Рішення № 91715007, 23.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. Справа№200/7783/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса ВПО: АДРЕСА_2 )

до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв небесної сотні, 23)

про визнання протиправним та скасування рішення від 11 березня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 11 березня 2020 року про відмову у поновленні виплати допомоги при народженні дитини, зобов`язання відповідача поновити та виплачувати допомогу при народженні дитини, згідно поданої заяви від 17 лютого 2020 року.

Ухвалою від 21 серпня 2020 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

28 серпня 2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій виконав вимоги ухвали суду від 21 серпня 2020 року, чим усунув її недоліки.

31 серпня 2020 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 200/7783/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку з веденням на території місця проживання активних бойових дій, припиненням функціонування державних органів, позивач у лютому 2016 року вимушена була виїхати до підконтрольної українській владі території - м. Краматорська, де була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення. Там же 17 лютого 2020 року була зареєстрована і донька ОСОБА_2 . Зазначає, що після народження дитини за відповідною заявою Управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Донецьку призначена допомога при народженні дитини на період з 1 серпня 2013 року по 31 серпня 2017 року у щомісячному розмірі 1012 грн. 50 коп. Вказану допомогу позивач отримувала до жовтня 2014 року включно. 17 лютого 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати вищезазначеної допомоги. 11 березня 2020 року цим управлінням прийняте рішення про відмову у здійсненні виплат через пропуск 12- місячного терміну звернення, який відлічується з дня припинення допомоги.

В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду були надані заперечення на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що згідно електронної справи при народженні дитини, яка надійшла до управління, допомога при народженні дитини була призначена управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Донецьку на період з 1 серпня 2013 року по 31 серпня 2017 року у щомісячному розмірі 1012 грн. 50 грн. На підставі пункту 54 Порядку №1751 рішенням управління від 11 березня 2020 року позивачу відмовлено в поновленні виплати допомоги при народженні дитини, оскільки, станом на день звернення позивача з заявою від 17 лютого 2020 року про призначення допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже сплинув період, на який призначено дану допомогу. Повідомлення про відмову в призначенні (поновленні) виплати державної допомоги при народженні дитини № 226 від 11 березня 2020 року за № 04-46/91 надіслано 13 березня 2020 року на адресу, зазначену в заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 18 лютого 2016 року № 1426/68323.

4 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку було видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 4 вересня 2013 року складено відповідний актовий запис № 743.

Листом від24 квітня 2020 року № 29-01-14/3328 відповідач повідомив позивача, що вперше до управління з заявою про поновлення виплати допомоги при народженні дитини, яка раніше була призначена управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Донецьку, позивач звернулась 17 лютого 2020 року. Для прийняття рішення щодо поновлення виплати допомоги при народженні дитини з метою одержання електронної справи управлінням направлено електронний запит до ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України» від 21 лютого 2020 року № 29-01- 14/1594. На адресу управління електронна справа для призначення (поновлення) допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла 25 лютого 2020 року № 013-180297/п, тобто за поновленням виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 в інші управління праці та соціального захисту населення не зверталась. Згідно електронної справи при народженні дитини, яка надійшла до управління, допомога при народженні дитини була призначена управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Донецьку на період з 1 серпня 2013 року по 31 серпня 2017 року у щомісячному розмірі 1012 грн. 50 коп. На підставі пункту 54 Порядку № 1751 рішенням управління від 11 березня 2020 року позивачу відмовлено в поновленні виплати допомоги при народженні дитини. В управлінні відсутні підстави для призначення (поновлення) виплати державної допомоги при народженні дитини у зв`язку зі зміною місця проживання, так допомога призначена по 31 серпня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 17 лютого 2020 року звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги про народженні дитини.

Рішенням від 11 березня 2020 року позивачу відмовлено у поновленні виплати допомоги при народженні дитини, у зв`язку з тим, що в управлінні відсутні підстави для призначення (поновлення) виплати державної допомоги при народженні дитини у зв`язку зі зміною місця проживання, так допомога призначена по 31 серпня 2017 року.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є поновлення виплати допомоги при народжені дитини позивачеві. Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 1 та 2 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно зі статтею 10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Статті 12 вказаного Закону, що діяв на момент народження дитини визначено, що допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 54 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім`ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.

Суд погоджується з доводами відповідача, що вже сплинув період, на який призначено допомогу, проте, суд зазначає, що приймаючи таке рішення відповідачем не враховано наступне.

По-перше, як позивач зазначив у позові та відповідач не спростував цього факту, що позивач отримував допомогу до жовтня 2014 року включно. Тобто за період з 1 листопада 2014 року по 31 серпня 2017 року (дата, до якої позивач мала отримувати допомогу при народженні) позивач не отримала належні виплати.

По-друге, суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення. Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянкою України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи ту обставину, що у позивача були об`єктивні причини пропуску строку звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, внаслідок вирішення у судовому порядку питання щодо батьківства дитини, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення в частині, яке створює правові наслідки, і зобов`язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Крім того, як вже було зазначено судом вище, що позивач з 1 листопада 2014 року не отримувала допомогу при народження дитини, яку позивач мала отримувати з 1 вересня 2013 року по 31 серпня 2017 року у розмірі по 1012 грн., отже перед позивачем рахується заборгованість, тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до статті 9 КАС України та задовольнити позовні вимоги позивача, шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача виплатити заборгованість, яка виникла за період з 1 листопада 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., відповідно до квитанції від 28 серпня 2020 року. За таких обставин, судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса ВПО: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв небесної сотні, 23) про визнання протиправним та скасування рішення від 11 березня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 11 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у поновлені допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23) поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса ВПО: АДРЕСА_2 ) допомогу при народженні дитини, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та виплатити заборгованість, яка виникла за період з 1 листопада 2014 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса ВПО: АДРЕСА_2 ).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 23 вересня 2020 року. Повне судове рішення складено 23 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар