Рішення № 91715743, 21.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2551/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович ( 02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1-У, офіс 3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221)

про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанов.

Ухвалою судді від 24.07.2020 року відкрито провадження у справі за цим позовом та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна". Цією ж ухвалою на підставі статті 172 КАС України позовні вимоги у справі роз`єднано у самостійні провадження та залишено у справі №340/2551/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. про визнання протиправними дій щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62094844, визнання протиправними та скасування постанов від 15.05.2020 року, від 24.06.2020 року у ВП №62094844.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що в кінці червня 2020 року на адресу фермерського господарства "Вікторія-Агро", де він працює трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. від 24.06.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача, що винесена у виконавчому провадженні ВП №62094844. За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо, що виконавче провадження ВП №62094844 відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. від 15.05.2020 року щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №12829 від 07.04.2020 року про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості в сумі 18774,26 грн. Позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №62094844 винесена відповідачем з порушенням статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування боржника або місцем знаходження його майна. Позивач стверджує, що приватний виконавець Табінський О.В. не мав права приймати виконавчий документ до виконання, а постанови приватного виконавця у цьому виконавчому провадженні, відкритому без дотримання вимог територіальності, є незаконними. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62094844;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП №62094844 від 15.05.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.06.2020 року у ВП №62094844.

Ухвалою про забезпечення позову від 06.08.2020 року суд зупинив дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. від 24.06.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що винесена у виконавчому провадженні ВП №62094844 - до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Також 06.08.2020 року суд постановив ухвалу про витребування від відповідача доказів, з цих підстав у справі оголошено перерву до 21.09.2020 року.

У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, від третьої особи пояснень щодо позову також не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 уклав з ПАТ "Альфа-Банк" кредитний договір №500212594 від 08.06.2011 року. (а.с. 67)

У зв`язку з наявністю заборгованості за цим договором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 07.04.2020 року вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №500212594 від 08.06.2011 року, укладеним з ПАТ "Альфа-Банк", право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Росвен Інвест Україна" на підставі договору факторингу №2013-1, укладеного 23.12.2013 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Росвен Інвест Україна", на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна". Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Росвен Інвест Україна", складає 18774,26 грн. Нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі за №12829. (а.с. 68)

Виконавчий напис нотаріуса у травні 2020 року пред`явлений стягувачем ТОВ "Росвен Інвест Україна" для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича разом із відповідною заявою, в якій стягувач вказав таку адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . У заяві стягувач просив звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно. (а.с. 66)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. від 15.05.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №62094844 з виконання виконавчого напису №12829 від 07.04.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості у розмірі 18774,26 грн. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (а.с. 70)

Згодом у цьому виконавчому провадженні приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. виніс постанову від 24.06.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи (заробітну плату) боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ФГ "Вікторія-Агро". Вказану постанову направлено для виконання до ФГ "Вікторія-Агро" та зобов`язано його здійснювати відрахування із заробітної плати боржника у розмірі 20% до виплати суми боргу у розмірі 21336,68 грн. (18774, 26 грн. - борг, 1877,42 грн. - основна винагорода приватного виконавця, 685 грн. - витрати на проведення виконавчих дій). (а.с. 80, 81 - 82)

Вказані постанови направлялася позивачу за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 69, 80). Проте докази отримання позивачем цих постанов у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Позивач стверджує, що не отримував від відповідача копій постанов, винесених у межах ВП №62094844, а дізнався про існування цього виконавчого провадження у кінці червня 2020 року, коли до ФГ "Вікторія-Агро" надійшла для виконання копія спірної постанови приватного виконавця від 24.06.2020 року, якою звернуто стягнення на його заробітну плату. Тоді ж з Автоматизованої системи виконавчого провадження позивач дізнався про існування постанови від 15.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №62094844. Не погодившись з вказаними постановами, 06.07.2020 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є законність дій та рішень відповідача щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу про стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, чинній на час видання виконавчого напису нотаріуса №12829 від 07.04.2020 року) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 88, 89 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як передбачено абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частинами 1, 2, 6 цієї статті виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження", і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання. Якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Як свідчать дані Єдиного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець Табінський О.В. здійснює свою діяльність у межах виконавчого округу міста Києва. (https://erpv.minjust.gov.ua/)

Отже відповідач міг прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса №12829 від 07.04.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у разі, якщо місце проживання/перебування цього боржника або його майно знаходиться у місті Києві.

