Рішення № 91717191, 21.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року справа № 580/2700/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023045233 від 15.02.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за наслідками камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку, чим порушено п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення. Позивач вважає помилковими висновки камеральної перевірки та зазначає, що єдиний податок ним сплачувався своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про оплату.

Ухвалою суду від 23.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем подано до суду 10.08.2020 відзив, у якому вказано, що в інтегрованій картці фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) щомісячно відображаються нарахування авансових внесків єдиного податку та суми єдиного податку, сплачені до бюджету, проте по терміну сплати 20.10.2018 при нарахуванні 744,60 грн сплата до бюджету відсутня, в результаті чого щомісячно з жовтня 2018 року до лютого 2020 року на кожне 20 число місяця виникає податковий борг та нараховувалась штрафна санкція в розмірі 50 % ставки єдиного податку.

25.08.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач протиправно не зараховує сплату єдиного податку у сумі 744,60 грн за жовтень 2018.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.01.2015, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З 01.02.2015 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником 2 групи (ставка 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).

На підставі п.п. 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку. За наслідками перевірки складено акт №27/23-00-33-52/ НОМЕР_1 від 15.02.2020 (далі - акт перевірки), в якому встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку, чим порушено п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, відповідачем 15.02.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023045233, згідно з яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання в сумі 13193,60 грн до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% у сумі 6596,80 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0023045233 від 15.02.2020, позивачем 02.04.2020 подано до Головного управління ДПС у Черкаській області заперечення та квитанції на підтвердження сплати єдиного податку своєчасно та в повному обсязі.

Листом Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.04.2020 №1506/23-00-52-33-011 позивача повідомлено, що згідно з даними ІКП по коду платежу 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" щомісячно відображаються нарахування авансових внесків єдиного податку та суми сплачені до бюджету, проте 20.10.2018 при нарахуванні 744,60 грн сплата до бюджету відсутня, в результаті чого щомісячно з жовтня 2018 року до лютого 2020 року на кожне 20 число місяців виникла недоїмка та додатково нараховувалась штрафна санкція 50% ставки єдиного податку. Також зазначено, що в наданій квитанції № 57 від 12.10.2018 в призначенні платежу вказано РНОКПП НОМЕР_2 ОСОБА_2 , тому сума сплати 744,60 грн зарахована в ІКП ОСОБА_2 , а нарахована штрафна санкція є правомірною.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0023045233 від 15.02.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 300.1. статті 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 122.1. ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 45, ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки/збори вважаються зарахованими до державного/місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Казначейству України в НБУ на якому консолідуються, зокрема, кошти державного/місцевого бюджету.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Таким чином, що для визначення правильності нарахування штрафу слід встановити факт невиконання платником єдиного податку обов`язку по сплаті сум податку, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф.

Законодавцем визначено правопорушення, за вчинення якого до правопорушника застосовуються штрафні санкції, зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПК України.

Судом встановлено, що 12.10.2018 - у строк, передбачений п. 295.1 ст. 295 ПК України, позивач здійснив сплату податкового зобов`язання з єдиного податку в сумі 744,60 грн за жовтень 2018 року до бюджету (рахунок 31416699023295 в УК у Маньківському районі), проте помилково у квитанції № 57 в графі "Призначення платежу" вказано РНОКПП не ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), а іншого платника ( НОМЕР_2 ). В графі ж "Платник" вказано - ОСОБА_1 .

За таких обставин здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до місцевого бюджету в строк, встановлений п. 295.1 ст. 295 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 122.1 ст. 122 ПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №813/2487/17, постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 в справі №21-3920а15.

Отже, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 295.1 ст. 295 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Позивачем доведено неспростованими доказами те, що ним вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного податку. За таких умов твердження відповідача про те, що помилка платника єдиного податку не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату, не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи викладене, суд висновує, що відповідачем жодним чином не спростовано, що сплачені позивачем кошти не надійшли на єдиний казначейський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 878 грн 80 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.1768864612.1 від 15.07.2020.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 грн 80 коп. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Надмірно сплачений судовий збір у сумі 38 грн 00 коп. відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 судового збору підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 43142920) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0023045233 від 15.02.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький