Рішення № 91721261, 07.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/262/20

Суддя О.В. Конюх, про секретарі судового засідання Гомі А.С, розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ

до відповідача фізичної особи – підприємця Жукова Олександра Юрійовича, с. Шевченкове Броварського району,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

про зобов`язання повернути майно та

стягнення 149663,28 грн. неустойки.

за участю представників:

від позивача: Дорогін К.Ю., адвокат, довіреність від 01.06.2020;

від третьої особи: Котовський В.М., в порядку самопредставництва, посадова інструкція від 17.09.2019, довіреність від 03.01.2020 №1;

від відповідача: ФОП Жуков О.Ю., особисто;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно – монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ (далі по тексту – АТ «Укрзалізниця»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 23.12.2019 №КД-БМЕС 01/43 до відповідача – фізичної особи - підприємця Жукова Олександра Юрійовича, с. Шевченкове Броварського району (далі по тексту – ФОП Жуков О.Ю.), в якому просить суд:

- зобов`язати фізичну особу - підприємця Жукова Олександра Юрійовича повернути АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівельно – монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" протягом 3-х календарних днів після набрання судовим рішенням законної сили окреме нерухоме майно – частину перону ст. Бобрик, що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Шевченкове, вул. Вокзальна, 52, загальною площею 25,0 кв.м. шляхом складення акту приймання – передачі;

- стягнути з фізичної особи - підприємця Жукова Олександра Юрійовича на користь акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівельно – монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" неустойку у розмірі подвійної орендної плати 149 663,28 грн. за прострочення повернення майна,

та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відповідно до укладеного договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2009, отримав у платне користування державне майно – частину перону залізничної станції «Бобрик» плошею 25,0 кв.м., що знаходиться на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 Південно-Західної залізниці.

Постановою КМУ від 25.05.2014 №200 утворено ПАТ «Укрзалізниця».

Відповідно до зведеного переліку майна ДТГО «Південно-Західна Залізниця» станом на 31.08.2014, орендоване майно увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» та відповідно до довідки від 08.01.2019 обліковується на балансі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд».

22.04.2016 між ПАТ «Укрзалізниця» та ФОП Жуковим О.Ю. укладено додатковий договір до договору оренди, відповідно до якого орендодавцем майна встановлено ПАТ «Укрзалізниця», внесено зміни до розділу «Орендна плата», відповідно до яких 100% орендної плати перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця, змінено вартість оренди та продовжено строк дії договору оренди.

04.05.2018 ФОП Жукову О.Ю. було направлено лист, відповідно до якого запропоновано укласти додатковий договір, яким визначити закінчення строку його дії 30.06.2018 включно, повідомлено, що дія Договору оренди надалі не продовжуватиметься, та попереджено, що у разі несвоєчасного повернення майна до орендаря буде застосована неустойка у розмірі подвійної орендної плати.

22.06.2018 з ФОП Жуковим О.Ю. укладено додатковий договір до Договору оренди, відповідно до якого передбачено дію договору з 01.01.2018 по 30.06.2018. Після закінчення строку дії договору орендар не звертався до орендодавця із заявою про продовження договору, додатковий договір про продовження строку оренди між сторонами не укладався.

З огляду на викладене, позивач вважає, що договір припинив чинність у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, у зв`язку чим у відповідача виник обов`язок повернути орендоване майно орендодавцю.

Станом на дату подання позову орендоване майно відповідачем орендодавцю не повернуто, акт приймання-передавання не оформлений, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача ФОП Жукова О.Ю. повернути АТ «Укрзалізниця» протягом трьох календарних днів після набрання рішенням законної сили орендоване майно за актом приймання-передачі.

Також, посилаючись на ст. 785 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення майна станом на 13.11.2019 в сумі 149 663,28 грн.

Ухвалою від 03.02.2020 позовну заяву АТ «Укрзалізниця» залишено без руху, зобов`язано усунути недоліки позовної заяви у спосіб та строк, встановлені в ухвалі.