У позові позивач зазначив, що місцем його проживання та реєстрації є село Димине Новоукраїнського району Кіровоградської області, а не місто Київ.

Судом установлено, що у заяві стягувача ТОВ "Росвен Інвест Україна", поданій до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. для примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №12829 від 07.04.2020 року, стягувач вказав адресою проживання/перебування боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2 . Натомість у самому виконавчому документі - виконавчому написі нотаріуса - місцем проживання ОСОБА_1 зазначена інша адреса: АДРЕСА_2 . (а.с. 66, 68)

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Тож адреса місця проживання/перебування боржника - фізичної особи є обов`язковим реквізитом виконавчого документу, оскільки за нею визначається місце виконання рішення, компетенція та територіальні межі діяльності виконавця, а також за цією адресою з боржником ведеться офіційне листування.

Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. (стаття 379 ЦК України).

Згідно зі статтями 310, 313 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання визначає Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

За визначеннями, наведеними у статті 3 цього Закону:

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Згідно з частинами 1, 10, 11, 17 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Суд установив, що згідно з відміткою у паспорті ОСОБА_1 місце його проживання з 09.08.2005 року зареєстровано за адресою: с. Димине Новоукраїнського району Кіровоградської області. (а.с. 8зв.) З 03.03.2020 року він працює у фермерському господарстві "Вікторія-Агро" трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, що підтверджується довідкою №1/07/20 від 02.07.2020 року. (а.с. 10)

Відповідно до довідки №89 від 01.09.2020 року, наданої на запит суду Диминською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 93)

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач на момент відкриття виконавчого провадження ВП №62094844 був зареєстрований та проживав у с. Димине Новоукраїнського району Кіровоградської області, територія якого не належить до виконавчого округу приватного виконавця Табінського О.В.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У матеріалах виконавчого провадження, наданих суду відповідачем, відсутні будь-які докази того, що житло за адресою: АДРЕСА_2 , є / було місцем проживання / перебування ОСОБА_1 чи за цією адресою знаходиться його майно, що давало б приватному виконавцю право приймати до виконання виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса №12829 від 07.04.2020 року, у якому зазначена інша адреса боржника на території, що не належала до виконавчого округу приватного виконавця. У ході судового розгляду справи ні відповідач, ні третя особа таких доказів суду не надали.

Також у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що позивач отримував документи виконавчого провадження, які приватний виконавець направляв йому за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, оскільки дійсне місце проживання боржника ОСОБА_1 не належить до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. здійснює діяльність, тому він, прийнявши до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами його виконавчого округу, порушив норми Законів України "Про виконавче провадження" та "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" щодо територіальних меж діяльності приватного виконавця.

Тож суд прийшов до висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2020 року є незаконною, оскільки приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами його виконавчого округу. Тому цю постанову як рішення суб`єкта владних повноважень слід визнати протиправною та скасувати.

З огляду на те, що відповідач не мав повноважень на вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №12829 від 07.04.2020 року, суд також визнає протиправними та скасовує спірну постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.06.2020 року, що винесена приватним виконавцем в межах цього виконавчого провадження.

Позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62094844 охоплюється вимогою про скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2020 року та окремого вирішення не потребує. Відтак у задоволенні позову у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - приватний виконавець Табінський О.В. - у спірних правовідносинах є спеціальним суб`єктом владних повноважень, проте не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є бюджетною установою та не утримується за рахунок бюджету.

Зважаючи на задоволення у даній справі двох позовних вимог немайнового характеру, на користь позивача з відповідача як із самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, слід стягнути витрати на оплату судового збору у сумі 1681, 60 грн., сплаченого квитанціями №ПН2178082 та №ПН2178087 від 06.07.2020 року. (а.с. 3, 4)

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1-У, офіс 3, РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП №62094844 від 15.05.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.06.2020 року, винесену у виконавчому провадженні ВП №62094844.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1681, 60 гривень.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш