Рішення № 91716782, 14.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 вересня 2020 р. справа № 520/4992/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Пузіковій А.С.,

за участі:

представника позивача - Медвідь А.О.,

представника відповідача - Шаповалов Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 11, код ЄДРПОУ 41459351) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів і транспортних засобів комерційного значення №UA807180/2020/00013 від 14.02.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозленд» в лютому 2020 року ввезло з Китаю на територію України товар - сушарки для білизни, код згідно УКТЗЕД 73239900 на підставі контракту № 30/НС від 30.10.2019 року. Відповідно до умов Контракту, сторони підписали Специфікацію, а постачальник надав позивачу інвойс на оплату товару. Згідно із Специфікацією № 1 від 30.10.2019 року, інвойсом №2019LX322 від 21.12.2019 року, позивач оплатив товар та ввіз в Україну товар на загальну суму: 16761,60 доларів США. Для митного оформлення товару позивачем визначено митну вартість товару за ціною товару (основний метод визначення митної вартості) згідно ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України, а саме, в графі 12 митної декларації № UA807180/2020/000713 від 13.02.2020 року позивач зазначив митну вартість - 468649,41 грн., яка вираховується при додаванні фактурної вартості товару та витрат на транспортування товару до кордону України наступним чином: фактурна вартість товару 410 602,21 грн. (16761,6 доларів США х 24,4966 - за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 58 047,20 грн. (витрати на транспортування). Отже, за декларацією митної вартості № UA807180/2020/000713 від 13.02.2020 року позивачем заявлена митна вартість у гривнях - 468649,41 грн., в іноземній валюті 19131,20 доларів США. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу відповідні документи. 13.02.2020 року декларантом від митниці отримано повідомлення про вимогу надання висновку експертної організації щодо вартісних та якісних характеристик товару, у зв`язку з тим, що вже надані декларантом товари не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. 14.02.2020 року декларантом до митниці додатково надано листом ТОВ «Хозленд» від 14.02.2020 року №1/14/02: Лист-підтвердження №24 от 06.02.2020р. від Торгово-Промислової палати України щодо дійсності відомостей, вказаних в експортній митній декларації на товари, які імпортуються з КНР з додатками; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року про визнання протиправним рішення митниці про коригування митної вартості аналогічного товару від аналогічного постачальника, який ввозився на територію України в жовтні 2018 року за аналогічним кодом УКТЗЕД № 7323990000 та заявленою митною вартістю за ціною контракту в розмірі 1,9468 дол. США/кг. 14.02.2020 року від митниці декларантом отримане повідомлення про вимогу надання додаткових документів, але вже не на підставі відсутності/недоліків щодо документів, а по причині наявної у митниці інформації про вартість ідентичного товару за останні 3 місяці в розмірі 3,86 дол.США/кг. Оскільки станом на 14.02.2020 року декларант не мав можливості надати ще якісь додаткові документи, декларування товару відбулося на підставі рішення митниці №UA807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 року про коригування митної вартості товару та відповідно до ч.7 ст.55 МК України, з випуском товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання строком до 14.05.2020 року. Відповідно до рішення про коригування митної вартості товару (графа 31 рішення), відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару та збільшено її на 18086,92 доларів США (на 442758,758 грн.) в порівнянні з заявленою позивачем (графи 28, 30 рішення). 14.02.2019 року на підставі рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 807180/2020/00013. Позивач вважає, що картка відмови в митному оформленні, рішення про коригування митної вартості винесені з порушенням закону та підлягають скасуванню. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 15.05.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 13.02.2020 особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів - Лапіною Т.О. , до митного поста «Харків-центральний» Слобожанської митниці Держмитслужби була подана до митного оформлення в митному режимі «імпорт» електронна митна декларація ІМ40ДЕ №UA807180/2020/000713 на побутові товари - сушарки для білизни походженням з Китаю, які надійшли на адресу ТОВ «Хозленд» за зовнішньоекономічною угодою - Контракт №30/НС від 30.10.2020, укладеною з контрагентом - Компанією FOSHAN NANHAI JINGYI HARDWARE PRODUCTS CO., LTD. Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної ЕМД одержувач/імпортер та особа відповідальна за фінансове врегулювання: ТОВ «Хозленд». У вказаній ЕМД митна вартість товарів позивача була визначена за основним методом - у розмірі 468649,41 грн. Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807180/2020/000713 від 13.02.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів. 13.02.2020 до спецпідрозділу митниці, що здійснює контроль митної вартості, був направлений запит № 29 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UА807180/2020/000713. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості. За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару в розмірі 1,9855 USD/кг значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше, а саме: найнижча ціна подібного товару за кодом УКТЗЕД, що відповідає коду товару декларанта, оформленого в митному відношенні митницями Держмитслужби - 3,8627 USD/кг. Також представник відповідача зазначив, що пунктом 4.1 Договору №КL-35/17 визначено наступне: «Вартість послуг виконавця узгоджується сторонами в Заявці», заявка (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, є одним з обов`язковим документів, на підставі якої здійснюється будь-яке перевезення, оскільки саме в заявці зазначаються детальні умови конкретної послуги, включаючи і її вартість. Згідно з даними, зазначеними в Заявці, експедитор складає відповідні розрахункові документи - рахунок (попередній, остаточний). Однак, до митного оформлення декларантом вищезазначена заявка не подавалась, також платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг до митного оформлення не подавались, що підтверджується відомостями графи 44 ЕМД, де відсутній документ з кодовим позначенням « 3005». 13.02.2020 декларанту було направлено електронне повідомлення про необхідність надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 13.02.2020 декларантом до митниці було надіслано лист-підтвердження від Торгово-Промислової палати України щодо відповідності експортної митної декларації на товари, які імпортуються з КРН з додатками, а 14.02.2020 - лист за вих. №1/14/02 з проханням про прийняття рішення про визначення митної вартості товару згідно поданих документів. Будь-яких інших документів з вартісними показниками від виробника товару, як і запитуваних висновків про якісні та вартісні характеристики товарів декларантом додатково надано не було, а отже - обґрунтований сумнів митниці у правильності визначення митної вартості товару спростований не був. Згідно з графою 31 «Код МВВ митного органу» оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості, для визначення митної вартості транспортного засобу позивача митним органом було обрано шостий (резервний) метод, а саме згідно заданих критеріїв пошуку, єдиною автоматизованою інформаційною системою ДФС сформовано рівень цін по ЦБД. В якості джерела цінової інформації було обрано ідентичний товар, розмитнений за ЕМД №UА112080/2019/020946 від 23.07.2019. З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UА807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807180/2020/0013 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідач жодного разу не послався на такі підстави недостатності підтвердження митної вартості як відсутність заявки на перевезення товару відповідно до договору з експедитором та платіжного доручення про перерахування вартості послуг експедитора, що підтверджується як електронними повідомленнями митниці до декларанта, так і п.33 рішення про коригування митної вартості товару № UA 807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 р., листом Слобожанської митниці до ТОВ «Хозленд» № 714-0801/714-15/13/4341 від 17.03.2020 р. Позивач вважає, що посилання відповідача на ненадання декларантом заявки на перевезення товару та платіжного доручення про оплату послуг експедитора не можуть враховуватися судом як доказ правомірності дій митниці, оскільки відсутність таких документів не була підставою винесення рішення про коригування митної вартості товару №UA 807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 року. Представник позивача вказав, що в процесі консультацій з декларантом, митницею додатково вимагалися то висновок експертної організації щодо вартісних та якісних характеристик товару, то додаткові документи, без зазначення того, які саме документи необхідно надати і в чому саме полягають недоліки вже наданих документів. Листом № 01/06/03 від 06.03.2020 р. позивач звернувся до відповідача в порядку ч.9 ст.55 МК України з проханням перегляду митної вартості товару та надав до митниці додатково і платіжне доручення №11243 від 07.02.2020 р. про оплату послуг експедитора щодо транспортування, і акт прийому-передачі експедиторських послуг №129/20 від 17.02.2020 р. Відповідач листом №714-0801/714-15/13/4341 від 17.03.2020 р. не зазначив ніяких конкретних сумнівів щодо недоліків наданих додатково документів, не надав обґрунтованих пояснень щодо недостатності зазначеної в них інформації. Додатково позивач зазначив, що відповідно до п.4.1. договору з експедитором №KL-35/17 від 31.08.2017 р., оплата послуг відбувається на підставі рахунку експедитора, копія якого і надавалася декларантом до митниці. Також позивач вказав, що відповідачем надано до відзиву принт-скрін- витяг з бази ЄАІС, де вказана інформація щодо найменування товару, з яким відбувалося порівняння та є посилання на митну декларацію №UA112080/2019/020946 від 23.07.2019 р. іншого імпортера. Позивач вважає, що порівняння його товару з товаром іншого імпортера відповідно до МД №UA 112080/2019/020946 від 23.07.2019 року було неправомірним, оскільки порівняння здійснювалося із вже завищеної митницею вартістю товару, що підтверджується гр. 43, 47, 48 МД №UA 112080/2019/020946 від 23.07.2019 р. Також в принт-скріні - витягу з бази ЄАІС зазначено, що порівняння відбувалося не з товаром, який завозився за ціною договору, а з товаром, митна вартість якого визначена за 6 (резервним) методом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозленд» в лютому 2020 року ввезло з Китаю на територію України товар - сушарки для білизни, код згідно УКТЗЕД 73239900 на підставі контракту №30/НС від 30.10.2019 р., укладеною з контрагентом - Компанією FOSHAN NANHAI JINGYI HARDWARE PRODUCTS CO., LTD.

