ініціативи» мало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року, а тому підстав вважати, що право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», і воно є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» у справі, у суду немає.

З урахуванням положень ст. 12, 81 ЦПК України, беручи до уваги, що з поданої до суду заяви про заміну стягувача та доданих до неї документів не вбачається, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року перейшло від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал», суд дійшов висновку, що всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України ТОВ «Вердикт Капітал» не довело належними та допустимими доказами обставини, які мають значення для справи і на які воно посилається як на підставу своїх вимог, а саме, що до нього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 500436568 від 05 грудня 2013 року, тобто відбулась заміна кредитора і воно є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» у вказаній справі, тому суд відмовляє ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви про заміну стягувача правонаступником у цивільній справі № 638/15030/15-ц.

На підставі викладеного ст. 12, 13, 55, 77, 78, 81, 82 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у справі № 638/15030/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа –Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 23 вересня 2020 року.

Суддя І.П. Латка