19.02.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 17.02.2020 №КД-БМЕС 01/78. Ухвалою від 26.02.2020 відкрито провадження у справі №911/262/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.04.2020.

17.03.2020 від позивача до господарського суду надійшла заява від 16.03.2020 №КД-БМЕС 01/92 про зміну предмета позову, у якій позивач просить суд:

1) зобов`язати фізичну особу – підприємця Жукова О.Ю. повернути АТ “Українська залізниця” в особі Філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд” АТ “Укрзалізниця” окреме нерухоме майно – частину перону ст. Бобрик, що знаходиться за адресою Київська область, с. Шевченкове, вул. Вокзальна 52, площею 25,0 кв.м.;

2) стягнути з ФОП Жукова О.Ю. на користь АТ “Українська залізниця” в особі Філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд” АТ “Укрзалізниця” неустойку у розмірі подвійної орендної плати 149663,28 грн. та судовий збір в сумі 4346,95 грн.

Ухвалою від 06.04.2020 судове засідання, призначене на 06.04.2020, відкладено на 29.04.2020 у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та припиненням пасажирських перевезень.

В судове засідання 29.04.2020 представники сторін не з`явились. Ухвалою від 29.04.2020 підготовче судове засідання відкладено на 18.05.2020.

В судове засідання 18.05.2020 представники сторін не з`явились. Ухвалою від 18.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 02.06.2020.

28.05.2020 від відповідача ФОП Жукова О.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити.

Відповідач твердить, що 27.05.2009 між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області було укладено договір оренди нерухомого майна із строком дії до 29.05.2010, який продовжувався на наступні терміни до 21.10.2015.

У зв`язку із утворенням ПАТ «Українська залізниця» та набуттям останньою права власності на орендоване майно, до ПАТ «Українська залізниця» перейшли права орендодавця за договором, 100% орендної плати орендар почав сплачувати на користь позивача. 15.12.2016 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до договору оренди, яким строк дії договору було визначено до 31.12.2016, усі інші умови договору були залишені без змін.

Відповідач твердить, що вказаний договір на підставі ст. 764 ЦКУ та пункту 10.4 договору продовжувався на наступні терміни 31.12.2016 – 31.03.2017, 31.03.2017 – 30.06.2017, 30.06.2017 – 30.09.2017, 30.09.2017 – 31.12.2017, 31.12.2017 – 31.03.2018, 31.03.2018 – 30.06.2018, 30.06.2018-30.09.2018, 30.09.2018-31.12.2018, 31.12.2018 – 31.03.2019, 31.03.2019 – 30.06.2019, 30.06.2019 – 30.09.2019, 30.09.2019 – 31.12.2019, 31.12.2019 – 31.03.2020, 31.03.2020 – 30.06.2020.

Відповідач твердить, що у травні 2018 особисто відвозив до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» звернення про зацікавлення в пролонгації договору, однак відповіді не отримав.

Відповідач твердить, що оскільки позивач не повідомляв відповідача про заперечення щодо подальшого користування майном протягом одного місяця після закінчення договору оренди, договір не є припиненим та у відповідача не виник обов`язок в порядку ст. 785 ЦК України повертати майно та сплачувати неустойку.

Відповідач твердить, що належним чином виконував обов`язки орендаря, страхував об`єкт оренди та сплачував орендну плату, жодних заяв про повернення майна або про заперечення щодо користування майном з боку орендодавця до позову не додано.

Ухвалою від 02.06.2020 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, зобов`язав позивача направити третій особі копію позову, зобов`язав відповідача направити третій особі копію відзиву, підготовче судове засідання відклав на 30.06.2020.

17.06.2020 від позивача до суду надійшло клопотання від 09.06.2020 №КД-БМЕС-01/111 про повернення надміру сплаченого судового збору.

У підготовчому судовому засіданні 30.06.2020 су оголосив перерву до 14.07.2020, а потім до 10.08.2020, про що присутні представник позивача, відповідач та представник третьої особи були повідомлені особисто під розпис.

