Рішення № 91716110, 23.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4731/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

18.06.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд: стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до бюджету податковий борг в сумі 6521,05 грн.

19.06.2020 суддя звернувся із запитом до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На виконання вимог ст. 171 КАС України, 02.07.2020 до суду надійшла відповідь відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області з інформацією про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 4833/9/58.09-09 від 10.06.2020 про податкову заборгованість податковий борг відповідача становить 6521,05 грн. Вказана сума податкового боргу виникла на підставі самостійно задекларованих податкових зобов`язань з з єдиного податку з фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, військовому збору. Зазначає, що відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача надіслана податкова вимога форми "Ф" № 41052-17 від 02.04.2020. Позивач зазначає, що на сьогодні суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію вказаної ухвали суд надіслав на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримала ухвалу про відкриття провадження у справі 31.07.2020.

Станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що судом вжито передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, а також роз`яснено його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, однак станом на час прийняття рішення у цій справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд вирішив відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішити справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 цієї ж статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як слідує з наявної у матеріалах справи довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 4833/9/58.9-08 від 10.06.2020 про суму податкового боргу ОСОБА_1 станом на 04.06.2020 податковий борг відповідача перед бюджетом становить 6521,05 грн. (а.с.6).

На підставі долучених до матеріалів позовної заяви документів суд встановив, що податковий борг відповідача на вказану вище суму виник у зв`язку із несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов`язань, самостійно задекларованих ним у податкових деклараціях.

Податковий борг відповідача складається з податкових зобов`язань по:

- військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 191,87 грн.( Податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) N 5068 від 09.02.2018 терм.спл. 19.02.2018; податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) N 7019 від 30.03.2018 терм.спл. 30.03.2018;

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуєтья фізичними особами за результатами річного декларування в сумі- 2302,38 грн.: (податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) N 5068 від 09.02.2018 терм.спл. 19.02.2018; податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) N 7019 від 30.03.2018 терм.спл. 30.03.2018;

- єдиному податку з фізичних осіб - 4026,80 грн: згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування N 1387/А від 15.06.2016 терм.спл. 20.06.2017.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суми грошових зобов`язань відповідача, які самостійно задекларовані ним у податкових деклараціях є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наявний у відповідача податковий борг, позивач відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 02.04.2020 № 41052-17 на суму 6521,05. (а.с.9).

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Станом на дату розгляду цієї справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 6521,05 грн. та залишається непогашеним.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 6521,00 грн.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 6521 (шість тисяч п`ятсот двадцять одна) грн 05 коп.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII "Перехідні положення" та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.09.2020

Суддя Грень Н.М.