Відповідно до умов Контракту, сторони підписали Специфікацію, а постачальник надав позивачу інвойс на оплату товару. Згідно із Специфікацією № 1 від 30.10.2019 р., інвойсом № 2019LX322 від 21.12.2019 р., позивач оплатив товар та ввіз в Україну товар на загальну суму: 16761,60 доларів США.

Підпунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за асортиментом, кількістю та ціною, яка узгоджена сторонами в Специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, в передбачені Контрактом строки.

Також, відповідно до п.2.1., 2.2. Контракту, ціни на кожну одиницю Товару та загальна вартість партії поставки узгоджуються сторонами на кожну окрему партію в Специфікації та на умовах Інкотермс FOB, Шеньчжень, Китай.

Відповідно до п.2.3., п.2.6. Контракту, сума кожної партії Товару, ціна за одиницю Товару визначається у відповідній Специфікації та інвойсі.

Відповідно до п.2.5. Контракту, ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару; ціни на товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов`язаних з Товаром до моменту переходу Товару через борт судна завантаження.

Відповідно до п.5.1., 5.2. Контракту оплата Товару здійснювалася покупцем частинами на підставі Специфікації та інвойсу, факт оплати підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 12.11.2019 р., № 3 від 14.01.2020 р., копії яких додаються до матеріалів справи.

Відповідно до п.2.5. Контракту, Позивачем були понесені витрати на транспортування товару до кордону України в розмірі 58047,20 грн., що підтверджується договором на транспортно-експедиторське обслуговування №KL-35/17 від 31.08.2017 р., рахунком експедитора №129/20 від 06.02.2020 р., довідкою від експедитора щодо вартості транспортно-експедиційних послуг №CLL0 від 06.02.2020 р., які подавались відповідачу разом з первинною митною декларацією №UA807180/2020/000713 від 13.02.2020 р.

Для митного оформлення товару позивачем визначено митну вартість товару за ціною товару (основний метод визначення митної вартості) згідно ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Так, в графі 12 митної декларації №UA807180/2020/000713 від 13.02.2020 р., позивач зазначив митну вартість - 468649,41 грн., яка вираховується при додаванні фактурної вартості товару та витрат на транспортування товару до кордону України наступним чином: фактурна вартість товару 410 602,21 грн. (16761,6 доларів США х 24,4966 - за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 58 047,20 грн. (витрати на транспортування).

Отже, за декларацією митної вартості №UA807180/2020/000713 від 13.02.2020 р. позивачем заявлена митна вартість у гривнях - 468649,41 грн., в іноземній валюті 19131,20 доларів США.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи: Контракт з постачальником №30/НС від 30.10.2019 р.; Специфікація № 1 від 30.10.2019 р. до Контракту; Інвойс №2019LX322 від 21.12.2019 р. від постачальника з перекладом; Пакувальний лист до інвойсу б/н від 21.12.2019 р. з перекладом; Сертифікат про походження товару форма А №G207993241520004 від 13.01.2020 р.; Морський коносамент на міжнародне перевезення вантажу №WMS19121166 від 06.01.2020 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А №025823 від 10.02.2020р.; Експортна митна декларація постачальника №516620190669287953 від 22.12.2019р., що стосується оцінюваних товарів з перекладом; Сертифікат CCPIT (Торгово-промислової палати КНР), що підтверджує достовірність експортної декларації митних органів КНР №204406В0 /000584 від 14.01.2020р.; Платіжне доручення №12 від 12.11.2019 р. на підтвердження оплати за товар постачальнику; Платіжне доручення №3 від 14.01.2020 р. на підтвердження оплати за товар постачальнику; Документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України: довідка від експедитора щодо вартості транспортно-експедиційних послуг №CLL0 від 06.02.2020 р.; договір на транспортно-експедиторське обслуговування №KL-35/17 від 31.08.2017 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №129/19 від 06.02.2020 р.; Прейскурант виробника товару б/н від 30.10.2019 р.; Документи на підтвердження повноважень митного декларанта.

На підставі вказаних документів, декларантом було заявлено митну вартість товару в розмірі 1,984 дол. США/кг товару.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807180/2020/000713 від 13.02.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів:

101-1 - витребування оригіналів документів, визначених у митній декларації, або засвідчення в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено надання їх оригіналів;

103-1 - перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби;

105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів (необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів);

106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (1,2,3). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу ДФС від 11.09.2015 №689);

107-3 - контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

202-1 - проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації.

13.02.2020 до спецпідрозділу митниці, що здійснює контроль митної вартості, був направлений запит №29 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UА807180/2020/000713. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості. За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару в розмірі 1,9855 USD/кг значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше, а саме: найнижча ціна подібного товару за кодом УКТЗЕД, що відповідає коду товару декларанта, оформленого в митному відношенні митницями Держмитслужби - 3,8627 USD/кг.

13.02.2020 декларанту було направлено електронне повідомлення про необхідність надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

14.02.2020 року листом ТОВ «Хозленд» №1/14/02 до митниці додатково надано:

- Лист-підтвердження № 24 от 06.02.2020р. від Торгово-Промислової палати України щодо дійсності відомостей, вказаних в експортній митній декларації на товари, які імпортуються з КНР з додатками.

- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 р. про визнання протиправним рішення митниці про коригування митної вартості аналогічного товару від аналогічного постачальника, який ввозився на територію України в жовтні 2018 р. за аналогічним кодом УКТЗЕД № 7323990000 та заявленою митною вартістю за ціною контракту в розмірі 1,9468 дол. США/кг.

14.02.2020 р. від митниці декларантом отримане повідомлення про вимогу надання додаткових документів через наявну у митниці інформацію про вартість ідентичного товару за останні 3 місяці в розмірі 3,86 дол.США/кг, що підтверджується копією електронного повідомлення митниці до декларанта ідентифікатор повідомлення №51ec65e9-c7ac-4829-af11-f8fc8b3faa96 від 14.02.2020 року.

В подальшому декларування товару відбулося на підставі рішення митниці №UA 807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 р. про коригування митної вартості товару та відповідно до ч.7 ст.55 МК України, з випуском товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання строком до 14.05.2020 року.

Відповідно до п.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, підставами коригування митної вартості товару стали: вартість товару не відповідає рівню вартості подібних або аналогічних товарів, яка наявна у митного органу; декларантом не надана інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару.

Також, відповідно до рішення про коригування митної вартості товару (графа 31 рішення), відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару та збільшено її загалом на 18086,92 доларів США (на 442758,758 грн.) в порівнянні з заявленою позивачем (графи 28, 30 рішення).

14.02.2019 року, на підставі рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 807180/2020/00013.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості, карткою відмови і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 МК України.

Після отримання такого дозволу позивач надав відповідачу нову митну декларацію №UA 807180/2020/000761 від 14.02.2020 р. з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр.44 такої митної декларації та здійснив доплату ввізного мита від скорегованої відповідачем митної вартості на загальну суму 115106,72 грн., з якої: переплата ввізного мита 22 135,91 грн. та ПДВ 20% - 92 970, 81 грн. (відповідно до гр. 47-48 МД UA 807180/2020/000761 від 14.02.2020 р.).

Судом встановлено, що відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 14.05.2020 р.» згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Керуючись ч.8 ст.55 Митного кодексу України, позивач листом № 01/06/03 від 06.03.2020 р. звернувся до відповідача з проханням скасувати рішення про митну вартість ввезеного товару і підтвердити заявлену позивачем митну вартість. В обґрунтування заявленої митної вартості, позивач надав повторно відповідачу завірені належним чином документи, які підтверджують митну вартість товару, та додатково: платіжне доручення №11243 від 07.02.2020 р. про оплату послуг щодо транспортування, акт прийому-передачі експедиторських послуг № 129/20 від 17.02.2020 р.; Комерційна пропозиція постачальника № б/н від 01.10.2019 р. з перекладом; Виписку з бухгалтерської документації імпортера №06/03/20 від 06.03.2020 р.; Калькуляцію собівартості товару від виробника з перекладом №2019LX від 21/12/2019 р. із вказанням відсоткового відношення складових вартості товару з перекладом.