24.07.2020 від третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшли пояснення, у яких представник третьої особи зазначає, що між правопопередником третьої особи – Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області та ФОП Жуковим О.Ю. було укладено договір оренди від 27.05.2009 №833 щодо частини перону станції Бобрик площею 25,00 кв.м. у селі Шевченкове Броварського району та підписано Акт приймання-передачі №1 від 27.05.2009. Договір неодноразово продовжувався, зокрема Наказом від 19.08.2017 №04/6/43 договір продовжено з 23.06.2017 по 01.12.2017. листом від 05.08.2018 №53-09-0079 Регіональне відділення повідомило орендаря про припинення договору. Третя особа твердить, що без повідомлення та погодження із Регіональним відділенням ФДМУ по Київській області до Договору оренди 22.04.2016 було укладено Додатковий договір, відповідно до якого орендодавцем щодо спірного державного майна стало ПАТ «Укрзалізниця». Третя особа вважає цей Додатковий договір таким, що суперечить ч.4 ст. 10 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», Постанові КМУ від 02.09.2015 №735, укладений з боку ПАТ «Укрзалізниця» без належного обсягу цивільної дієздатності, без здійснення державної реєстрації права на майно, та відповідно таким, що не відповідає загальним вимогам ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Представник третьої особи твердить, що пропозиція Фонду держмайна щодо укладення тристоронніх додаткових договорів до договорів оренди ПАТ «Укрзалізниця» була проігнорована.

10.08.2020 від позивача надійшла відповідь від 07.08.2020 №КД-БМЕС 01 на пояснення третьої особи, у якій позивач твердить про відповідність закону та чинність додаткового договору до Договору оренди від 22.04.2016 та правомочність позивача на його укладення. Позивач твердить, що Додатковий договір не є новим правочином, а є Додатковою угодою до вже укладеного, у зв`язку із зміною власника орендованого майна. Позивач наголошує, що невірно ототожнювати набуття права власності із моментом державної реєстрації права. Позивач твердить, що орендоване майно відповідно до передавального акту було внесено до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», державна реєстрація юридичної особи відбулась 21.10.2015; відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд не може виступати орендодавцем майна, що увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації).

Ухвалою від 10.08.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2020, про що представник позивача, відповідач та представник третьої особи були повідомлені особисто під розпис.

В судове засідання 07.09.2020 з`явились представники всіх учасників провадження.

Розглянувши позов АТ «Укрзалізниця» до ФОП Жукова О.Ю., за участю третьої особи – РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно доданої до позову копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.11.2008 Станція «Бобрик» у с. Шевченкове Броварського району перебувала у державній власності в особі Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця».

27.05.2009 між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець), та ФОП Жуковим О.Ю. укладено Договір оренди №833 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно – частину перону залізничної станції площею 25,0 кв.м., розміщене за адресою Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, залізнична станція «Бобрик», що перебуває на балансі Київського БМЕУ з метою розміщення торгівлі (пункти 1.1, 1.2).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання договору та Акту приймання-передавання майна (пункт 2.1).

Орендна плата за базовий місяць розрахунку (листопад 2008) становить 472,75 грн., визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 №786 (пункт 3.1), визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (пункт 3.3) та перераховується щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця у співвідношенні 70% (до державного бюджету) та 30% (балансоутримувачу) (пункт 3.6). У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою в повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету (пункт 3.11).

Договір укладено строком на 364 дні, з 27.05.2009 по 25.05.2010 включно (пункт 10.1).

Зміни та доповнення до умов договору, подовження терміну дії або розірвання допускаються за взаємної згоди сторін та за погодженням балансоутримувача та органу, уповноваженого управляти майном (пункт 10.3).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невідємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти майном (пункт 10.4).

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників) (пункт 10.5).

Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря, ліквідації орендаря-юридичної особи, у разі смерті орендаря – фізичної особи (пункт 10.6).

