Ухвала суду № 91721222, 17.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1104/20

За позовомКерівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67) в інтересах держави в особі 1) Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18) 2) Крюківщинської сільської ради (08136, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10)До 1) Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” Крюківщинської сільської ради (08136, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд-2000” (03134, м. Київ, вул. Якутська, 12) Про визнання недійсним договору Суддя Третьякова О.О.

Представники:

Прокурор Тітова О.В., посвідчення (№051063)Від позивача-1 Від позивача-2 Від відповідача-1 Від відповідача-2 не з`явився Ломінський Є.Л., довіреність (№02-26/22) не з`явився Шавгулідзе В.В., довіреність ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Крюківщинської сільської ради до Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” Крюківщинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд-2000” про визнання недійсним договору підряду №3-02/20 від 25.02.2020 укладеного між Комунальним підприємством “Управління капітального будівництва” Крюківщинської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Євробуд-2000”.

Позовні вимоги мотивовані порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення Комунальним підприємством “Управління капітального будівництва” Крюківщинської сільської ради закупівлі робіт “Реконструкція загальноосвітньої школи на 528 учнів по вул. Мічуріна, 12А у с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області” виявлені за результатами проведеного моніторингу Північним офісом Держаудитслужби.

Порушення інтересів держави керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області вбачає у тому, що виконання оскаржуваного договору, укладеного з порушенням вимог чинного законодавства, може призвести до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідатиме меті Закону України “Про публічні закупівлі” та принципам, за якими повинні здійснюватися закупівлі за державні кошти.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2020 відкрито провадження у справі №911/1104/20 за вказаними позовними вимогами, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.05.2020, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій, явку учасників справи визнано обов`язковою, встановлено учасникам справи надати суду для огляду оригінали всіх документів, копії яких подані (подаватимуться) до суду.

25.05.2020 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання №26-16-17-17/3166-2020 від 21.05.2020 позивача-1 про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами у справі.

Господарським судом Київської області 26.05.2020 отримано клопотання №54 від відповідача-2 про продовження строку для подання відзиву, з посиланням на продовження строку подання відзиву на період дії карантину.

У підготовчому засіданні, що відбулося 27.05.2020 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засіданні на 24.06.2020.

29.05.2020 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання №75 від 26.05.2020 відповідача-1 про продовження строку подання відзиву, з посиланням на продовження строку подання відзиву на період дії карантину.

24.06.2020 Господарським судом Київської області на підставі клопотань про відкладення розгляду справи позивача-2 та відповідача-1 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.07.2020.

У підготовчому засіданні, що відбулося 08.07.2020, судом на місці без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву у підготовчому засіданні на 05.08.2020.

05.08.2020 Господарським судом Київської області отримано клопотання позивача-2 №02-26/831 про залишення позову без розгляду, у якому позивач-2 посилається на недотримання прокурором при поданні позову до суду в інтересах держави порядку, встановленого абз.3 ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, та зазначає, що прокуратурою вимоги вказаної вище статті виконані формально, оскільки лист прокуратури до позивача-2 про надання інформації щодо вжиття позивачем-2 заходів цивільно-правового характеру з метою розірвання договору про закупівлю робіт, у зв`язку із виявленими порушеннями вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, датовано 24.04.2020, а позов 28.04.2020, тому такі дії прокурора виключають будь-яку можливість для компетентного органу здійснити належне реагування та самостійно звернутися до суду.

У підготовчому засіданні, що відбулося 05.08.2020, судом на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.09.2020.

07.08.2020 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання №26-16-17-17/5201-2020 від 04.08.2020 позивача-1 про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами у справі.

10.08.2020 до Господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву відповідача-2, відповідно до якого останній в повному обсязі не погоджується з доводами прокурора з мотивів, викладених у відзиві.

17.08.2020 Прокуратурою Київської області до Господарського суду Київської області подано відповідь №325вих20 від 12.08.2020 на клопотання позивача-1 про залишення позову без розгляду посилаючи на те, що в позовній заяві у даному спорі прокурором чітко обґрунтовано наявність порушення інтересів держави з посиланням на порушення ст.3, 16, 30 Закону України “Про публічні закупівлі” та встановлено факт невідповідності пропозиції відповідача-2 умовам тендерної документації, що вказує на невідповідність договору вимогам закону, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі. Також, наголошено, що своєчасних, належних та достатніх заходів реагування щодо захисту інтересів держави позивачем-1 та позивачем-2 не вжито, а тому подане клопотання про залишення позовної заяви прокурора є необґрунтованим та безпідставним.

