Рішення № 91714222, 22.09.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/856/20

Справа: 484/1668/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Закревського В.І.

при секретарі - Фартушняк Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сотська С.О. звернулася до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 із позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», про повернення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 4825481800:01:000:1021, площею 0,2049 га, 4825481800:01:000:1019, площею 0,0171 га, 4825481800:01:000:1018, площею 2,5835 га, 4825481800:01:000:1020, площею 1,4278 га, загальною площею 4,2333 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок та стягнення невиплаченої орендної плати за 2017-2019 роки в сумі 9705,96 грн., 3 % річних згідно розрахунку в сумі 413,23 грн. та інфляційних витрат в сумі 2919,30 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що була власником земельної частки (паю) площею 4,78 умовних кадастрових га, з цільовим для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. 28.12.2009 року між позивачкою та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» було укладено договір оренди земельної частки (паю) вищезазначених ділянок строком на 50 років, який зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сіьській раді Первомайського району Миколаївської області за № 139 від 02.03.2010 року, який після виділення земельної частки (паю) в натурі не переукладався.

Позивачка скористалася своїм правом на виділення земельної частки (паю) в натурі на місцевості. З часу виділення земельної частки (паю) в натурі на місцевості позивачка набула статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди, так і статус орендодавця (п. 17 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Керуючись положеннями ст. 598 ЦК України, ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", абз. 5 п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року №5, позивачка звернулася до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути земельні ділянки, однак її звернення позитивного результату не дало.

Відповідно до договору оренди земельної частки (паю) від 28.12.2009 року, укладеного між нею та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача, строком на 50 років. Так, згідно умов договору, орендна плата за користування земельною часткою (пай) визначена орендарем у фіксованому розмірі 3% від грошової оцінки земельної частки (пай) і повинна бути сплачена не пізніше 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. Однак відповідач знаючи про те, що до нього перейшли усі права та обов`язки за зазначеним вище договором, умови цього договору не виконує, орендну плату їй систематично не сплачує. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ТОВ «Агрофірма Корнацьких» позивачу стало відомо, що за договором оренди земельної частки (паю) відповідачем їй нараховано за 2017-2019 р.р. по 3945,51 грн. орендної плати щорічно, утримано податків за кожний рік по 710,19 грн., що відповідає 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Тобто, за період з 2017-2019 р.р., заборгованість по невиплаченій орендній платі, за договором оренди земельної частки (паю) від 28.12.2009 року, з врахуванням 3 % річних та інфляційних витрат складає всього 13038,49 грн. Посилаючись на вищевикладене представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Ухвалою від 29.05.2020 р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, визначені строк для подання відзиву, призначене підготовче судове засідання на 25.06.2020 р.

19.06.2020 р. до суду від ТОВ «Агрофірма Корнацьких» надійшов відзив, в обгрунтування якого вказано, що вказані у позові земельні ділянки взяті в оренду згідно договору оренди земельної частки (паю), загальною площею 4,2333 га, зареєстрований в книзі записів договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді 02.03.2010 року за №139, який не містить будь-яких положень щодо зобов`язання відповідача передавати земельну частку (пай) відповідно до акту прийому-передачі. Крім того, вказані земельні ділянки згідно даних Державного земельного кадастру перебувають в оренді з 2013 року у приватного підприємства "Виробниче-комерційне підприємство "КАРО"" та в ньому відсутні дані щодо державної реєстрації права оренди саме за відповідачем. Також, відповідач зазначає, що за період з 2017 по 2019 роки у відповідності до ст. 792 ЦК України, ст.ст. 13, 21 ЗУ "Про оренду землі", п.п. 2.2 п. 2 Договору оренди земельної частки (паю) орендна плата нараховувалась у визначені у договорі строки, з неї сплачувались податки, однак позивачка умисно не отримує оренду плату, що в подальшому тягне за собою нарахування та отримання необгрунтованих 3% та індексу інфляції. Враховуючи зазначене, відповідач позовні вимоги не визнає та у їх задоволенні просить відмовити. Просить здійснювати розгляд справи у відстуність представника відповідача.

25.06.2020 р. підготовче засідання відкладено на 06.07.2020 р., а 06.07.2020 р. на 16.07.2020 р., 16.07.2020 р. на 03.09.2020 р.

Ухвалою від 03.09.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На судове засідання представник позивача не з`явилась, надала заяву, в якій підтримала позов у повному обсязі, просила його задовольнити та розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у відзові на позов є клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі ТОВ «Агрофірма Корнацьких» і його представника та відмовити в задоволенні позову.