У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу (пункт 10.10). майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складення акта про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.11). Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

27.05.2009 сторонами підписано Акт №1 приймання-передачі державного майна.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992, який був чинним на момент укладення договору оренди у відповідній редакції), який був спеціальним законом з питань оренди державного майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулював організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

В подальшому строк дії договору неодноразово продовжувався. Так, відповідно до додаткової угоди №2 від 05.02.2013, сторони визначили, що з 30.11.2012 до відносин сторін умови договору застосовуються у новій редакції, відповідно до вказаної Додаткової угоди. Так, сторони погодили, що вартість орендованого майна згідно із звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2012 становить 76 503,00 грн. (пункт 1.1); орендна плата визначається на підставі Методики і становить без ПДВ за базовий місяць оренди – грудень 2012 року 1149,84 грн. (пункт 3.1). Орендар протягом місяця після укладення договору зобов`язується застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про оцінку та надати орендодавцеві копії страхового полісу (пункт 5.5). У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості (пункт 3.9). Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна протягом одного місяця з дня розірвання або припинення договору, орендодавець має право вимагати сплати штрафу у розмірі 300 мінімальних заробітних плат за користування майном за час прострочення (пункт 5.11).

Постановою КМУ від 25.05.2014 №200 утворено ПАТ «Укрзалізниця».

Відповідно до зведеного переліку майна ДТГО «Південно-Західна Залізниця» станом на 31.08.2014 (витяг доданий до позовної заяви), орендоване майно увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» та відповідно до довідки від 08.01.2019 обліковується на балансі виробничого структурного підрозділу «Київське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд».

Судом встановлено та учасниками справи не заперечується, що державна реєстрація права власності ПАТ «Українська залізниця» відповідно до зведеного переліку та передавального акту за позивачем здійснена не була.

22.04.2016 між ПАТ «Українська залізниця» та ФОП Жуковим О.Ю. укладено додатковий договір до договору оренди №833, відповідно до якого орендодавцем майна встановлено ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови КМУ «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №20 на підставі ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаним додатковим договором внесено зміни до розділу «Орендна плата», відповідно до яких орендна плата за базовий місяць розрахунку – листопад 2015 становить 2053,54 грн. (пункт 3.1), 100% орендної плати перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця, одержувач коштів Виробничий підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.6). Встановлено, що договір діє з 01.12.2015 по 31.05.2016 (пункт 10.1), всі інші умови договору залишаються без змін.

Також 22.04.2016 між орендодавцем ПАТ «Укрзалізниця» та орендарем ФОП Жуковим О.Ю. було підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна щодо передачі в оренду частини перону ст. Бобрик за адресою с. Шевченкове Броварського району, вул. Вокзальна 52, площею 25,0 кв.м., який обліковується на балансі «Виробничого підрозділу Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Суд уважно розглянув аргументи позивача та третьої особи щодо

належності спірного майна новоствореному АТ «Укрзалізниця»,

безпідставності ототожнення моменту набуття права власності та моменту державної реєстрації права власності за позивачем,

умов договору (пункт 10.5) та норм закону (ст. 770 ЦК України), які передбачають чинність договору оренди у разі зміни власника майна,

відсутності тристоронньої додаткової угоди за участю РВ ФДМ України по Київській області,

відсутності Акту повернення майна Регіональному відділенню ФДМУ по Київській області, та відповідно безпідставності підписання Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 22.04.2016 від орендодавця ПАТ «Укрзалізниця» орендарю ФОП Жукову О.Ю.,

відсутності порядку списання, відчуження, передачі у користування, оренду, концесію майна, передбаченого частиною 4 ст.10 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;

суперечності додаткового договору внутрішньому наказу ПАТ «Укрзалізниця» №071 від 10.02.2016 «Про деякі питання щодо майна ПАТ «Укрзалізниця»

та інші аргументи щодо дійсності та чинності Додаткового договору від 22.04.2016, та зазначає таке.

Поняття неукладений договір є тотожним договору, який не відбувся. Договір може бути оцінений судом як неукладений виключно на стадії його укладення, однак не за результатами його виконання. З огляду на те, що додатковий договір від 22.04.2016 його сторонами виконується, відповідач користується орендованим майном та сплачує орендну плату на користь АТ «Укрзалізниця», у суду відсутні підставі твердити про його неукладеність.

Разом із тим, договори можуть бути нікчемними, недійсність яких прямо встановлена законом; в інших випадках договір є оспорюваним, тобто таким, недійсність якого може бути встановлена у судовому порядку (ст. 215 ЦК України) з підстав, вичерпний перелік яких передбачений законом та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Відтак, дійсність чи недійсність додаткового договору від 22.04.2016 не є предметом розгляду даної справи; суду не подано доказів того, що вказаний додатковий договір визнано недійсним у судовому порядку.

З огляду на таке суд, розглядаючи справу, виходить із презумпції правомірності Додаткового договору від 22.04.2016 (ст. 204 ЦК України), оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним.

В подальшому додатковим договором від 26.10.2016 строк договору встановлено з 01.06.2016 по 30.09.2016.

Додатковим договором від 15.12.2016 строк дії договору встановлено з 01.10.2016 по 31.12.2016.

Додатковим договором від 13.02.2017 внесено зміни щодо орендної плати, та встановлено, що за домовленістю сторін з 01.01.2017 орендна плата становить 3101,00 грн. без ПДВ, строк дії договору встановлено з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Додатковим договором від 25.05.2017 строк дії договору встановлено з 01.04.2017 по 31.12.2017.

Відповідно до пункту 10.4 Договору оренди (у якій сторонами зміни не вносилися) передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 (в редакції, чинній за станом на 31.12.2017) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, строк для направлення заяви про припинення договору сплив 31.01.2018.

Норма зазначеної статті не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.

Отже, сторона, яка не бажає продовжувати дію договору, зобов`язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця після закінчення строку договору. При цьому, попередження про припинення договору майнового найму (оренди) має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблене.

Позивач твердить, що направив орендарю ФОП Жукову О.Ю. лист від 04.05.2018 №ФБМЕС-01/339, у якому повідомляв, що на виконання вказівки Департаменту майнової політики ПАТ «Укрзалізниця» від 13.04.2018 разом із листом до орендаря направляються для підпису два примірники додаткового договору оренди майна від 27.05.2009 №833, відповідно до якого термін дії договору закінчується 30.06.2018. У листі повідомлено, що постановою КМУ від 22.11.2017 №1054 затверджено Порядок розпорядження майном ПАТ «Укрзалізниця», яким передбачені умови передачі в оренду майна товариства, в тому числі передачу майна в оренду на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів. У листі також повідомлено, що після закінчення строку дії зазначеного договору на наступний період договір продовжуватися не буде, у зв`язку з чим після закінчення строку дії договору майно необхідно передати балансоутримувачу.

Будь-яких доказів направлення або вручення зазначеного листа орендарю ФОП Жукову О.Ю. матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідач отримання листа від орендодавця у травні 2018 року не заперечує.

Відповідач твердить, що надав відповідь орендодавцю АТ «Укрзалізниця» на лист від 04.05.2018 №339, а саме письмово повідомив, що при зверненні до оператора електронних торгів з`ясувалося, що електронні торги підрозділами АТ «Укрзалізниця» не проводяться, оскільки пілотний проект перебуває у статусі розробки та підготовка електронних торгів може затягнутись на невизначений термін. ФОП Жуков О.Ю. повідомив, що як добросовісний орендар зацікавлений у пролонгації договору, має намір брати участь в електронних аукціонах.

Доказів направлення зазначеного листа матеріали справи не містять.

Відтак, у суду відсутні підстави для висновку, що сторони шляхом обміну листами (частина 1 ст. 207 ЦК України) у письмовій формі (ст. 654 ЦК України) дійшли згоди про припинення договору з 30.06.2018.

Разом із тим, між АТ «Укрзалізниця» та ФОП Жуковим О.Ю. було укладено Додатковий договір від 22.06.2018 до Договору оренди від 27.05.2009 №833, відповідно до якого сторони дійшли згоди про таке:

- У розділі 10 пункт 10.1 викласти у такій редакції: «Цей договір діє з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року.»;

- Усі інші умови договору, не врегульовані цим договором, залишаються без змін.

- Сторони, керуючись ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України дійшли згоди, що умови даного додаткового договору застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами з 01.01.2018.