20.08.2020 до Господарського суду Київської області надійшов відзив №92 від 05.08.2020 відповідача-1, відповідно до якого останній в повному обсязі не погоджується з доводами, викладеними в позовні заяві прокурора з мотивів, викладених у відзиві.

31.08.2020 Прокуратурою Київської області до Господарського суду Київської області подано відповідь на відзив відповідача-2 №4478вих-20 від 28.08.2020, у якому зазначено, що доводи викладені відповідачем-2 не спростовують заявлених позовних вимог.

10.09.2020 судом на місці без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву у підготовчому засіданні на 17.09.2020.

Вивчивши на стадії підготовчого провадження матеріали справи та проаналізувавши правові позиції сторін щодо винесеного на обговорення питання дотримання прокуратурою порядку звернення до суду з позовом в інтересах держави, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову у цій справі без розгляду, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, а межах положень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 у справі №4-рп/2008).

Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” від 02.06.2016, який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п.3 ч.1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключених випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3, 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014, який набрав чинності 15.07.2015.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”).

Згідно з ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскарження громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 2-3 ч.4 ч.23 Закону України “Про прокуратуру”).

Приписами ч.7 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Системне тлумачення положень ст.53 Господарського процесуального кодексу та ст.23 Закону України “Про прокуратуру” дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Ч.7 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є таким процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Частина 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурори. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органам, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому проваджені відповідний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Водночас якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду) (аналогічні висновки викладені у пунктах 48, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив компетентним органом для представництва інтересів держави в суді Північний офіс Держаудитслужби та Крюківщинську сільську раду.

Предметом спору є визнання недійсним договору підряду №3-02/20 від 25.02.2020, укладеного між Комунальним підприємством “Управління капітального будівництва” Крюківщинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд-2000” на виконання робіт за об`єктом “Реконструкція загальноосвітньої школи на 528 учнів по вул. Мічуріна, 12А у с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області”.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відбулися порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення Комунальним підприємством “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” закупівлі робіт “Реконструкція загальноосвітньої школи на 528 учнів по вул. Мічуріна, 12А у с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області”, виявлені за результатами проведеного моніторингу Північним офісом Держаудитслужби.

На підтвердження виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” до господарського суду Київської області надано копію листів №2089вих-20 від 14.04.2020, №2271вих-20 від 27.04.2020, адресованих Начальнику Північного офісу Держаудитслужби та листів №224вих-20 від 24.04.2020, №2270вих від 27.04.2020, адресованих Голові Крюківщинської сільської ради.

Прокурор зазначає, що визначені ним позивачі по даній справі мали час для самостійного захисту інтересів у судовому порядку з моменту отримання вказаних вище листів, направлених прокуратурою на їх адресу, з повідомленням про виявлені порушення.

Господарський суд Київської області враховує, що зі змісту листа №2089вих-20 від 14.04.2020 (адресованого Начальнику Північного офісу Держаудитслужби) вбачається, що прокуратурою здійснювалося узагальнення та отримання інформації щодо проведеного позивачем-1 моніторингу відкритих торгів на закупівлю робіт “Реконструкція загальноосвітньої школи на 528 учнів по вул. Мічуріна, 12А у с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області”; з листа №2271вих-20 від 27.04.2020 (адресованого Начальнику Північного офісу Держаудитслужби) вбачається повідомлення адресата про підготовку позову до суду. Зі змісту листа №224вих-20 від 24.04.2020 (адресованого Голові Крюківщинської сільської ради) вбачається, що прокуратурою повідомлено адресата про виявлені порушення процедури публічної закупівлі та запитано інформацію щодо вжиття позивачем-2 заходів цивільно-правового характеру; з листа №2270вих від 27.04.2020 (адресованого Голові Крюківщинської сільської ради) вбачається повідомлення адресата про підготовку позову до суду.

Як зазначено вище повідомлення прокурора в порядку ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” визначених позивачів по справі датовані 14.04.2020, 24.04.2020 та 27.04.2020, а позовна заява направлена до суду 29.04.2020, про що свідчить поштовий конверт та відповідний опис вкладення у цінний лист.

Господарський суд Київської області приходить до висновку, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, оскільки прокурором не надана можливість визначеним ним компетентним органам в розумні строки відреагувати на виявлені порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, господарським судом Київської області встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Якщо суд після відкриття провадження у справі, з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишенні без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.182-185, 226, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області №5г-20 від 28.04.2020 в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, Крюківщинської сільської ради до Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” Крюківщинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд-2000” про визнання недійсним договору залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 17.09.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22.09.2020.

Суддя О.О. Третьякова