Оскільки учасники справи на засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Частинами 1 та 2 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 28.12.2009 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладений Договір оренди земельної частки (паю) (далі - Договір оренди) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земель них часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за №130 від 02.03.2010р. Від імені позивача договір підписаний за нотаріальною довіреністю ОСОБА_2 ..

Зазначена земельна частка (пай) була виділена в натурі та позивачці передані у власність земельні ділянки з кадастровим номером 4825481800:01:000:1021, площею 0,2049 га, з кадастровим номером 4825481800:01:000:1019, площею 0,0171 га, 4825481800:01:000:1018, площею 2,5835 га, з кадастровим номером 4825481800:01:000:1020, площею 1,4278 га, загальною площею 4,2333 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвами про право власності та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7-14).

Договір оренди діяв та відповідач користувався земельними ділянками позивача на його підставі. На момент розгляду даної справи вказаний вище Договір оренди земельної частки (паю) не розірваний.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 21 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент укладенні договору) орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ч.1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно п.2.2. Договору оренди за користування вказаною в Договору земельною часткою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 відсотки від грошової оцінки земельної частки (паю) в сумі 1211 грн. 77 коп. протягом терміну дії Договору, але не пізніше як до 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі.

Відповідачем визнано той факт, що позивачці за вказаним вище Договором оренди була нарахована сума орендної плати за 2017-2019 роки в сумі 3945,51 грн. за кожен рік, з якої відраховано до державного бюджету ПДФО по 710,19 грн. за кожен рік, тобто до виплати 3235,32 грн. щороку. Окрім визнання відповідачем, факт нарахування та утримання ПДФО підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2019 року, від 07.05.2020 р. №00125 (а.с. 40).

Твердження позивача про неотримання ним коштів в якості орендної плати відповідач не спростував, отже, на підставі ч. 4 ст. 81 ЦПК України, суд визнає факт невиплати позивачу відповідачем коштів як орендної плати за 2017-2019 роки. Отже, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати належать задоволенню в сумі 9705,96 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за період з 27.12.2017 р. по 27.05.2020 р. в розмірі 234 грн. 80 коп., за період з 27.12.2018 р. по 27.05.2020 р. в розмірі 137 грн. 74 коп., за період 27.12.2019 р. по 27.05.2020 р. в розмірі 40 грн. 69 коп., а всього на загальну суму 413 грн. 23 коп., а також відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 27.12.2017 р. по 27.05.2020 р. в розмірі 1658 грн. 78 коп., за період з 27.12.2018 р. по 27.05.2020 р. в розмірі 973 грн. 10 коп., за період 27.12.2019 р. по 27.05.2020 р. в розмірі 287 грн. 42 коп., а всього на загальну суму 2919 грн. 30 коп.,обґрунтовані та належать задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, трьох процентів річних від простроченої суми та відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції належать задоволенню в загальній сумі 13038 грн. 49 коп.

Відповідно до п. 17 розділу 10 "Перехідні положення" ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Отже, договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом і сторонами, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами - власник сертифікату на цей пай та його орендар. За договором оренди земельної ділянки предметом договору є ділянка, сторонами - власник земельної ділянки та орендар земельної ділянки.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року №5 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено відповідними документами, що вищезазначена земельна частка (пай) була виділена в натурі (на місцевості) позивачці.

За таких обставин, з моменту виділення земельної ділянки частки (паю) в натурі (на місцевості) та з моменту виникнення права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством, сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утратив чинність, а укладений між сторонами договір оренди земельної частки (паю) є припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Тобто, правовим наслідком припинення договору оренди земельної ділянки є повернення такої ділянки орендодавцю.

Доказів повернення відповідачем спірних земельних ділянок їх власнику або правомірності користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких» цими ділянками після розірвання Договору оренди матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем не був виконаний обов`язок з повернення спірних земельних ділянок, а відтак ТОВ «Агрофірма Корнацьких» користується цими ділянками без правових підстав. Тобто позов в частині повернення земельних ділянок належить задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в повному обсязі в сумі 1681 грн. 60 коп..

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 141, 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" повернути ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4825481800:01:000:1021, площею 0,2049 га; 4825481800:01:000:1019, площею 0,0171 га; 4825481800:01:000:1018, площею 2,5835 га; 4825481800:01:000:1020, площею 1,4278 га, загальною площею 4,2333 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 9705,96 грн., 3% річних - 413,23 грн., відсотки з урахуванням індексу інфляції - 2919,30 грн., а всього - 13038 (тринадцять тисяч тридцять вісім) гривень 49 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривна 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 03.09.2020 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", місце знаходження: вул. Молодіжна, буд. 24, с. Чаусове Друге, Первомайський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код юридичної особи 31929340.

Повне судове рішення складено 22.09.2020 року.

СУДДЯ: