Рішення № 9172082, 12.01.2009, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-310-2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2009 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Сироватській Л.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янську цивільну справу за

позовом Комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» до

ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення

заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2008р. до Слов'янського міськрайонного суду звернулось Комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що КП «Словміськводоканал» надає комунальні послуги відповідачам у вигляді водопостачання та водовідведення з січня по вересень 2008 року. На відповідачів було відкрито лицевий рахунок № 2979. З 0.1.01.2008 р. відповідачі несвоєчасно сплачували надані комунальні послуги, у результаті чого станом на 01.10.2008 р. склалась заборгованість у сумі 466, 12 грн.

Просить суд стягнути з відповідачів, на користь КП Слов'янської міської Ради «Словміськводоканал» заборгованість за надані послуги у сумі 466, 12 грн.

Представник позивача ОСОБА_3, що за довіреністю від 08.01.2009 р., у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона разом зі своїй сином - ОСОБА_2, мешкає у АДРЕСА_1, яка розташована на п'ятому поверсі і практично вода у квартиру не поступає. Вона змушена ночами набирати воду у пляшки, а для приготування їжі вона воду бере у пунктах торгівлі нею. З приводу не подачі води вона неодноразово зверталася до керівництва КП «Словміськводоканал» як в усній так і у письмовій формі, але до теперішнього часу питання, щодо належного у неї водопостачання так і не вирішено.

Відповідач ОСОБА_5 до суду не з'явився, зі слів відповідачки ОСОБА_4 з'явитися у судове засідання не має можливості за станом здоров'я, він є інвалідом 2 групи, позовні вимоги також не визнає.

Заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи: довідку про заборгованість від 09.10.2008р., рішення Слов'янської міської Ради від 27.02.2008 р. за № 22-ХХ1У-5, розрахунок заборгованості по о/р № 2979, довідку про склад сім'ї, заява від 27.11.2008р. та додаток до неї, посвідчення серії АЗ № 401788 на ім'я ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що:

- відповідачі мешкають за адресою АДРЕСА_2, згідно довідки про склад родини ;

• - будинок № 32 по вул. Леніна м. Слов'янськ, у якому мешкають відповідачі, у період часу з січня по вересень 2008 року обслуговує КП Слов'янської міської Ради «Словміськводоканал»;

• - згідно довідки та розрахунку заборгованість відповідачів станом на 01.10.2008 р. складає 466, 12 грн., яка повинна бути стягнута на користь підприємства, яке надає комунальні послуги;

• - позивач при подачі позову до суду сплатив 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1).

Відповідно до ст. 68 ЖК України «наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги». Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено у судовому засіданні відповідачі несвоєчасно вносили зазначену у законі плату та мають заборгованість за неї.

Згідно ст. ст. 64, 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку і при домової території, проведенню ремонту та несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність, а тому заборгованість по комунальним послугам необхідно стягнути з відповідачів солідарно.

Стаття 526 ЦК України вказує, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Заперечуючи проти позовних вимог КП Слов»янської міської Ради «Словміськводоканал» ОСОБА_4 посилалася на те, що комунальні послуги з водопостачання нею не сплачуються, оскільки вона не отримує таких послуг, а тому ніякої заборгованості перед позивачем вони з сином не мають. Вона зверталася до керівництва КП Слов»янської міської Ради «Словміськводоканал» з претензіями та просила забезпечити нормальне водопостачання до її квартири, котра знаходиться на п'ятому поверсі.

Відповідно до частини 1 ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш, споживачі питної води мають право на:

• - забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договорних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання;

• - одержання в установленому порядку повної, достовірної, своєчасної інформації про якість питної води, обсязі її реалізації, режими подачі та порядку розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

- пред'явлення позовів до суду про відшкодування збитків, завданих внаслідок постачання неякісної питної води, що не відповідає державним стандартам, інших порушень у сфері питної води та питного водопостачання. Під час розгляду справи встановлено, що відповідачі не зверталися у встановленому законом порядку до суду з приводу вирішення спору, щодо відмови КП Слов'янської міської Ради «Словміськводоканал» у задоволення їх претензій: • - про перерахунок платежів, оскільки вони не отримують у повному обсязі послуги, котрі надає позивач;

• - про не бажання з боку КП «Словміськводоканал» встановити лічильники обліку водопостачання у їх квартирі.

Згідно ч.2 ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов 'язані:

• - своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

• - у разі внесення не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежувати власне використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. № 65 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 22.07.1994р. № 165/374, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, була нарахована заборгованість за тарифом, який складає, за відсутністю лічильника -13, 95 куб.м. на місяць, що складає у грошовому виразі, з урахуванням однієї пільги -ОСОБА_1 має статут «дитина війни»: - у січні 2008р. - 49, 80 грн., у лютому 2008р. -46, 59 грн., у березні 2008р. - 49, 80 грн., у квітні 2008р. - 48, 20 грн., у травні 2008р. - 49, 80 грн., у червні 2008р. - 54, 57 грн., у липні 2008р. - 56, 39 грн., у серпні 2008р. - 56, 39 грн., у вересні 2008р. - 54, 37 грн., а всього 466 грн. 12 коп.

Стосовно ч.2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги КП Слов»янської міської Ради «Словміськводоканал» знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованість на користь позивача у сумі 466 грн. 12 коп.

Рішенням Слов'янської міської Ради від 27.02.2008 р. за № 22-ХХ1У-5 КП Слов»янської міської Ради «Словміськводоканал» звільнено від сплати державного мита на 2008 рік за позовні заяви по стягненню боргу з населення за надані комунальні послуги. Але судом також враховано, що відповідач ОСОБА_4 є пенсіонерка, на утриманні має сина інваліда другої групи з/з, інших доходів крім пенсії не отримує, у зв'язку з вказаними обставиною та відповідно до вимог ст. 82 ч. 3 ЦПК України суд вважає за необхідне звільнити останню від сплати судового збору на користь держави.

Відповідач ОСОБА_5 є інвалідом другої групи (посвідчення серії АЗ № 401788, видане 24.10.2006 року), що також відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та ч. 5 розділу XI «Заключні та перехідні положення» ЦПК України звільняє його від сплати судового збору на користь держави.

Судові витрати у сумі 30 грн., сплачені позивачем при подачі позову до суду на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 202 від 25.11.2008 року (а.с. 1) підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України у разі звільнення обох сторін від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 64, 82 ч. 3, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 64, 68, 156 ЖК України, ст. 526 ЦК України, ст. 4 Декретом КМ України «Про державне мито» від 1993 р., ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-ІП ( зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 18.11.2004р. № 2196-ІУ, від 27.04.2007р. № 997-У), суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути, солідарно, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ДОКП «Донецькоблводоканал» (р/р 26009230475241 в ДОФ УСБ г. Донецка, МФО 334011, ЕГРПОУ 35420080) заборгованість у сумі 466 грн.12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30 грн., а всього 496 грн.12 коп.( Грн. Чотириста дев'яноста шість 1.2 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайоний суд Донецької області шляхом подачи у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.