Рішення № 91717298, 23.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року м. Київ № 826/10800/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» про застосування заходів реагування,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у місті Києві) з позовною заявою до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень інституту.

Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов`язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не було подано до ГУ ДСНС у місті Києві доказів повного усунення виявлених в нього порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2016 відкрито скорочене провадження у справі.

В подальшому, ухвалою суду від 23.09.2016 призначено судове засідання у справі.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою суду від 08.12.2017 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. та призначено до судового розгляду.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

В подальшому, судом залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (ПАТ «Дельта Банк») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» (ТОВ «Інкостіл Груп»), які є співвласниками будівлі, розташованої за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, а також Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, адже відповідач належить до сфери управління Міністерства.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, оскільки вважав, що частина не усунутих порушень, виявлених перевіркою, не пов`язана зі створенням реальної загрози життю та здоров`ю людей. Також представник відповідача зазначив про численні звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо виділення коштів на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, проте кошти виділені не були.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» також просив відмовити в задоволенні позовних вимог та стверджував, що виявлені порушення не становлять загрози життю та здоров`ю людей. Окрім того, представник третьої особи наголошував на негативних наслідках, що настануть у випадку задоволення позову для банку в стані ліквідації, адже відключення будівлі від джерела електроживлення і накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень інституту, призведе до порушення прав третіх осіб (співвласників будівлі) та орендарів приміщень, розташованих у будівлі та зупинить їх господарську діяльність.

Представник ТОВ «Інкостіл Груп» не заперечував наявність порушень, проте стверджував, що співвласники будівлі не повинні зазнавати втрат, в тому числі фінансових, у зв`язку з виявленням ГУ ДСНС у місті Києві порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, адже відключення джерела електроживлення на поверхах Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки призведе до знеструмлення й інших поверхів, що належать та використовуються співвласниками будівлі, з огляду на єдину систему електроживлення будинку. З урахуванням наведених обставин, представник третьої особи просив позов задовольнити частково, у спосіб, який би не призвів до вимкнення джерела електроживлення в усій будівлі.

Зважаючи на неявку інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи, ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

В подальшому, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02.09.2019 №829 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України перейменовано на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

17.05.2016 ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №215 (з основної діяльності) про проведення планових перевірок, відповідно до пункту 98 додатку до якого державному інспектору доручено в період 06.06.2016-24.06.2016 провести планову перевірку Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 06.06.2016 №582 на проведення планової перевірки приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки на ім`я головного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітана служби цивільного захисту Демидова Д.А. та старшого інспектора відділу застосування запобіжних заходів у сфері пожежної та техногенної безпеки ГУ ДСНС України у м. Києві майора служби цивільного захисту Ісаєнка Ю.О.

Повідомлення від 23.05.2016 №20/1272 про проведення планової перевірки відповідача було вручено особисто заступнику директора інституту Неволько О.І., що підтверджується підписом на повідомленні.

У період з 06.06.2016 по 24.06.2016 ГУ ДСНС у м. Києві на підставі вищевказаних наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 24.06.2016 № 480.

Так, в акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- розділу 5 пункту 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБ України) - не надано актів проведення перевірок внутрішніх пожежних кранів;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.14 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: двері електрощитової, складських приміщень не виконані протипожежними 1-го типу з МВ не менше 60 хв.;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 7.1.1 табл. А1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення інституту не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесу експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- розділ 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- розділу 4 пункту 1.16 ППБУ - приміщення електрощитової не обладнано автономною системою пожежогасіння;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.1 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: прорізи в протипожежних стінах не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.18 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: не підвищена межа вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди, яка має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (на поверхах);

- розділу 5 пункту 3.9 ППБ України - приміщення підприємства не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 13 табл. Б1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу 3-го типу;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками, які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні сходові клітини не обладнанні евакуаційним освітленням;

- частини п`ятої статті 57 Кодексу цивільного захисту України - допускається заключення договорів оренди із суб`єктами господарювання без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки отримана в порядку виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 №440;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на дверях сходових клітин відсутні пристрої для самозачинення дверей;

- розділу 3 пункту 2.12 ППБ України - на дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

- розділу 4 пункту 1.11 ППБ України - не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пунктів 2.14, 2.12 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: двері приміщення електрощитової не виконані протипожежними другого типу з МВ не менше 60 хвилин;

- розділу 2 пункту 5 ППБ України - не розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається захаращення сходової клітини, що веде до першого поверху меблями;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями;

- розділу 2 пункту 2.12 ППБ України - допускається захаращення технічного поверху сторонніми предметами;

- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - порушено вимоги пункту 6.6 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: вихід зі сходової клітини на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу;

- розділу 3 пункту 2.12 ППБ України - допускається використання приміщень технічного поверху під виробничі дільниці;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.3 додатку Ж ДБН В.2.5.56 - 2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: на об`єкті автоматична система протипожежного захисту знаходиться в неробочому стані;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через складське приміщення;

- розділу 6 пункту 9.1 ППБ України - в складському приміщенні відсутня система димовидалення (для випускання диму в разі пожежі);

- розділу 5 пункту 2.1 ППБ України - біля місць розташування пожежних гідрантів відсутні об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів покажчики;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на шляху евакуації по сходовій незадимляємій клітині допускається встановлення металевої решітки;

- розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України №653 від 09.10.2006, - не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу;

- пунктів 4.6, 4.2 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, противибухових пристроїв;

- пунктів 4.6, 4.5 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно встановленого переліку.