Враховуючи викладене, пункт 10.4 Договору оренди, який передбачав можливість пролонгації договору оренди у випадку відсутності заяви протягом одного місяця після закінчення договору оренди, у зобов`язальних відносинах сторін залишився чинним.

Відтак, відповідно до 10.4 Договору оренди (у який сторонами зміни не вносилися) та чинної редакції частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» місячний строк для направлення заяви про припинення договору оренди розпочався 01.07.2018 та закінчився 31.07.2018.

Позивач твердить, що до ФОП Жукова О.Ю. було направлено лист від 25.07.2018 №7/1997, яким зазначено про припинення договору оренди після 30.06.2018, неповернення орендованого майна, що є підставою для нарахування в порядку ст. 785 ЦК України неустойки у розмірі подвійної орендної плати.

Жодних доказів направлення у будь-який спосіб або вручення вказаного листа орендарю матеріали справи не містять. Отримання вказаного листа відповідач заперечує.

Відповідно до загальної норми ст. 774 ЦК України та ст. 17 спеціального Закону «Про оренду державного та комунального майна» якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що у заявлений позивачем спірний період з 01.07.2018 по жовтень 2019 включно відповідач продовжував використовувати орендоване майно та сплачувати за нього обумовлену договором орендну плату, що представниками учасників справи не заперечується. Позивач приймав вказані платежі як належне виконання.

З огляду на викладене, Договір оренди є пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах, а саме з 01.07.2018 по 31.12.2018, і на наступні піврічні терміни відповідно до умов додаткового договору від 22.06.2018; відтак у суду відсутні правові підстави для висновку про те, що відносини оренди на підставі договору від 27.05.2009 №833 є припиненими після 30.06.2017, а у відповідача виник обов`язок повернути орендоване майно за актом приймання-передачі на умовах, передбачених пунктами 5.10, 10.8 – 10.12 Договору.

Суд відхиляє твердження представника позивача про те, що з огляду на складну організаційну структуру АТ «Укрзалізниця», велику кількість об`єктів нерухомого майна, велику кількість договорів оренди та орендарів позивач не в змозі направити всім орендарям у місячний строк після закінчення всіх договорів оренди листи із повідомленням про розірвання договору, у звязку з чим таким належним доказом такого повідомлення є лист від 04.05.2018.

Зазначене твердження прямо суперечить принципу рівності перед законом і судом.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на викладене, виконання умов господарського договору та дотримання вимог закону є обов`язком як орендаря, так і орендодавця в рівній мірі, незалежно від кількості майна та складності організаційної структури.

Відтак, враховуючи відсутність факту припинення орендних відносин за Договором оренди від 27.05.2009 з 01.07.2018, вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути орендоване майно та сплатити неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.07.2018 по жовтень 2019 включно задоволенню не підлягають.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина перша статті 614 ЦК України).

В даному випадку вбачається, що всіх можливих заходів до належного виконання зобов`язань вжив саме відповідач, а не позивач.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, підставою для застосування наслідків, визначених частиною другою статті 785 ЦК України, є, зокрема, встановлення судом обставин про те, що неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії відбулося лише з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.

Водночас варто зауважити, що передбачена частиною другою статті 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні статті 230 ГК України.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за той самий період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки вважатиметься притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16, від 17.12.2018 у справі № 906/1037/16.

Відтак, та обставина, що відповідач сплатив обумовлену орендну плату за спірний період та позивач прийняв вказану оплату як належне виконання, є окремою самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення неустойки.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд ухвалює рішення про відмову у позові повністю.

У зв`язку із відмовою у позові суд в порядку ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 4346,95 грн. (2102,00 грн. за немайнову вимогу про зобовязання вчинити дії та 2244,95 грн. 1,5% від ціни майнової вимоги про стягнення 149663,28 грн. неустойки) залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Акціонерному товариству «Українська залізниця» до фізичної особи – підприємця Жукова Олександра Юрійовича у справі №911/262/20 відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 23.09.2020.

Суддя О.В. Конюх