Ухвала суду № 91729037, 22.09.2020, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/742/20

номер провадження 2/546/394/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

22 вересня 2020 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Решетилівської районної спілки споживчих товариств, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Довбиш Сергій Миколайович, про встановлення нікчемності договору купівлі–продажу, скасування державної реєстрації права власності, заборону вчинення дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 74 800,00 грн, -

в с т а н о в и в :

15.09.2020 позивачка звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просить суд:

- встановити нікчемність договору купівлі-продажу № 472 від 06.05.2020 301/1000 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М.;

- скасувати державну реєстрацію права власності від 06.05.2020 на 301/1000 частку вказаного приміщення, проведену на ім`я ОСОБА_2 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу;

- заборонити Решетилівській райспоживспілці відчужувати або передавати у користування місця загального користування, допоміжні приміщення, в тому числі приміщення, у яких стоять загальнобудинкові вузли обліку холодного водопостачання та електропостачання, а саме труби, сходові клітини, туалети, кладові, коридори, топочну і т.д. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 надати їй, як співвласнику нежитлової будівлі, доступ до місць загального користування, допоміжних приміщень в тому числі приміщення, у яких стоять загальнобудинкові вузли обліку холодного водопостачання та електропостачання, а саме труби, сходові клітини, туалети, кладові, коридори, топочну і т.д. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 відшкодувати їй шкоду у вигляді упущеної вигоди за період з 10.05.2020 по 15.09.2020 у розмірі 74 800,00 грн;

- зобов`язати ОСОБА_2 за його рахунок відновити пошкоджене ним електропостачання її приватного стоматологічного кабінету за адресою: вул. Базарна, буд. 3, м. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області.

Справу просить розглядати у порядку спрощеного позовного провадження бкз виклику учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2005 році вона придбала приміщення нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які використовує для медичної практики відповідно ліцензіям МОЗ. 06.05.2020 ОСОБА_2 придбав у Решетилівської районної спілки споживчих товариств 301/1000 частку нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого останній самоправно перекрив загальнобудинкову систему холодного водопостачання, закрив туалет, заборонив ходити коридорами позивачці та її пацієнтам, запропонував їй зробити окремий вхід до її кабінету на2-й поверх. ОСОБА_2 змінив замок на вхідних дверях будівлі, відрізав електричний кабель до її стоматологічного кабінету. Позивачка вказує, що через такі дії ОСОБА_2 вона втратила доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин. Вказує, що станом на 15.09.2020 вона не працює 88 днів. Найменша сума, яку вона заробляла за робочий день становить 850,00 грн, отже упущена вигода за її розрахунком становить 74 800,00 грн.

Справу передано на розгляд головуючому судді Зіненку Ю.В. згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.09.2020.

Ухвалою від 17.09.2020 суддею заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зіненка Ю.В. задоволено, справу передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України.

17.09.2020 шляхом повторного авторозподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Статтями 175 та 177 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.

Вищенаведена позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою заявлено шість позовних вимог, з яких одна вимога майнового характеру, а саме:

- зобов`язати ОСОБА_2 відшкодувати їй шкоду у вигляді упущеної вигоди за період з 10.05.2020 по 15.09.2020 у розмірі 74 800,00 грн;

та п`ять вимог – немайнового характеру, а саме:

- встановити нікчемність договору купівлі-продажу 301/1000 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 472, виданий 06.05.2020 приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М.;

- скасувати державну реєстрацію права власності від 06.05.2020 на 301/1000 частку вказаного приміщення, проведену на ім`я ОСОБА_2 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу;

- заборонити Решетилівській райспоживспілці відчужувати або передавати у користування місця загального користування, допоміжні приміщення, в тому числі приміщення, у яких стоять загальнобудинкові вузли обліку холодного водопостачання та електропостачання, а саме труби, сходові клітини, туалети, кладові, коридори, топочну і т.д. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 надати їй, як співвласнику нежитлової будівлі, доступ до місць загального користування, допоміжних приміщень в тому числі приміщення, у яких стоять загальнобудинкові вузли обліку холодного водопостачання та електропостачання, а саме труби, сходові клітини, туалети, кладові, коридори, топочну і т.д. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 за його рахунок відновити пошкоджене ним електропостачання її приватного стоматологічного кабінету за адресою: вул. Базарна, буд. 3, м. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області;

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача є похідною вимого від вимоги про визнання договору купівлі-продажу нікчемним, судовий збір за неї не справляється.