В подальшому, на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві №351 від 05.06.2018 та посвідчення на перевірку №1652 від 11.06.2018, позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 12.06.2018 за №216.

У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пунктів 6.1, 6.2, 6.4 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: двері електрощитової не виконані протипожежними 1-го типу з МВ не менше 60 хв.;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги п.7.1.1 табл.А1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення інституту не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- розділу 4 пункту 1.16 ППБ України - приміщення електрощитової не обладнано автономною системою пожежогасіння;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 6.20 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: не підвищена межа вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди, яка має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (на поверхах);

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 13 табл. Б1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу 3-го типу;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками, які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на дверях сходових клітин відсутні пристрої для самозачинення дверей;

- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - порушено вимоги пункту 8.6 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: вихід зі сходової клітини на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.3 додатку Ж ДБН В.2.5.56 - 2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: на об`єкті автоматична система протипожежного захисту знаходиться в неробочому стані;

- розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України №653 від 09.10.2006 - не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу;

- пунктів 4.6, 4.2 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, проти вибухових пристроїв;

- пунктів 4.6, 4.5 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно з встановленим переліком.

Також на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві №438 від 17.07.2018 та посвідчення на перевірку №2010 від 02.08.2018 позивачем було проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 08.08.2018 № 284.

У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено ті ж самі порушення вимог законодавства, що перелічені в акті перевірки від 12.06.2018 №216.

У зв`язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною першою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У пунктах 1, 2 частини першої, частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, з викладених норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у м. Києві у приміщеннях Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, підтверджується факт допущення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Доводи відповідача про те, що ним частково було усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, суд до уваги не приймає, оскільки повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено, а порушення, що залишилися, суд вважає небезпечними для життя і здоров`я людей.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі №823/589/16.

Більш того, суд відзначає й те, що відповідачем не надано належних і допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували його доводи щодо усунення порушень, встановлених позивачем.

Таким чином, твердження відповідача про те, що порушення, виявлені позивачем, не створюють прямої загрози для життя та здоров`я людей, є необґрунтованими, з огляду на їх характер, сутність та ймовірні наслідки.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 3 Основного закону України визначено, що людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Окрім того, відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні від 29.04.2002 по справі «Прітті проти Сполученого Королівства» Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що перше речення статті 2 (1) Конвенції зобов`язує державу не лише утримуватися від умисного та незаконного позбавлення життя, а й уживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто перебуває під її юрисдикцією. Зобов`язання держави у цьому відношенні виходить за межі її основного обов`язку із захисту права на життя, зі статті 2 Конвенції може також випливати позитивний обов`язок органів влади вживати превентивних оперативних заходів із захисту людини.

Таким чином, доводи відповідача про те, що об`єкт, на якому проводилася перевірка, перебуває в оренді різних суб`єктів господарювання, суд до уваги не приймає, оскільки такі обставини не спростовують факту виявлених порушень, необхідності їх повного усунення та обов`язку відповідача дотримуватися правил пожежної і техногенної безпеки.

Суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Слід звернути також увагу, що у відповідності до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 по справі №826/19328/16 та від 19.11.2019 по справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач не заперечує проти неповного ним усунення порушень, виявлених перевіркою, наводячи різні аргументи на користь вчинення дій з їх усунення, однак в запереченнях наполягає на відсутності підстав для застосування заходів реагування, оскільки решта неусунутих порушень, виявлених перевіркою, не пов`язана зі створенням реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Проте суд приходить до висновку, що саме не усунені відповідачем порушення правил пожежної безпеки, у своїй сукупності ускладнять порядок гасіння пожежі та можуть призвести до її занадто швидкого розповсюдження. Натомість, вчинення відповідачем дій, спрямованих на усунення виявлених порушень, може вказувати лише на намагання виправити та усунути такі порушення, проте не може вважатися відсутністю обставин, що в подальшому можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Також суд не приймає долучений до матеріалів справи експертний висновок протипожежного стану об`єкта, складений ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено, що на об`єкті за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві проведені заходи по дотриманню норм і правил пожежної безпеки, оскільки належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки. Тобто, якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до Головного управління, для встановлення відсутності порушень.

Чинне законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи підприємства у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри тощо.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного суд також вважає, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.

В прохальній частині позову представник ГУ ДСНС у м. Києві просить суду покласти на позивача обов`язок щодо забезпечення виконання даного судового рішення.

З цього питання суд зазначає, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Так, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України «Про виконавче провадження»), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Окрім того, частиною першою статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов`язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.

Разом із тим, покладення на позивача обов`язків щодо контролю за виконання судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.

Крім того, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Окрім того, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що згідно з частиною другою цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки такі заходи ГУ ДСНС у місті Києві в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп», про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень інституту.

Обов`язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).

Відповідач - Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки (місцезнаходження юридичної особи: 01014, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 38; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 23395900).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 36-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34047020);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (місцезнаходження юридичної особи: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37508596);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» (місцезнаходження юридичної особи: 01014, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 38; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 32856305).

Суддя О.М. Чудак