Рішення № 91717178, 23.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року справа № 580/3099/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Остроушко Л.І.,

представника позивача – Ключник А.В. (згідно з довіреністю),

представника відповідача – Горбатюк В.П. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови,

встановив:

10 серпня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” подало позов, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Яни Миколаївни від 30.06.2020 про відкриття виконавчого провадження 62438357 з примусового виконання постанови № 50611970, виданої 30.03.2016 державним виконавцем ДВС Золоніського міськрайонного управління юстиції Міклащук О.Ю. про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору в розмірі 107759,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постанова є протиправною, та підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам законодавства України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.

23.09.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні зазначивши, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови правомірні та вчинені відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

24.03.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Золотоніського міського управління юстиції у винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50611970 з виконання вимоги № ю-405-25, виданої 04.03.2016 Золотоніською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.

30.03.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Золотоніського міського управління юстиції прийнято постанову про стягнення з боржника – ТОВ “Селекційний племзавод “Золотоніський” виконавчого збору у розмірі 107759,78 грн у виконавчому провадженні № 50611970.

30 червня 2020 року заступник начальника відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у ВП № 50340824 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) у відповідності до п. 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”.

30 червня 2020 року заступник начальника відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 62438357 з виконання постанови № 50611970, виданої 30.03.2016 про стягнення з ТОВ “СП “Золотоніський” на користь держави залишку виконавчого збору в розмірі 94113,05 грн.

Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 62438357 від 30 червня 2020 року неправомірною у зв`язку з чим звернулося до суду з відповідним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у частині першій статті 28 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 606-XIV) (який діяв на час винесення відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 606-XIV виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Згідно з частиною третьою статті 28 Закону № 606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі (частина четверта статті 28 Закону № 606-XIV).

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (частина восьма статті 28 Закону № 606-XIV).

05 жовтня 2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За приписами пункту шостого частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ Закону № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, 24.03.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Золотоніського міського управління юстиції у винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50611970 з виконання вимоги № ю-405-25, виданої 04.03.2016 Золотоніською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, а 30.03.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Золотоніського міського управління юстиції прийнято постанову про стягнення з боржника – ТОВ “Селекційний племзавод “Золотоніський” виконавчого збору у розмірі 107759,78 грн у виконавчому провадженні № 50611970.

Вказане виконавче провадження було відкрито на час дії Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV “Про виконавче провадження”.

Як встановлено судом, постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 50611970 прийнята до 05.10.2016 (до набрання чинності Закону № 1404-VІІІ), а постанова про відкриття виконавчого провадження № 62438357 про стягнення залишку виконавчого збору у розмірі 94113,05 грн – 30.06.2020, тобто після набрання чинності Законом № 1404-VІІІ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з урахуванням пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-УІІІ у відповідача були відсутні законодавчо встановлені підстави для відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору на підставі постанови, що була прийнята у відповідності до Закону № 606-XIV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 23 січня 2020 року у справі № 808/751/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Яни Миколаївни від 30.06.2020 про відкриття виконавчого провадження 62438357 з примусового виконання постанови № 50611970, виданої 30.03.2016 державним виконавцем ДВС Золоніського міськрайонного управління юстиції Міклащук О.Ю. про стягнення з позивача на користь держави залишку виконавчого збору в розмірі 94113,05 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18028, м. Черкаси, прос. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 43315602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” (19723, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, вул. Шевченко, 61, код ЄДРПОУ 33418504) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.

Повний текст рішення складений 23.09.2020.

Суддя В.П. Тимошенко