Рішення № 91720863, 16.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2020Справа № 910/8960/20Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» (61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88, код ЄДРПОУ 325665288)

до Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії "ЕНЕРГОАТОМ" (01032. м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРОПУ 24584661)

про стягнення грошових коштів

Представники учасників судового процесу:

від позивача - Цвікевіч О.А., адвокат;

від відповідача - Павленко С.С., адвокат;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 червня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» (позивач) надійшла позовна заява № 16.06.2020/15 від 16.06.2020 року до ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість за договором № 53-125-01-19-00693 від 04.12.2019 року на суму в розмірі 771 935, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором № 53-125-01-19-00693 від 04.12.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив своїх зобов`язань щодо сплати грошових коштів за поставлений товар позивачу, внаслідок чого у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 року у справі №910/8960/20 позовну заяву № 16.06.2020/15 від 16.06.2020 року Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству «Новий стиль» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/8960/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.08.2020 року.

04.08.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 05.08.2020 року було оголошено перерву на 19.08.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року було проведено заміну відповідача - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24; поштова адреса: 01030, м. Київ, бул. Івана Франка, 31 Б) на належного - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ") (код ЄДРОПУ 24584661 місцезнаходження: 01032. М. КИЇВ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, 3); продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання у справі № 910/8960/20 відкладено на 16.09.2020 року.

В підготовче засідання 16.09.2020 року з`явились представники сторін.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2019р. року між AT «НОВИЙ СТИЛЬ» та ПІДРОЗДІЛ "УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ" ДЕРЖАВНОГО ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ "УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОАТОМ" було укладено договір поставки № 53-125-01-19-00693 відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та сплатити товари ДК 021:2015 39130000-2 офісні меблі на умовах, передбачених Договором.

Пункт 1.1. Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити зазначений в п. 1.2. Договору, а Покупець прийняти і оплатити такий товар.

Пункт 3.2. Договору оплата здійснюється після отримання Покупцем товарів, протягом 20 робочих днів після підписання сторонами видаткової накладної на поставку товарів.

Пунктом 4.1 передбачений строк поставки товарів - по 30.05.2020 року.

На виконання вищевказаних умов сторонами була узгоджена та підписана Специфікація від 04.12.19 року на суму з ПДВ 1 044 000, 00 грн.

AT «НОВИЙ СТИЛЬ» на виконання взятих на себе договірних зобов`язань поставило на адресу Покупця згідно з видатковими накладними: № CD303087 від 20.02.20р. на суму 42 360, 00 грн. з ПДВ (довіреність № 91 від 2020р.); № CD304123 від 27.02.20р. на суму 277 923,60 грн. з ПДВ (довіреність № 120,121,122 ,02.2020р.); № CD304131 від 27.02.20р. на суму 197 286,00 грн. з ПДВ (довіреність № 120,121,122 ,02.2020р.); № CD304184 від 27.02.20р. на суму 291 061,20 грн. з ПДВ (довіреність № 120,121,122 ,02.2020р.); № CD304499 від 02.03.20р. на суму 160 512,00 грн. з ПДВ (довіреність № 123 від 2020р.) всього було поставлено Товар на 1 044 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з умовами договору, а саме пункту 3.2. у Покупця за договором починаючи з 30.03.2020р. виникає обов`язок по оплаті на суму 1 044 000, 00 грн. з ПДВ.

ВП «Управління справами» ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» 23.04.2020 року сплатило згідно з платіжним дорученням № 946 від 23.04.2020 року - 117 217, 20 грн.

AT «НОВИЙ СТИЛЬ» з метою добровільного врегулювання спору та виконання пункту )говору поставки № 53-125-01-19-00693 від 04.12.2019 року зверталося до відповідача з листом № 07.07.2020/11 від 06.04.2020р., з вимогою погасити основний борг на загальну суму 1 044 грн. з ПДВ.

Відповідач не заперечував проти факту поставки товару, проте послався на відсутність джерел фінансування для погашення заборгованості, просив в позові відмовити.

Платіжним дорученням № 1030 від 15.05.2020р. було погашено заборгованість за поставлений товар у розмірі - 160 512, 00 грн., однак всю суму за поставлений товар не сплатив.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 статті 551 Цивільного кодексу України зазначено, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами статті 193 ГК України, статті 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд дослідив матеріали справи і дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач не надав доказів сплати поставленого товару в повному обсязі.

Стосовно витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи зі змісту статей 3, 11, 15 ГПК України, питання співмірності заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 цього ст. 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до п. 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. у справі № 23-рп/2009 «Правова допомога є багатоаспектною. різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати».

Відповідач просив відмовити в задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, суд дослідивши всі докази, розглянувши всі матеріали справи дійшов до висновку про те, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки відсутній акт виконаних робіт, що підписаний обома сторонами, тому адвокатські витрати не є доведеними.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 551, 610, 611, 625,629,655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України,суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії "ЕНЕРГОАТОМ" (01032. м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРОПУ 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» (61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88, код ЄДРПОУ 325665288) заборгованість у сумі 766 270, 80 грн., 3% річних у сумі 5 664, 80 грн., судовий збір у сумі 11 579, 03 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.09.2020 р.

Суддя М.В. Данилова