Рішення № 91721080, 14.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/5291/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс"

про стягнення заборгованості в розмірі 228 203,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: Москаленко Л.Л., ордер № 1010050;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стемакс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» заборгованості у розмірі 228 203,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 384/19-К від 17.05.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.05.2020.

У судове засідання 18.05.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 15.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 15.06.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 13.07.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 13.07.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 10.08.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 10.08.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 14.09.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105471458739.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стемакс» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 384/19-К (далі - Договір), за умовами якого, постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені сторонами строки у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом поставки є системи кріплення, метисні вироби, витратні матеріали (далі - товар).

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами на підставі замовлень покупця і відображаються у видаткових накладних (п. 1.3 Договору).

У відповідності до п. 1.4 Договору видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками, додаються до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1.1 та п. 2.1.2 Договору передавати (поставляти) товар належної якості на умовах, визначених даним Договором, за письмовим замовленням покупця, у строк, погоджений сторонами та передавати разом із товаром належно оформлені документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, тощо).

Пунктом 2.3.1 Договору узгоджено, що покупець зобов`язується оплачувати товар в строк та на умовах, визначених сторонами даним Договором, Додатковими угодами тощо.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість даного Договору визначається виходячи із загальної вартості товарів, поставлених протягом строку дії даного Договору, та розраховується відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних.

За умовами п. 3.5 Договору оплата товару за даним Договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості партії товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 60 календарних днів від дати вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 4.3 Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на базових умовах поставки згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року: DDP - склад покупця.

Згідно з п. 4.4 Договору строк поставки складає п`ять робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури. Датою поставки товару вважається дата, яка вказана у видатковій накладній, яка належним чином оформлена та підписана сторонами.

У відповідності до п. 4.10 Договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (п. 10.1 Договору).

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого за Договору товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у ТОВ «Північно-український будівельний альянс» виникла заборгованість перед позивачем в сумі 198 135,75 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе за Договором зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 27 219,75 грн. та 3% річних у розмірі 2 848,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 37342 від 13.06.2019 на суму 39 374,04 грн., № 37554 від 13.06.2019 на суму 2 471,10 грн., № 37719 від 14.06.2019 на суму 1 748,70 грн., № 37769 від 14.06.2019 на суму 7 428,96 грн., № 38048 від 14.06.2019 на суму 4 813,58 грн., № 38920 від 19.06.2019 на суму 615,00 грн., № 38922 від 19.06.2019 на суму 1 638,34 грн., № 38924 від 19.06.2019 на суму 2 355,54 грн., № 39101 від 20.06.2019 на суму 3 763,80 грн., № 39316 від 20.06.2019 на суму 24 153,12 грн., № 39387 від 20.06.2019 на суму 12 831,84 грн., № 40124 від 24.06.2019 на суму 597,30 грн., № 41299 від 27.06.2019 на суму 25 845,60 грн., № 41311 від 01.07.2019 на суму 624,00 грн., № 41619 від 01.07.2019 на суму 14 950,98 грн., №42628 від 03.07.2019 на суму 3 949,50 грн., № 43084 від 04.07.2019 на суму 4 247,04 грн., № 43085 від 04.07.2019 на суму 1 052,82 грн., № 44053 від 08.07.2019 на суму 1 593,00 грн., № 44100 від 09.07.2019 на суму 2 433,60 грн., № 46615 від 17.07.2019 на суму 240,60 грн., № 46913 від 17.07.2019 на суму 8 380,80 грн., № 46925 від 17.07.2019 на суму 303,36 грн., № 46914 від 18.07.2019 на суму 2 165,40 грн., № 46927 від 19.07.2019 на суму 240,60 грн., № 47674 від 19.07.2019 на суму 4 017,60 грн., № 48988 від 24.07.2019 на суму 28 548,36 грн., № 49504 від 26.07.2019 на суму 6 056,52 грн., № 49707 від 26.07.2019 на суму 2 008,80 грн., № 49758 від 29.07.2019 на суму 1 171,80 грн., № 49524 від 30.07.2019 на суму 3 816,60 грн., № 50539 від 30.07.2019 на суму 248,40 грн., № 50601 від 30.07.2019 на суму 303,36 грн., № 50603 від 30.07.2019 на суму 358,92 грн., № 52605 від 06.08.2019 на суму 297,60 грн., № 52606 від 06.08.2019 на суму 151,20 грн., № 53116 від 07.08.2019 на суму 481,20 грн., № 60965 від 04.09.2019 на суму 28 392,00 грн., № 61018 від 05.09.2019 на суму 1 097,88 грн., № 61761 від 06.09.2019 на суму 782,50 грн., № 63751 від 13.09.2019 на суму 108,00 грн., які підписані представниками сторін без заперечень та зауважень.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.5 Договору оплата товару за даним Договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості партії товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 60 календарних днів від дати вказаної у відповідній видатковій накладній.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів оплати вартості отриманого товару в розмірі 198 135,75 грн., в тому числі в процесі розгляду справи, відповідачем до матеріалів справи не надано, як і не заперечно наявність означеної заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 198 135,75 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 848,00 грн. та пеню у розмірі 27 219,75 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.3 Договору у разі порушення строків оплати (п. 3.5 даного Договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, у межах визначених позивачем періодів нарахування, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 27 219,75 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, судом встановлено, що стягненню підлягає 3% річних в розмірі 2 848,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" (03150, м. Київ, вул. Горького (Антоновича), буд. 131; ідентифікаційний код: 35129952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 38; ідентифікаційний код: 340212649) заборгованість в розмірі 198 135 (сто дев`яносто вісім тисяч сто тридцять п`ять) грн. 75 коп., 3% річних в розмірі 2 848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 00 коп., пеню в розмірі 27 219 (двадцять сім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 06 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.09.2020

Суддя О.А. Грєхова