Таким чином, за даним позовом підлягає сплаті судовий збір за одну вимогу майнового характеру та чотири вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п.12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1 та 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, яка подана фізичною особою - у розмірі1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якою на 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, розмір судового збору, який підлягає сплаті за позовну вимогу немайнового характеру становить 840,00 грн (2102,00 х 0,4 = 840,00).

Тому, за чотири позовні вимоги немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3 360,00 грн (840,80 грн х 4 = 3 360,00 грн).

Що стосується вимоги майнового характеру про стягнення упущеної вигоди у розмірі 74 800,00 грн, сплаті підлягає судовий збір за мінімальною ставкою, яка становить 840,80 грн.

Тобто, за пред`явлення даного позову до суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 4 200,80 грн (840,80 грн х 5 = 3 360,00 грн)

Позивачкою при зверненні до суду з вищевказаною позовною заявою судовий збір не сплачено.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як позивачка у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Окрім того, ОСОБА_1 заявляє клопотання про звільнення її від сплати судового збору, враховуючи її скрутне матеріальне становище, посилаючись на те, що обставиною, яка не потребує доведення є те, що працездатна особа, яка не працює на роботі, не має коштів. Зазначає, що не має рахунків у банках, паїв, земельних ділянок та іншої нерухомості, окрім однокімнатної квартири та стоматологічного кабінету. Вказує, що перебуває на утриманні дочки, яка за власну стипендію у 2 700,00 грн оплачує її рахунки. Посилається на те, що у разі незвільнення її від сплати судового збору буде позбавлена конституційного права на судовий захист, бо це значитиме, що суд захищає тільки тих, у кого є гроші і тоді буде порушена ст. 3 Конституції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи характер виниклих спірних правовідносин, а також те, що ані позовна заява, ані додані до неї документи не містять інформації про перебування сторін у трудових відносинах, спір виник не з трудових правовідносин, позивачка не заявляє позовних вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, норми п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягають застосуванню.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивачкою надано до суду скріншот із особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України ОСОБА_3 , яка не є учасником даної справи, та копії квитанцій про оплату комунальних послуг від 09.09.2020 на суму 126,80 грн та 55,80 грн, у яких відправником зазначено ОСОБА_1 .

Разом з тим, до позову не долучено жодного доказу відсутності доходів саме у позивачки.

Окрім того, надані позивачкою відомості щодо доходів ОСОБА_3 не вказують на те, що ОСОБА_1 не отримує будь-яких доходів та не підтверджують жодним чином її скрутне матеріальне становище.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст.136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачкою до суду не надано жодних доказів того, що розмір судового збору, який підлягає оплаті за даним позовом перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

ОСОБА_1 не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що протягом 01.01.2019-31.12.2019 (попередній рік) вона, саме ОСОБА_1 , не отримувала доходів (довідка від Пенсійного фонду України, довідка про доходи від податкового органу тощо).

Окрім того, не зазначено та не надано доказів щодо належності позивачки до категорії осіб, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Будь-яких інших підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору у позовній заяві та додатних до неї документах не наведено та не надано на їх підтвердження належних та допустимих доказів.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Суд також зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року, заява № 68490/01).

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на зазначене, сплаті позивачкою підлягає сума судового збору у розмірі 4 200,80 грн (чотири тисячі двісті гривень 80 копійок) за наступними реквізитами:

отримувач коштів: Решетилівське УК/Решетилівський р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37852478;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA 558999980313161206000016422;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050);

Наявність відомчої ознаки: «00» без деталізації за відомчою ознакою.

Статус рахунку: 0-розблоковано, 99-заблоковано: 0.

Оригінал квитанції про оплату необхідно надати до суду у встановлений ухвалою строк.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк на усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Решетилівської районної спілки споживчих товариств, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Довбиш Сергій Миколайович, про встановлення нікчемності договору купівлі–продажу, скасування державної реєстрації права власності, заборону вчинення дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної шкоди (про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати (упущеної вигоди) - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, але не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, вказані у даній ухвалі, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Романенко