На підставі вказаних документів відповідачем виданий лист №714-0801/714-15/13/4341 від 17.03.2020 р. про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товару, в якому відповідач вказав, що надані позивачем документи не спростовують сумніви митниці щодо правильності заявленої декларантом митної вартості.

Під час розгляду справи представник відповідача наполягав, що пунктом 4.1 Договору №КL-35/17 визначено наступне: «Вартість послуг виконавця узгоджується сторонами в Заявці», заявка (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, є одним з обов`язковим документів, на підставі якої здійснюється будь-яке перевезення, оскільки саме в заявці зазначаються детальні умови конкретної послуги, включаючи і її вартість. Згідно з даними, зазначеними в Заявці, експедитор складає відповідні розрахункові документи - рахунок (попередній, остаточний). Однак, до митного оформлення декларантом вищезазначена заявка не подавалась, також платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг до митного оформлення не подавались, що підтверджується відомостями графи 44 ЕМД, де відсутній документ з кодовим позначенням « 3005».

Відносно встановлених відповідачем розбіжностей суд зазначає, що відповідачем відповідно до ч.3 ст.53 МКУ було запропоновано додатково надати вичерпний перелік документів, в якому не містилося вимоги надати підтвердження сплати транспортно- експедиційних послуг за Договором №КL-35/17. У позивача вимагалось виключно за запитом від 13.02.2020 року необхідність надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та за запитом від 14.02.2020 року додаткові документи (без визначення їх переліку).

Таким чином, твердження відповідача про ненадання декларантом заявки на перевезення товару та платіжного доручення про оплату послуг експедитора, що не було підставою винесення рішення про коригування митної вартості товару №UA 807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 року, у жодному разі не можна вважати як підставу наявності розбіжностей у поданих декларантом документах, оскільки даний документ не є обов`язковим для подання митному органу, відповідно до ст. 53 МК України.

Дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, документи надані позивачем чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Судом встановлено, що на вимогу митного органу усі додатково витребувані документи були надані митному органу для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість та не містять жодних розбіжностей.

Надаючи правову оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень в межах спірних правовідносин, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При проведенні консультації, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару в розмірі 1,9855 USD/кг значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше, а саме: найнижча ціна подібного товару за кодом УКТЗЕД, що відповідає коду товару декларанта, оформленого в митному відношенні митницями Держмитслужби - 3,8627 USD/кг.

Суд зазначає, що факт надання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.

Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі № 804/7761/16.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що для визначення митної вартості товару за резервним методом відповідачем, в якості джерела цінової інформації було обрано ідентичний товар, розмитнений за ЕМД №UА112080/2019/020946 від 23.07.2019 року.

При цьому, в принт-скріні - витягу з бази ЄАІС зазначено, що порівняння відбувалося не з товаром, який завозився за ціною договору, а з товаром, митна вартість якого визначена за 6 (резервним) методом.

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що в межах справи №520/14230/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС №UA112080/2019/000068/2 від 22.07.2019 та №UA112080/2019/000123/2 від 24.10.2019. За наслідками розгляду вказаної справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС №UA112080/2019/000068/2 від 22.07.2019 та №UA112080/2019/000123/2 від 24.10.2019.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що ЕМД №UА112080/2019/020946 від 23.07.2019 року, використана в якості джерела цінової інформації, була прийнята саме внаслідок самостійного визначення контролюючим органом митної вартості товару, що ввозився Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" на підставі рішення Запорізької митниці ДФС №UA112080/2019/000068/2 від 22.07.2019, яке було скасовано рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митним органом взято в якості джерела цінової інформації використано недостовірну інформацію, що унеможливлює її використання під час визначення митної вартості товару, що ввозився на територію України Товариством з обмеженою відповідальністю "Хозленд".

З огляду на те вищевикладене суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про протиправність картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів і транспортних засобів комерційного значення №UA807180/2020/00013 від 14.02.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 року, та як наслідок наявність підстав для їх скасування.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 11, код ЄДРПОУ 41459351) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів і транспортних засобів комерційного значення №UA807180/2020/00013 від 14.02.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000473/2 від 14.02.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 11, код ЄДРПОУ 41459351) судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23.09.2020 року.

Суддя Біленський О.О.